Концепція
У січні 2012 року Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» започатковує спільний проект Інституту і доктора славістики Йоркського університету в Торонто (Канада) Марка Роберта Стеха «Очима культури».
Мета проекту:
• актуалізувати перед українською молоддю культурологічну й історичну тематику як фундаментальні основи формування національної ідентичності, національної свідомості і тотожності;
• залучити якнайширше коло української молоді до пізнання своєї культурної спадщини, своєї традиції, своїх коренів і на основі набутих знань віднайти своє особисте й національне «Я», утвердити індивідуальну самототожність, самосвідомість, відчути людську й національну гідність і гордість за приналежність до духовної і багатої цивілізаційної спадщини;
• відкрити українцям ім’я доктора Марка Роберта Стеха і познайомити їх з його проектом «Очима культури».
Завдання проекту:
• зорганізувати дискусійний клуб молоді «Очима культури»;
• налагодити системний діалог інтелектуальної молоді навколо цікавих культурних й історичних тем із залученням до дискусії знаних фахівців вітчизняної і світової культури;
• через дискусію наблизити погляди молоді різних регіонів України і українського зарубіжжя на українську культуру й історію;
• шляхом залучення молоді до пізнання своїх культурних традицій і духовних витоків сприяти формуванню її національної зрілості і людської гідності.
На сайті Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» www.miok.lviv.ua розміщені телесюжети д-ра Марка Роберта Стеха під загальною назвою «Очима культури». Кожен телесюжет тривалістю 7-10 хвилин у концентрованому викладі висвітлює ту чи іншу маловідому або й невідому тему української культури й історії. Сюжет містить певну інтригу, оригінальність погляду, закликає до дискусії і, що дуже важливо, скеровує до відповідних знакових джерел із зазначеної проблематики.
Учасники потенційної дискусії знайомляться із телесюжетами, визначаються із темою дискусії і подають свою заявку на дискусію, вказавши ім’я, прізвище, навчальний заклад, факультет, або місце праці та контактний телефон і електронну адресу (при її наявності). Свою заявку на дискусію слід подавати на електронну адресу МІОКу iiec@polynet.lviv.ua.
Заявлені дискутанти будуть запрошені на дискусію заздалегідь за поданими телефонами або електронною адресою.
У середу, 25 вересня 2019 р., у головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка» на запрошення Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) відбулася …
Популярне свого часу поняття «національної трилогії» в драматургії Миколи Куліша, яка включала «Народного Малахія» (1927), «Мину Мазайла» (1928) і «Патетичну сонату» (1930), самозрозуміло (адже в …
Почавши монументальну працю над перекладом Верґілієвої «Енеїди» 1931 р., Микола Зеров устиг лишити за собою (перед арештом у 1935 р.) тільки неповних п’ять пісень епопеї. …
У 1953 р., у вагомій в історії українського «хвильовознавства» статті «Хвильовий без політики», виступаючи проти примітивних «дискусій про те, чи Хвильовий був комуністом, чи націоналістом, …
В одному з кращих своїх літературознавчих есеїв, «Література межової ситуації», Юрій Лавріненко (відомий читачам насамперед як упорядник класичної антології літератури 1920-х рр. «Розстріляне відродження») запропонував …
Ті, які досі не мали нагоди прочитати виданої 2011 р. видавництвом «Дух і літера» книжки лекцій, чи радше, розмов-бесід Валентина Сильвестрова «Дочекатися музики» (російськомовний варіянт …
З погляду його епохи композиторська творчість Артема Веделя сприймалася як явище принципово традиціоналістське, а то й консервативне. Адже на відміну від його старших сучасників Максима …
Погляд, висловлений свого часу Дмитром Антоновичем, що «для московського церковного співу значення Бортнянського швидше неґативне», позаяк «підтриманий московською адміністрацією, [він] завдав удару традиційному московському мистецтву, …
Життя й доля геніяльно талановитого українського композитора Максима Березовського, напевне, склалися б зовсім по-іншому в умовах збереження та повноцінного фукнціонування козацького Гетьманату. Зокрема й під …
Із близько двадцяти п’єс Юрія Косача, написаних насамперед у другій половині 30-х і упродовж 40-х рр., до 2011 р. друком з’явилося усього три. Ще кілька …
