«КУЛЬТУРА ЄДНАЄ»:
Презентація двотомної антології Романа Яціва «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття»
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» започаткував проект «Культура єднає». Головною його метою є створення об’єднавчої інтелектуальної платформи для представників навчальних, наукових та культурних середовищ України та української діаспори, яка б уможливила презентацію на високому академічному рівні досягнень національної культури та обмін культурними досвідами.
Першим із серії заходів проекту «Культура єднає» стала презентація двотомної антології Романа Яціва «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття», що відбулася 15 листопада 2012 року у стінах Львівської політехніки. У заході взяли участь директор МІОКу Ірина Ключковська, проректор Національного університету «Львівська політехніка» Дмитро Федасюк, ректор Львівської національної академії мистецтв Андрій Бокотей, лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдан Козак та Ігор Калинець, директор Інституту українознавства НАН України ім. І. Крип’якевича Микола Литвин, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк, мистецтвознавець Дарина Скринник-Миська.
Презентоване видання, що увійшло у десятку найкращих книг Форуму видавців 2012 року, містить вибрані теоретичні праці класиків української наукової думки ХХ століття у галузі мистецтвознавства та культурології. Це, зокрема, тексти видатних українських митців та діячів культури Олександра Архипенка, Петра Андрусіва, Дмитра Антоновича, Володимира Блавацького, Дмитра Донцова, Едварда Козака, Павла Ковжуна, Володимира Ласовского, Юрія Липи, Євгена Маланюка, Івана Мірчука, Олега Ольжича, Михайла Осінчука, а також плеяди сучасних митців, серед яких Анатолій Криволап, Андрій Бокотей, Валерій Басанець, Борис Буряк, Сергій Савченко, Олександр Федорук та багато інших. Вміщені в антологію теоретичні праці обгрунтовують європейську орієнтацію українських мистецько-культурних процесів ХХ століття та демонструють глибину і якість національного модерного і постмодерного інтелектуального творчого продукту у контексті загальноєвропейських мистецько-культурних процесів. У розділах антології упорядник відслідковує витоки та досвіди українського модернізму та постмодернізму, досліджує історичні, культурологічні та концептуальні джерела українського мистецтвознавства, а також доповнює тексти творчими біографіями українських митців.
У вступній промові директор МІОКу Ірина Ключковська зазначила, що презентована антологія відкриває для широкого загалу цілу галерею імен діячів української культури та мистецтва, розкриття інтелектуального доробку яких є одним із ключових завдань Інституту, адже МІОК працює на об’єднання інтелектуального та духовного ресурсу України, спонукаючи молодь до осягнення глибинних пластів української культури, їх вивчення та переосмислення у сьогоденні.
Відкриваючи захід, проректор Львівської політехніки Дмитро Федасюк зазначив, що українська і, водночас, європейська культура слугує фундаментальним об’єднавчим фактором, на базі якого в майбутньому формуватиметься нова якість освітнього діалогу та співпраці між різними освітніми, науковими та культурними інституціями в Україні.
На думку професора Львівського національного університету, народного артиста України Богдана Козака, вихід в світ презентованої антології є непересічним явищем не лише для Львова, але й для України, адже упорядник торкається не тільки тематики українського образотворчого мистецтва, але й закладає у концепцію видання перетин думок представників української культури у різних вимірах – галузевому (для прикладу митців і театралів), часовому та географічному. Це робить видання міждисциплінарним та актуальним для широкого кола читачів, зокрема культурологів та театрознавців. У свою чергу, історик Микола Литвин відзначив, що опубліковані в антології тексти дозволяють сучасним дослідникам реконструювати перебіг національно-культурного життя української мистецької еміграції, демонструють вміння українців зберігати оригінальний український і, водночас, європейський характер своєї творчості. Натомість, відомий поет, прозаїк та громадський діяч Ігор Калинець заакцентував на тому, що саме мистецтву належить роль об’єднавчого фактору для еліти нації у часі і просторі. І цей фактор дозволяє відчути свою спорідненість зі світовою культурою. Відкриваючи антологію, приголомшує наявність такої кількості імен теоретиків української культури та мистецтва, багато з яких ще донедавна були заборонені або забуті. Характеризуючи видання, І. Калинець додав, що окремою заслугою упорядника є фаховий детальний науковий апарат.
Виступаючи перед присутніми, упорядник антології «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття» мистецтвознавець та культуролог Роман Яців висловив захоплення від того, що гасло «Культура єднає» об’єднало справді велику кількість інтелектуалів та достойних представників академічної спільноти. На думку автора, Україна всупереч багатьом обставинам зберігає статус культурної самодостатності та потенціалу на велику перспективу. Завданням сучасників є підтверджувати цей статус і відновлювати втрачені артефакти національної культури.
За словами дослідника, матеріали, опубліковані в антології, демонструють складні шляхи, які доводилося долати українським митцям для того, щоб ідентифікувати власну індивідуальність, розкрити свою національну поставу та зіставити її зі світовими ідеями в мистецтві. Перед упорядником стояло завдання збалансовано представити різні регіони України, оскільки в кожному середовищі чи то Львів, Київ, чи Одеса, Чернігів, Харків представлено багато сильних мистецько-культурних явищ, які в цікавий спосіб складають мозаїчність того, що ми називаємо українським мистецтвом. Не менш скрупульозний підхід стосувався дослідження мистецьких процесів у середовищах української діаспори, адже попри дотичність до явищ світових культурно-мистецьких центрів, які мали свої притягальні сили, українські митці мовою естетичних аргументів показували свою окремішність та національну гідність і поставу. Тому слід аплодувати українським митцям та інтелектуалам, які працювали не лише на українську ідею, але й на культуру в цілому та зуміли віднайти сильні аргументи інтелектуального та творчого порядку, що беруться до уваги в цілому світі.
Насамкінець, Роман Яців висловив глибоку подяку Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою та його директору Ірині Ключковській за її виняткове уміння тонко режисерувати інтелектуальне життя у Львові та Україні в цілому. Дослідник відзначив, що заходи, які ініціює п. Ірина та МІОК дають чіткі відповіді на численні культурно-духовні та морально-етичні виклики, що постають перед сьогоднішнім українським суспільством.
У рамках презентації було представлено виставку мистецьких творів Романа Яціва. Творчу атмосферу заходу вишуканим співом доповнив фольк-гурт «Марвінок».
Андрій Яців, провідний фахівець МІОКу
