У середу, 16 травня, в актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулася зустріч із Володимиром Нарозею, головою Ради Українського товариства Киргизької Республіки «Берегиня». Цьому об’єднанню українців Киргизії цьогоріч виповнюється 25 років. Організаторами цієї події виступили Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) спільно з Науково-технічною бібліотекою НУ «ЛП» та Народним домом «Просвіта» Львівської політехніки. Модератором події була науковий співробітник МІОКу, кандидат філологічних наук Оксана Горда.
Перед заходом перший проректор НУ «ЛП», кандидат технічних наук, професор Володимир Павлиш, проректор з науково-педагогічної роботи НУ «ЛП», кандидат технічних наук, доцент Олег Давидчак та керівник Центру міжнародної освіти НУ «ЛП», Наталія Гоц обговорили з офіційними представниками посольства Киргизької Республіки в Україні шляхи міжнародної співпраці між нашими інституціями.
У своєму вітальному слові вже під час заходу Олег Давидчак наголосив: «Так само як українці, які проживають на американському континенті чи в європейських країнах, українці Киргизстану займають свою нішу в цілісній структурі під назвою «українська діаспора». Проте українцям Киргизстану значно важче протистояти асиміляційним процесам та зберігати свою ідентичність, бо їхня громада не так інтенсивно поповнюється мігрантами з України».
Радник посла Киргизької Республіки в Україні Мерімбек Апишев подякував політехнікам за нагоду обговорити актуальні для України та Киргизстану питання міжнаціональної співпраці, звернувши особливу увагу на її культурну складову. Дипломат виокремив дві важливі події в цьому контексті: відзначення 90-ліття найбільшого киргизького письменника Чингіза Айтматова та видання стародавнього киргизького епосу «Манас» у перекладі українською.
Уже близько трьох десятків років українську діаспору в Киргизстані очолює Володимир Нарозя. Він розповів чисельній глядацькій аудиторії, яку становили здебільшого студенти, про історію та сьогоденне життя українців у далекій Киргизії. Наші співвітчизники з’явилися там у другій половині ХІХ століття під час колонізації цих земель, приєднаних до Російської імперії. Найбільше українців налічувалося на цій землі у 1930-60 роках – близько 137 тисяч. Значна частина з них були депортовані сюди з рідних земель у період сталінізму. Внаслідок асиміляції сьогодні чисельність нашої громади становить майже 10 тисяч людей.
Аби запобігти винародовленню українців Киргизстану, 1993 року місцева діаспора створила товариство «Берегиня», що проводить діяльність у трьох сферах: культурно-просвітницькій, інформаційній і науково-видавничій. Товариство входить до складу Асамблеї народу Киргизстану, де представляє українську громаду на соціально-політичному рівні країни. «Берегиня» власними силами утримує кабінет «Україністики», проводить культурно-просвітницькі акції, виставки народно-прикладного мистецтва і національної кухні, організовує творчі колективи. Від 1998 року на Першому каналі Національного киргизького радіо щосуботи зранку виходить однойменна програма українською мовою, ведучим якої є Володимир Нарозя. 2017 року зусиллями громади видали «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека» у перекладі українською мовою.
Під час зустрічі присутні мали змогу доторкнутися до незвичної для європейця автентичної культури Киргизії. Вражаюче виступила Марія Наумова, «дівчина-оркестр», студентка Американського університету в Центральної Азії (м. Бішкек). Вона виконала киргизькі народні мелодії, а також показала киргизькі народні танці. Володимир Нарозя зауважив: «Більшість киргизьких народних інструментів, якими володіє Марія, окрім комуза, тотожні українським. Наприклад, «темір-комуз» – не що інше як українська «дримба», а «чопо-чоор» та «чоор» – такі ж самі як і українські – окарина та сопілка».
Прозвучали також три уривки з моно-спектаклю «Мати-олениця», створеного Марією Наумовою і який отримав перемогу у Кореї на Міжнародному конкурсі сценаріїв за мотивами міфів, казок та епосів країн Азії. Текст у перекладі українською мовою Володимира Нарозі прочитали учасники Народного театр-студії «Хочу» Народного дому «Просвіта» НУ «Львівська політехніка».
Культурним вибухом можна назвати виступ одного з найвідоміших виконавців давнього епосу Манас, президента Міжнародної асоціації манасологів Талантаалии Бахчієва. Він в особливій манері не просто зачитав, а прожив для присутніх уривок із киргизького епосу, а саме «Заповідь Каникей перед походом Манаса у Китай».
На завершення заходу подячне слово виголосила директор МІОКу, кандидат педагогічних наук, доцент Ірина Ключковська. Вона наголосила на важливості пізнавати культуру народів, серед яких живуть українці: «Якщо ми хочемо, аби у світі знали про Тараса Шевченка, Ігоря Калинця та інших наших велетів, то ми також маємо знати визначних діячів інших націй, зокрема киргизької – Чингіза Айтматова, Калика Акієва».
Приємно зазначити, що до заходу долучилася й представниця львівської обласної влади – начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Леся Корнат.
По закінченні зустрічі чудовним доповненням для гостей з Киргизії стала екскурсія актовим залом університету, яку провела інженер І категорії Центру міжнародної освіти НУ «ЛП» Наталія Рожанківська.
Фото Йосипа Марухняка та Наталії Павлишин
