Ви запитували Віру Вовк, у чому секрет щастя, коли був написаний її перший вірш, наскільки перекладач української поезії є її менеджером у світі… Не зважаючи на обмаль часу та численні зустрічі під час візиту до Львова, письменниця все ж знайшла можливість відповісти на найцікавіші запитання.

1.    Пані Віро, мені дуже подобається Ваша поезія. Скажіть, будь ласка, чи пам’ятаєте Ви, коли написали свій перший вірш? Що Вас надихнуло до написання поезії? (Наталія Мокрій)

Я написала перший вірш, коли мені було 7 років. Він називався «Тополя». В родині часто слухала пісень і декламацій, отже хотілось і собі щось сказати…

2.    Пані Вовк, наскільки мені відомо, на півдні Бразилії є велика діаспора українців, які активно зберігають, розвивають і передають своїм дітям наші традиції. Чи маєте Ви зв’язок з ними? Чи між вами є діалог? Якщо так, то чи популярні там Ваші книги, вірші? Якщо ні, то чому?
(Оксана, студентка 5 курсу гуманітарного факультету Українського Католицького Університету)

Я маю листовний зв’язок з українськими часописами в Куритібі і Прудентополі. Давала курси української літератури двічі при Університеті в Ураті і в Прудентополі. Однак, українська громада живе далеко від Ріо-де-Жанейро і не маю з нею близького спілкування. Дещо про мої книги вона знає, бо дістала від мене в подарунку біля 1000 книжок, переважно перекладів з української літератури на португальську.

3.    Шановна Віра Вовк, вернісаж вашої п’єси «Смішний святий» – це реальність з присмаком гумору чи сміх з дотиком дійсності ? Дякую! (Щиро, з повагою Марія Мельник)

Я думаю, що вернісаж, усе ж таки, серйозна справа.

4.    Я співпрацюю із українською газетою «Наше слово», що видається у Польщі. Мої теми: репортаж, рецензії, а також тема емігрантська. Пишу вірші, готую до друку першу збірку. Пані Віро, чи не плануєте візиту до Польщі, адже зустріч із видатними людьми запам’ятовується назавжди? (Мирослава Олійник, Варшава – Львів)

Тим часом, у мене нема тижнів на візиту в Польщі, хоч признаю, що зустріч з колегами іншої нації завжди корисна.

5.    Який слід залишили події Помаранчевої революції в серці письменниці, у її творах, та її ставлення до них сьогодні, чи мають вони продовження? (Галина Фесюк, (м. Жовква, президент благодійної організації творчих жовківчан «Розточани»)

Події Помаранчевої революції глибоко потрясли всіми українцями на Заході. Вони й донині живі в моїй уяві і творчості, вистачить перечитати мої видання останніх років.

6.    Пані Віро, доброго дня!
Ваша мала батьківщина – місто Борислав на Львівщині. Нині воно знаходиться на грані екологічної катастрофи, у будь-який момент може провалитися крізь землю. Дають про себе знати понад 40 тисяч шурфів і копанок, які час від часу провалюються. Нафта виливається на землю, загрожуючи життю людей. Феноли проникли у воду. За захворюваністю та смертністю на тисячу осіб Борислав займає перше місце у Львівській області.

Запитання таке. Пані Віро, чи не болить Вам серце за те, що діється в Бориславі? Що б Ви могли порадити бориславській громаді? (Анатолій Власюк, редактор газет «Тустань» і «Барабський міст», журналу «Криївка»)

Моя мала Батьківщина болить мені. Якщо влада не дбає про неї, треба шукати розв’язки власними силами: шукати спільництва і орієнтації від тих країн, де є тотожні проблеми, організацій у справах екології, і т.п.

7.    Пані Віро, Борис Левицький, коли скомпанував пісню про Вас, то порівняв із Черемошем. Так пишете Ви у своїх спогадах. Чому? Це через те, що Ви родом з тих країв, де тече Черемош? Чи, можливо, у Вас така бурхлива, як Черемош, вдача?
(Іванка Рудакевич)

Я родом з Борислава, але жила на Гуцульщині. Борис Левицький характеризував Черемошем мою вдачу.

8.    Доброго дня, ось Ви велика письменниця прожили дуже довге життя, пройшли безмежну путь, побачили світ і написали стільки книжок. Мені цікаво одне, ви віднайшли щастя, ось таке просте щастя, якщо так, то в чому щастя?
(Тарас Пацюрко, студент I курсу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького)

Не важне, яка наша доля. Важне те, що ми з неї зробимо. І коли вдасться зробити з неї щось корисне, чи прекрасне, – ми щасливі.

9.    Вельмишановна пані Віро! Скажіть, будь-ласка, що з висоти Вашого життєвого і творчого досвіду означає категорія часу? (З глибокою повагою і побажаннями довгих творчих літ Наталя Гумницька)

Мене цікавить те, що вище часу, що вічне. І тому я посвячуюсь.

10.     Чому саме так? Чому Бразилія – це країна , яку Ви обрали?

Це був вибір моєї матері. Ми не мали іншої можливості, але мусіли покидати Європу, бо не мали там перспектив на працю і дальше існування.

11.     Як утворився Ваш тандем із Зоєю Лісовською? (Новосадська Тетяна)

Зоя Лісовська – моя посестра ще з дитинства. Ми обі вже тоді добре знали, що хотіли і чому присвятитись. До сьогодні маємо ті самі ідеали.

12.    Шановна п. Віро Вовк, чи були Ви знайомі із М. Дольницькою, В. Ласовським і Я. Музикою? (Євстахія Шимчук)

Я добре знала Ярославу Музику, найближчу подругу моєї матері. Маю багато гарних спогадів про неї.

13.     В чому полягає злочинна суть комуністичної ідеології? Хто, або що таке Християнський Бог для Вас особисто? (Руденко)

Про злочинну суть комуністичної ідеології можна б писати енциклопедії. Вона – не людська.
Християнський Бог для мене альфа і омега.

14.    Наскільки перекладач української поезії одночасно є її менеджером у світі? (Ігор Павлюк)

Тут нема однієї категорії. Залежить, український перекладач з української на чужі мови, на загал, мусить сам дбати про долю своїх перекладів.

15.     Скажіть, будь-ласка, чия була пропозиція польського перекладу – Ваша чи пана Тадея Карабовича? (Мирослава Олійник)

Тадея Карабовича. Він захопився драмою, що була видана ще в 60-их роках у західній антології «Слово».

16.     Чи вірите Ви, що український народ таки «встане з колін» ?.. «і на оновленій землі врага не буде ….»
(Марта Принда)

Так, я вірю, бо вірю в українську молодь. Без цієї віри важко було б жити.