25 квітня 2018 р. в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся Міжнародний симпозіум «Меншість серед більшості: українці Польщі».

Ініціатором та організатором симпозіуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).

Учасниками Конференції стали понад 50 осіб, з яких – 6 докторів наук, 21 кандидат наук.

Науковці з України та Польщі, а також представники державної влади і громадського сектору дискутували про становище української національної меншини у Польщі, зокрема, свою увагу акцентували на тому, яким чином особливості національного і загальноєвропейського законодавства, візова лібералізація, інтенсифікація міграції українців до країн ЄС, зокрема до Польщі, внутрішньополітична кон’юнктура України та Польщі, зовнішньополітична діяльність наших держав та євроінтеграція впливають на стан і функціонування української меншини у Польщі.

Робота симпозіуму відбувалася у форматі пленарного засідання та дискусії за круглим столом.

Відкрила симпозіум Ірина Ключковська, модератор заходу, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка», наголосивши, що в умовах активізації українського законотворчого процесу у сфері етнонаціональної політики досвід Польщі, яка пройшла повноцінний шлях входження до ЄС, де успішно відбулися євроінтеграційні процеси та гармонізація національного законодавства з європейським, є вкрай важливим.

З вітальними словами перед учасниками симпозіуму виступили: Юрій Бобало, ректор Львівської політехніки, та Олег Синютка, голова Львівської обласної державної адміністрації.  Пан Юрій Бобало наголосив, що «за останні роки міграційний потік до Польщі постійно зростає. Відчуває на собі цей процес і Львівська політехніка, адже частина наших випускників стає трудовими мігрантами. Помітною є і міграція студентів до Польщі. Внаслідок цих процесів поступово змінюються умови існування української національної меншини у Польщі». У свою чергу, пан Олег Синютка підкреслив, що ця дискусія є особливою і нетиповою, якщо її порівнювати із ситуацією в інших державах, адже на функціонування української меншості серед польської більшості впливають багато факторів, зокрема такі: історичний, політичний, емоційний, міграційний, – які мають неоднозначні наслідки. Голова ЛОДА вважає, що у цих непростих питаннях, які стосуються національних меншин, наукова еліта має дати правильні посили так, як це зробили глави церков: «Пробачити і просити пробачення».

Серед доповідачів першою виступила Оксана Білозір, народний депутат України. У своїй доповіді Оксана Володимирівна представила ідею створення вищого колегіального органу – Ради новітніх діаспор при Парламентській Асамблеї Ради Європи, щоб почути самих мігрантів, адже проблеми національних меншин в ЄС є спільними, а рішення такого органу матиме важливе значення.

Про правове поле українських національних меншин у Польщі та про унікальний орган – Спільну комісію уряду та національних і етнічних меншин як елемент захисту прав меншин у Польщі доповідав доктор Григорій Купріянович, член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин у РП, директор Підляського Наукового Інституту. Доповідач наголосив на тому, що в Україні часто не враховують юридичну ситуацію, в якій функціонує національна меншина у Польщі. Григорій Купріянович вважає, що на законодавчому рівні польський Закон «Про національні та етнічні меншини і про регіональну мову» від 6 січня 2005 р. теоретично один з найкращих законів у світі, хоча досвід показує, що прийшов час вносити корективи для оновлення закону. Григорій Купріянович як член спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин не лише окреслив організаційну структуру цієї інституції, а й поділився практичним досвідом роботи структури.

Ігор Горків, член Головної Управи Об’єднання українців Польщі, презентував аналіз дискурсу української меншини та українських мігрантів у Польщі на основі матеріалів звіту, підготовленого ГО «Об’єднання Українців у Польщі», який є вагомим аналітичним доробком на тему української меншини та українських мігрантів у Польщі під кутом зору їхнього функціонування у польському суспільстві. Ігор Горків звернув увагу на системність негативних тенденцій, що почали проявлятися протягом останніх років у ставленні до українців у Польщі. На сьогодні польське суспільство є більш поляризованим та неоднозначним, ніж, наприклад, у перші роки незалежності наших країн.

Доктор Тереза Астрамович-Лейк, професор Вармінсько-Мазурського університету, презентувала дослідження про становище української меншини у Вармінсько-Мазурському регіоні, якому притаманна найбільша національна та етнічна різнорідність – меншини становлять близько 7-8% усіх мешканців воєводства (1,5 млн). Результати дослідження свідчать, що українська меншина очікує більшої фінансової підтримки від самоврядування воєводства, зважаючи на те, що ця меншина не отримує підтримки від української держави. Водночас, лідери організацій національних меншин, згідно з дослідженнями, підтверджують сприяння органів влади воєводства у справах збереження культури, мови та національної ідентичності, характерної для цієї меншини. Також, доктор Астрамович-Лейк зауважила, що органи самоврядування воєводства не лише підтримують окремі програми національних меншин, але і їхню спільну діяльність.

Після виголошених доповідей симпозіуму розпочалось обговорення за участі дискутантів, які були запрошені з наукових, громадських та політичних експертних середовищ.

Антоніна Колодій, доктор філософських наук, професор, наголосила на важливості чіткого розмежування понять: «ми не можемо називати сучасних мігрантів діаспорою чи національною меншиною. До того ж, є ще проблема з автохтонними українцями у Польщі, тому необхідна чітка диференціація цих груп».

Леся Корнат, начальник Управління у справах національностей, релігій, фінансово-планової роботи Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, підкреслила: «законодавство Польщі та Угорщини можуть бути використані для розробки концепції національних меншин в Україні, однак можуть бути певні проблеми з їхнім впровадженням у зв’язку з наявністю підводних каменів. Тому у цій роботі потрібна системність, тоді буде успіх!».

Уляна Садова, д. е. н., професор, науковий керівник Науково-дослідного Центру «ДЕМОС» НУ «Львівська політехніка», заявила про важливість сьогоднішнього заходу, який є кроком для об’єднання українців в українській державі і тих українців, які є за її межами.

Ярина Турчин, д. політ. н., проф., директор Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ «Львівська політехніка» підкреслила, що нам необхідно користати з таких надбань, як спорт, культура, наука, які сприяють зближенню та розвитку українсько-польських стосунків.

На завершення відбулося підведення підсумків роботи цього насиченого симпозіуму. Учасники наголосили на необхідності проведення подібних заходів, які б охоплювали різні сфери функціонування української меншини у Польщі.