24 жовтня 2019 року у Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами».

Ініціатором та основним організатором проведення цього заходу виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК). Співорганізаторами конференції були: Світовий Конгрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), Міністерство освіти і науки України, Львівська обласна державна адміністрація та Львівська міська рада. Конференція була проведена в рамках реалізації соціально-наукового проєкту «Львів науковий» Львівського конференц-бюро.

Мета конференції – створення комунікаційного майданчика для об’єднання зусиль науковців, громадських активістів з-за кордону та з України і представників влади різних рівнів для того, щоб знайти й озвучити спільні потреби, узгодити інтереси та продукувати ідеї як ставати сильнішими, кращими, більш згуртованими у взаємодії з країною проживання та Україною.

У роботі конференції взяло участь 130 учасників, з яких 30 закордонних з 14 країн світу: Польщі, Чехії, Франції, Молдови, Іспанії, Італії, Німеччини, Словаччини, Естонії, Португалії, Кіпру, Росії, Туреччини, Ізраїлю, а також з різних областей України.

Високий міждисциплінарний науковий рівень конференції забезпечили 9 докторів та 45 кандидатів наук, зокрема з соціологічних, політичних, економічних, географічних, юридичних та педагогічних наук.

На відкритті конференції з вітальними словами та доповідями виступили представники влади, місцевого самоврядування і Львівської політехніки: Наталія Чухрай, проректорка з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»; Софія Федина, народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Роман Шепеляк, керівник департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА; Галина Слічна, заступниця львівського міського голови з гуманітарних питань; Катерина Терек-Медвецькі, заступниця представника Міністерства закордонних справ України у Львові; Ярослав Музичко, почесний консул Грузії у Львові. На конференції також був присутнім Дмитро Кадубін, помічник народного депутата України Святослава Юраша, голови підкомітету з питань зв’язків і захисту прав та інтересів українців за кордоном Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Робота конференції відбувалася у форматі пленарного засідання, панельної дискусії «Виклики перед Україною як фактор українського громадського активізму в Європі» та відкритої дискусії «Українські активісти за кордоном: змінюємо, впливаємо, формуємо світ навколо себе».

У рамках конференції також було представлено результати соціологічного дослідження «Молодіжний громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС», проведеного впродовж 2019 року працівниками Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою в 7 країнах ЄС. Для нього було використано якісну методологію – глибинне напівструктуроване інтерв’ю, які здійснювалися за допомогою Skype та інших VoIP-програм. Тривалість таких інтерв’ю становила від 40 хвилин до 3 годин. Дослідники МІОКу провели 28 інтерв’ю з українськими громадськими активістами віком від 18 до 35 років з Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі та Чехії. Оскільки важливо було з’ясувати особливості громадського активізму сучасних мігрантів, респондентами дослідження стали мігранти, термін перебування за кордоном яких становить більше ніж 15 років.

Серед опитаних була молодь, яка переїхала до країн ЄС у зв’язку з різними обставинами: навчання, возз’єднання родини та працевлаштування. У вибірці дослідникам вдалося охопити українських мігрантів з різних областей України, для яких рідними виявилися як українська, так і російська мови. 

Презентуючи дослідження, науковці МІОКу висвітлили процес інтеграції українських громадських активістів, особливості їхньої громадської діяльності, механізми і фактори об’єднання українців у громадські організації, а також співпрацю з іншими українцями, з представниками різних національностей, органами влади країни проживання і країни походження.

Директорка МІОКу Ірина Ключковська зазначила: «Українська діаспора сьогодні є об’єктом прицільної уваги з боку країни агресора, який задіює різні форми і методи гібридної війни проти активних українських громадських організацій за кордоном. Тому питання вивчення активізму українських мігрантів в Європі є вкрай важливим. А підтримання українських організацій за кордоном повинне стати невід’ємною частиною зовнішньої політики України».

Вікторія Гойсан, соціологиня МІОКу, представила методологію дослідження, а також першу частину опитування, яка стосувалася інтеграції українців у країнах ЄС. Було звернено увагу на причини міграції громадських активістів, перші труднощі, роль українських громад, церкви та місцевих мешканців у процесі інтеграції мігрантів,  важливість питання подвійного та множинного громадянства українців, а також факторів, які зумовлюють бажання повернутися в Україну чи залишитися за кордоном.

Юрій Марусик, науковий співробітник МІОКу, акцентував увагу на питаннях, що стосувалися громадського активізму та організацій українців у країнах проживання опитаних мігрантів. Доповідач наголосив, що український молодіжний активізм є невід’ємною частиною загальних українських середовищ у країнах ЄС. Згідно з результатами дослідження, дві найважливіші проблеми, про які говорять респонденти – це нестача фінансування та кількості активістів для реалізації всього, що вони хотіли би зробити.  Неоднозначним є і розуміння громадського активізму лише як безоплатної діяльності із частковою зайнятістю. Цей фактор сповільнює професійний розвиток частини активістів та обмежує коло осіб, які можуть присвятити більшість свого продуктивного часу громадській діяльності. Водночас, незважаючи на будь-які перепони, громадські організації та групи активістів у країнах ЄС займаються широким спектром справ, підтримуючи українських мігрантів за кордоном, відстоюючи інтереси України за її межами, допомагаючи Україні та конкретним громадянам, що залишилися у межах національних кордонів.

Під час презентації заключної частини дослідження, що стосувалась партнерства та співпраці українських громадських ініціатив за кордоном, Оксана П’ятковська, заступниця директорки МІОКу, розказала про партнерство та співпрацю українських активістів за кордоном. Доповідачка виокремила основних партнерів активістів в Україні та за кордоном, а також особливості цієї співпраці, зокрема, на особистісному рівні. Серед основних висновків цього тематичного блоку була фіксація існування потреби у розширенні співпраці українських громадських активістів за кордоном, насамперед, з українською стороною, адже респонденти, з одного боку, позитивно налаштовані на такі кроки, а з іншого – проявляють значну гнучкість щодо напрямів роботи. Вагомим внеском для цього може стати безпосередня комунікація, інтеграційні зустрічі, зокрема у форматі форумів громадських активістів з України та з-за кордону, із залученням державних українських структур, адже респонденти підкреслюють важливість наявності довіри саме до конкретних особистостей, а не організацій загалом.

Результати соціологічного опитування було оприлюднено на конференції, частково у збірнику матеріалів, та у майбутньому буде представлено у повному обсязі в аналітичному звіті МІОКу.

Серед наукових проблем, розглянутих на конференції, можна виділити такі: наслідки трудової міграції українців до країн ЄС в умовах візової лібералізації; нові виклики перед Україною як фактор формування нових діаспорних утворень в європейських країнах; особливості та роль українського громадського активізму за кордоном в сучасних умовах; родинне тьюторство як нова форма громадського активізму серед українських мігрантів; інституціоналізація та професіоналізація українського громадського активізму.

На пленарному засіданні народна депутатка України VIII скликання Оксана Юринець зазначила: «Сьогодні політика діаспоризації світу зазвучала голосно. Зазвичай кожна нація пишається своїми людьми, їхнім походженням, лише після того, як вони чогось досягли. А МІОК закликає цінувати за інше – вже за те, що українці за кордоном залишаються українцями, незалежно від статусу, посади».

У своєму виступі народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Софія Федина зазначила: «Громадський активізм – це саме те середовище, яке певної миті замінило і може й надалі заміняти державу. Без українців за кордоном Україна не витримала б. Сьогодні лобіювання українських питань у країнах проживання об’єднало світове українство. Тож спільно, єдиною командою, станьмо в обороні України».

Оксана Дащаківська, голова регіонального офісу Міжнародного фонду «Відродження» в Західній Україні, наголосила не лише на комунікативній ролі українського активізму за кордоном, а і на питанні національної ідентичності: «Завдяки українським мігрантам ми здобуваємо міцну опору – важливий інструмент комунікації зі світом. Українські інституйовані організації у світі завжди дбали про збереження ідентичності, популяризацію культури. А віднедавна почали працювати в актуальних напрямках інформаційної безпеки, зокрема розвінчувати стереотипи про Україну, захищаючи права українців у всьому світі».

Виступаючи на пленарному засіданні, Роман Руссу, голова секретаріату Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), наголосив: «Діаспора може передавати Україні досвід інших країн. Чіткі кроки до співпраці з діаспорою відкриють перед Україною нові перспективи».

У рамках конференції відбулася панельна дискусія: «Виклики перед Україною як фактор українського громадського активізму в Європі», яку модерувала Оксана П’ятковська.

Разом із запрошеними учасниками та аудиторією ми обговорили такі теми: вплив нових викликів, що стоять перед Україною, на ініціативи українців за кордоном, зміни в українських громадах за кордоном після Євромайдану, майбутнє українських активістів, незалежно від місця їхнього перебування.

Оксана Іванкова-Стецюк, провідна наукова співробітниця Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, розказала про незвичну сторону активізму: «Громадський активізм передбачає кілька контекстів, зокрема благодійний. Виробляються нові методики допомоги родинам мігрантів. З’явилося явище «родинного тьюторинґу», коли вже адаптована родина допомагає адаптуватися іншій родині».

Данило Судин, доцент кафедри соціології УКУ, науковий співробітник Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, поділився результатами досліджень у Франції та Польщі: «Аналізуючи готовність мігрантів жертвувати на потреби України, ми з’ясували, що перша позиція належить підтримці воїнів АТО (ООС)».

Мирослава Керик (на зв’язку скайпом), голова Фонду «Наш вибір» (Польща), зазначила: «Активність громадян України за кордоном безпосередньо пов’язана зі ситуацією в Україні. Українців у Польщі багато і вони багато допомагають як українцям в Україні – воїнам, їхнім родинам, так і тим співвітчизникам, які приїжджають до Польщі. Зробили б значно більше, якби мали представництво у Сеймі». Водночас, Мирослава Керик привернула увагу учасників і до того, що коли вона кандидувала до польського парламенту від опозиційної партії, стикнулася з хвилею ненависті щодо свого українського походження – на щастя, лише в інтернеті.

Ольга Котик, приватна підприємиця, громадська діячка з Нюрнберґа (Німеччина), звернула увагу на проблеми, з якими стикаються українські активісти у ФРН: «Діяльність національних меншин у Німеччині зауважити досить нелегко – німці звикли до численних акцій, які проводять представники різних національностей, і звертають на це увагу лише ті, хто співчуває тій чи іншій нації. Зібрати людей також дуже важко, та попри низьку активність, ми намагаємося працювати».

Святослав Каліщук, заступник голови ГО «EuroMaidan in Prague» (Чехія), говорив про традиційне і все ще актуальне питання для українців – об’єднання: «Ідея об’єднання українців у Чехії постійно висить у повітрі, але поки що цьому заважає розділення на тих, хто організовує певні заходи з метою просто згадати минуле, і тих, хто готовий до дій, співпраці, поступу заради успішного майбутнього України».

Олеся Лилак-Чижович, голова Асоціації українців на Канарських островах «Дві Землі, Два Сонця», говорила про проблеми неврегульованості питань у сфері множинності громадянства: «Щоб прожити за кордоном, утвердити своє професійне «я», ми часто змушені відмовлятися від українського громадянства, попри всі свої переконання. Тому нам так важливо мати змогу отримати подвійне громадянство. Бо нас тут дуже поважають і люблять, особливо цінують нашу працелюбність».

Ще однією частиною конференції була відкрита дискусія «Українські активісти за кордоном: змінюємо, впливаємо, формуємо світ навколо себе», яку модерувала Оксана Дащаківська.

У максимально інтерактивному форматі учасники спілкувалися між собою, таким чином, присутні змогли поділитися своїм досвідом у вирішенні питань, з якими стикаються громадські активісти кожного дня. Активісти змогли представити свої організації, наявні проєкти та поділитися найбільшою історією успіху.

Використовуючи інтернет-сервіс Mentimeter, дискутанти змогли визначити спільне бачення того, що могло б посилити вплив українських активістів. Після обміну досвідом активістів з-за кордону, всі учасники відкритої дискусії отримали можливість визначити конкретні інструменти, які б допомогли українцям у різних країнах бути ефективнішими.

У результаті виступів та обговорення учасники конференції дійшли висновку:

  • новостворені громадські організації українських мігрантів у Європі сьогодні відіграють важливу роль для підтримки України, надання їй гуманітарної та іншої допомоги, а також для розвитку культурної дипломатії за кордоном та просування інтересів України в країнах ЄС;
  • громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС переживає процес змін, важливу роль для якого має відіграти перехід від волонтерства до професіоналізації через інституціоналізацію як один із можливих варіантів розвитку;
  • громадські активісти в Європі потребують налагодження системних контактів з Україною та розширення співпраці, насамперед, з державними органами України в різних сферах діяльності;
  • для ефективності функціонування громадських організацій українців за кордоном важливими є і чітке розуміння інтересів українців за кордоном та формування стійких спільнот українських мігрантів.

За результатами роботи конференції підготовано ухвалу для органів законодавчої і виконавчої влади України.

  • Add to Phrasebook
    • No word lists for Ukrainian -> English…
    • Create a new word list…
  • Copy
  • Add to Phrasebook
    • No word lists for Ukrainian -> English…
    • Create a new word list…
  • Copy