Київ, Херсон, Одеса, Ужгород, Харків, Чернівці, Кропивницький, Львів, Вінниця, Чечельник, Новотошківське, Полтава, Житомир… На умовній мапі показу – чи не вся Україна. Рубрики показу – «Політика», «Український світ», «Фото з історією» та «Світ очима дітей». На світлинах – військові та цивільні, політики та священнослужителі, екс-президенти та монахині, діти та літні люди, велосипедні та піші мандри, зал Верховної Ради, прогулянки з чотирилапими та риболовля, кумедні капелюшки та Ігри нескорених, вагон метро та картинки із серії «одна бабця сказала», міські та сільські замальовки… В експозиції, що її розгорнули у головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка», – близько двох сотень фото, і це чесна розмова про життя.

Фотовиставку «Дня», а вона вже двадцята за рахунком, відкрили вчора, 22 травня. Проект представила головний редактор «Дня» Лариса Івшина. Показ відбувся у межах Днів «Дня» у Львові.

«Двадцять років живої фотоісторії, моніторингу життя країни, – це 135 виставок у великих і малих містах України, понад півтори тисячі фотографів – учасників проекту, сотні тисяч глядачів. Це колосальний шлях, який пройшла редакція «Дня» разом із фотопрофесіоналами й аматорами, – зазначив на відкритті фотовиставки заступник директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Андрій Яців. – На цьому шляху фотовиставки газети «День» відкривали нам, українцям, нашу країну, акцентували увагу не тільки на больових точках нашого суспільства, а й на точках росту, показували деградацію політичного класу, але й еволюцію характерів громадян, підказували, які «вітаміни» потрібні для гармонійного розвитку всієї української громади. Саме за це читачі газети «День» повсякчас дякували у Києві, Львові, Луцьку, Черкасах, Чернівцях, Харкові, Полтаві, Сумах, Ніжині, Дніпрі, Ізмаїлі, Чечельнику, Прилуках, Маріуполі, Слов’янську та багатьох інших містах і містечках, а також свого часу в Донецьку. Конкурс 2018 року редакція назвала «Фото першої шпальти» – це фото з яскравими публіцистичними акцентами, які відображають настрій року, квінтесенцію важливих подій. Це спроба зламати стереотипи про те, якою має бути перша шпальта».

За словами Андрія Яціва, Дні «Дня» у Львові з року у рік спричинюють винятковий інтерес у фахівців різних галузей, і це – технічна та гуманітарна еліта, також – активна студентська молодь.

«Хочу особисто подякувати головному редактору «Дня» пані Ларисі Івшиній за те, що для фотовиставок «Дня» вона обирає саме Львівську політехніку, – сказав ректор вишу Юрій Бобало. – Пані Ларисо, це справді велика честь для Львівської політехніки! Ми завжди переживаємо за тих людей, яких бачимо на фотографіях. Тому що фотографії – це мистецтво, і ми, з вашою допомогою, бачимо це мистецтво».

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, він довідався про газету «День» ще у шкільні роки, бо батьки завжди купували її. «Для мене це був природний процес, бо я пізнавав місію видання з дитинства, крок за кроком… Зараз, говорячи вже про двадцятиріччя фотовиставки «Дня», хочу подякувати за одну особливість. Тому що те, що є на першій шпальті, – це є події, це є моменти і люди, які є публічними. Але є інший нюанс – ми могли про них не довідатися. І насправді тут – велика заслуга вашої команди в тому, що певні процеси стають відомими, набувають новий сенс. І треба розуміти, скільки подій, скільки людей і скільки моментів могли залишитися невідомими, але з вашою допомогою стали відомими! І це, поза сумнівом, дуже допомогло тим людям, котрі є на фото – когось надихнуло, когось – підтримало у їхній справі…», – сказав Андрій Москаленко, вручив Ларисі Івшиній подарункову монету із зображенням покровителя Львова – Юрія-змієборця і додав, що, окрім того, що пані Івшина є у Наглядовій раді Львівської політехніки, вона, поза сумнівом, є й у наглядовій раді міста.

Лариса Івшина, дякуючи Андрієві Москаленку за подарунок, принагідно нагадала, що 19 квітня 2010 року газета «День» разом із МІОКом заклала у Шевченківському гаю Сад світового українства. «Це було на фоні тодішніх декларацій про те, що ми готуємося бути єдиними, а ми конкретною справою показали, як виглядає живий зв’язок, коли на землі батьків кожна частина українства матиме яблуньку чи інше дерево, яке принесе плоди. І плоди не забарилися, бо вже через рік яблунька Естонії дала перше яблуко. Тому дякую за подарунок – це не чергова медаль на полицю, а приємний знак уваги до того, що ми робили фотовиставку на площі Ринок, біля міської ради, у час гострих переживань за наших на фронті. І це була прилученість і міста, і всіх гостей міста, щоби вони побачили, наскільки вражаючими є роботи, представлені на нашому міжнародному фотоконкурсі», – наголосила Лариса Івшина.

Виступив на відкритті фотовиставки «Дня» голова Львівського обласного об’єднання організації роботодавців Іван Ривак. «Оглянув виставку Дня» і подумав, що їй потрібно дати назву «Проблеми сьогодення з оптимістичним баченням дня завтрашнього». У кожному фото – дуже багато філософського змісту, кожне фото спонукає мислити, міркувати, критично оцінювати сьогоднішній момент, разом з тим – бачити неординарне завтрашнє та участь у тому завтрашньому кожного з нас. А ще хотів би подякувати «Дню» за те, що показуєте не тільки критичні моменти нашого життя, а й шляхи розв’язок цих проблем, бо це допомагає розбудовувати Україну», – зазначив Іван Ривак.

Головний редактор ІА ЗІК Тетяна Вергелес зацитувала останній допис у Фейсбуку громадського діяча і засновника мистецького об’єднання «Дзиґа» Маркіяна Іващишина, котрий 21 травня раптово пішов з життя: «Цей Світ – стрімкий… Сьогодні Інавгурація, завтра ЗНО. Любіть дітей, рахуйтеся з підлітковим максималізмом. Матимемо не ущербних Президентів. Такий наш шлях, і так ми йдем. І на тому шляху велике щастя, велика опора для України – це те, що є газета «День» на чолі із взірцем української журналістики, я би сказала, – світової журналістики, Ларисою Івшиною, яка вчить і достукується до суспільства, що, попри всі турбулентності, попри всі періоди, які проходить наша країна, робімо свою справу. Ця справа – в кожного різна. Головне – не збитися з того шляху і спиратися на любов – до людини, до країни. І ця виставка «Дня» – про любов, про потребу уваги одне до одного, до прекрасних миттєвостей життя. Процитую професора Грицака: «Зневіра – це форма ліні». Ви, пані Ларисо, ваша газета – приклад того, що є всі підстави не зневірюватися. Бо все залежить від нас».

«Я, оглядаючи виставку, відгортав у своєму підсвідомому календарі сторінки попередніх своїх реакцій на виставкові проекти «Дня» і зрозумів певну тенденцію, яка розвивається в часі й закріплюється, а особливо в останні роки, – зазначив мистецтвознавець, історик мистецтва, проректор Львівської академії мистецтв і постійний автор «Дня» професор Роман Яців. – Це тенденція, коли ця виставка не тільки документує широкий діапазон нашого національного буття, нашого національного характеру, нашої ідентичності, а також дає виміри нашої сили, нашої тверді у конфігурації і ніжності, притаманної для українців. Тому що ніжність стала часткою тієї сили, яка нам дає можливість відстоювати свої критерії краси і гідності у будь-яких обставинах і дає субстанцію тої тверді, яка нам дуже потрібна для того, щоби ми з перспективою й оптимізмом дивилися у майбутнє, щоби ми розуміли, що тільки в такий спосіб, коли буде ця комбінація тих властивостей української душі, українського серця, української підсвідомості, зможемо побудувати ту, реальну, Україну, яка не буде міфічною, яка не буде обманливою, яка не буде задзеркаллям невідомого. Тому що тільки дивлячись у віці правді можна відкривати себе набагато глибше. Важливо, що у фотографіях «Дня» нема постановочності – тут є дійсно живе життя, яке дає нам концентрацію згустку болю, сили і краси. З погляду естетики, ці твори відпрацьовано до такої міри, що я подивляю, наскільки злагоджено працювали експерти, які добирали ці світлини. Тому ми й відчуваємо ту велику потугу, якою є українська нація. Дякую команді «Дня».

Привітав присутніх з відкриттям Днів «Дня» у Львові й авторитетний науковець, письменник і перекладач професор Андрій Содомора: «Мені дуже приємно і зворушливо вже вкотре бути на святкуванні Днів «Дня» у Львові. І спадає мені на думку, що наше життя (і не тільки в Україні – на всій планеті) стає дедалі буремнішим і найбільше відповідає прадавній метафорі про житейське море. Це море стає дедалі бурхливішим, і в ньому дедалі важче знайти якісь орієнтири, куди можна рухатися далі. Хочу сказати (зрештою, усі про це знаємо), що газета «День» є тим орієнтиром, котрий усім нам дуже допомагає у цьому буремному житті зорієнтуватися. Мені впала у вічі фотографія, що навіяла шевченкові слова «Хрести дубові посхилялись, слова дощем позамивались…». Хрести наших борців за незалежність, за волю України… Які б дощі не були, які б вітри не були, як би хрести не посхилялися, ніколи не затруться шевченкові слова «Борітеся – поборете». І ви, пані Ларисо, і ваш газета завжди славлять оцей чіткий, виразний акцент на тому, що ми, попри все, повинні боротися, ніколи не зневірятися. Один із найвідоміших філософів Анней Дейнека сказав: «День – це крок життя». Я хочу вам побажати, щоби кожен ваш крок був таким, як він є!».

Після відкриття експозиції головному корпусі Львівської політехніки всі охочі перешли до Tech StartUp School ЛП (вул. Академіка Колесси, 2), де відбулася інтелектуальна бесіда Лариси Івшиної зі студентською молоддю та інтелігенцією львівською спільнотою. «Хіба не ідентичність і модернізація – це особливість України в транзиті від пострадянського, постколоніального, і, що найгірше, постгеноцидного стану до твердого розвинутого суспільства в сьогоднішньому розбурханому світовому морі? Найбільше ми можемо опиратися на те, що випробувано часом. Цивілізація – це те, що відібрала вічність для нас. Відкритий світ дає нам великі випробування – великими можливостями, безмежним океаном спокус, поганих смаків, всього, чого може вивернути світ на незміцнілий організм. І тут дуже важливими є ті, хто має лоцію, хто поведе через океан до твердих островів, намитих, укріплених», – сказала, зокрема, головний редактор «Дня». Також розповіла про дерево проектів газети, важливість історичної тематики в медіа, вироблення нового українського контенту та високу планку газети «День». А ще говорила про новинку Бібліотеки «Дня» – книжку: «АVE. До століття Гетьманату Павла Скоропадського» та, звісно ж, про інші книжки книгозбірні «Дня, а їх – аж двадцять дві (!).
Повертаючись до ХХ Міжнародної фотовиставки «Дня». Вхід до неї – вільний, а триватиме показ у головному корпусі Львівській політехніці понад два тижні – до 7 червня. Отож часу доста і для того, щоби оглянути експозицію, і для того, щоби визначити найкращу світлину і за бажання проголосувати за неї (анкети та скринька для голосування – на столику у фойє на другому поверсі, поруч із Книгою відгуків). До слова, у Книзі відгуків вже є перші нотатки: «Захопливо, вчасно, чесно й актуально», «Я та людина, котра читає і чує газету «День», «Дякую газеті «День», я отримала ще одну вищу освіту!», «Газета «День» – чудова. Тому і виставка чудова».

Іванна Головач,
для IA ZIK

Джерело: IA ZIK

Фото ІА ZIK та Наталії Павлишин