Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою  (МІОК) НУ «Львівська політехніка» 9 липня з нагоди 79-річчя Ігоря Калинця, визначного українського поета, перекладача, політв’язня, лавреата Національної премії імені Тараса Шевченка, багаторічного заступника директора МІОКу, організував показ нового фільму про уродинника – «Пан Ніхто, або Йосиф Прекрасний» режисера Олександра Фразе-Фразенка. Це була львівська прем’єра стрічки. Подія відбулася в стінах Львівського музею історії релігії. У залі було ніде яблуку впасти.

Цьогоріч уже була презентація документального фільму Надії Бодревич та Любомира Вєжбинського «Невольнича муза» про період ув’язнення та заслання пана Ігоря і його  поезію, написану впродовж 1972-1981 років. Раніше цей режисерський дует зробив фільм «Три музи Ігоря Калинця». Стрічка ж режисера Олександра Фразе-Фразенка «Пан Ніхто, або Йосиф Прекрасний» особлива – вона поєднує документальну та ігрову компоненти, причому Ігор Калинець виконує у фільмі роль самого себе.  Символіка назви, очевидно, походить від імен героїв із творів пана Ігоря, – його дитячої казки «Пан Ніхто» (перелицьованої народної казки про Рукавичку ) та повісті «Молімось зорям дальнім», написаної в ув’язненні.

У фільмі, який, між іншим, презентували на 47-му кінофестивалі «Молодість» у межах позаконкурсної програми «Українські прем’єри» та на «Книжковому арсеналі» у Києві,  показано один день із життя Поета. Символічно й те, що на початку картини Він виходив зі свого дому літнього ранку, а наприкінці – повернувся пізнього зимового вечора. Сюжет промережано архівними кадрами виступів та інтерв’ю Ігоря Калинця. Можна сказати, стрічка демонструє, як на тлі епох постає екзистенція Чоловіка, який попри всі їхні виклики і пастки сам викристалізувався в Епоху.

Режисер фільму Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, музикант, співзасновник продакшн-студії «OFF Laboratory». Кінокартина про Ігоря Калинця є вже четвертою в його циклі «Поети» – раніше з’явилися роботи про Нью-Йоркську групу поетів, Грицька Чубая, Василя Махна. Перед показом митець розповів про задум фільму, закоріненість його у філософію екзистенціалізму, яка мала вплив на творчість пана Ігоря, починаючи зі збірки «Коронування опудала» (1970): «Назва «Пан Ніхто» тяжіє до осмислення філософського питання Ніщоти, яку розкриває діалог наприкінці фільму, взятий з однойменної казки Ігоря Калинця».

Модерував подію Назар Данчишин, поет, молодший науковий співробітник МІОКу. На початку заходу він зачитав переповненій залі поезії Ігоря Калинця. Також люди вшанували хвилиною мовчання пам’ять Левка Лук’яненка, побратима пана Ігоря, Героя України, політв’язня, автора «Акта проголошення Незалежності України», лавреата Національної премії імені Тараса Шевченка, який 7 липня, за місяць до свого 90-ліття, відійшов у засвіти.

Ірина Ключковська, лавреатка премії імені Ірини Калинець (за громадянську позицію і мужність у відстоюванні українських ідеалів), директор МІОКу, у своєму вітальному слові до пана Ігоря наголосила: «Я шукала причину, чому Ви писали свою поезію саме так,  і, здається, знайшла її у Вашому циклі «Одним подихом», де Ви говорите про «життя людини як спалах». Ваші тексти – це такі яскраві спалахи, що випромінюють неймовірно красиві образи й метафори… Щаслива Україна, що Вас має. Ваша творчість, Ваша поезія – це велика частина європейської культури. Ми дякуємо за вашу мудрість».

Серед гостей кінопоказу був голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. Він привітав уродинника зі словами: «Ігор Калинець – людина, яка може завжди сказати те, що думає; яку поважають і цінують. Він завжди справжній, нефальшивий. Він – наша душа, наша твердість, стержень громадянської позиції».

З вітальним словом виступив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова: «Коли я вчився в школі, підійшов до пана Ігоря підписати книжку – мені запам’яталось те, що він знайшов час для мене: зупинився, пояснив, підписав. У мене досі дуже сильні емоції від слів, які тоді сказав Ігор Калинець».

По закінченні показу виступив і сам Ігор Калинець. Він із притаманною поетові скромністю висловив велику вдячність усім присутнім. Ціла зала заспівала уродинникові «Многая літа» і потому ще довго не відпускала пана Ігоря, вітаючи його зі святом.

Світлини: Наталії Павлишин та ZIK