На третю літню школу «Крок до України» в Казахстані очікували всі: учасники – з радісним нетерпінням, бо це чудова нагода для них зустріти старих друзів і знайти нових, гарно, цікаво і весело провести час; викладачі – з хвилюванням, адже коли проводиш третю школу після двох успішних, від тебе чекають ще більшого і цікавішого.

І ось цей час настав: троє викладачів зі Львова, сорок п’ять учнів та студентів з різних частин Казахстану (Караганда, Сатпаєв, Усть-Каменогорськ, Астана) і декілька волонтерів зібралися в Караганді, а потім на базі біля Каркаралінська, щоб знову провести веселе, цікаве, а головне – українське літо. Цього року викладали українську старший науковий співробітник МІОКу Олеся Палінська, молодший науковий співробітник Галина Темник, а також Ольга Сорока – асистент кафедри слов’янської філології ЛНУ ім. І. Франка та лектор української мови, асистент кафедри слов’янських мов Софійського університету імені Климента Охридського (Софія, Болгарія). Ідейним натхненником табору і його організатором, як і в попередні роки, виступив о. Василь Говера, Апостольський делегат для греко-католиків Казахстану і Середньої Азії. Допомагали у проведенні табору вчителька з Караганди Ірина Скокова, а також священики о. Кирило з Караганди та о. Назарій зі Львова, двоє семінаристів Львівської Духовної Семінарії Святого Духа – Володимир Мамчин та Василь Гаранджа, учасники попередніх таборів – Наталя Кузів, Богдан Ребекевша, Василь та Іван Петріви (більшість із них зараз навчається у вишах України).

Проведення україномовної літньої школи ініціювали: з українського боку – Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, а зі сторони Казахстану – Карагандинське обласне Товариство української мови ім. Тараса Шевченка «Рідне Слово» й особисто Апостольський делегат для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії о. Василь Говера.

Цьогорічний табір дещо відрізнявся від двої попередніх. По-перше, він був розділений на дві частини: спочатку шість днів заняття відбувалися в Караганді, а потім ще тиждень – на базі відпочинку «Політехнік» біля Каркаралінська. Це дало можливість розділити навчальну і розважальну частини, адже вчитися зручніше за партами, а відпочивати – на природі. Тому в першій половині табору учасники пройшли інтенсивний курс української мови, а також взяли участь у лекціях, дискусіях і майстер-класах, присвячених українській історії, культурі й мистецтву. Також новинкою цьогорічної школи стала «Музична Україна» – розповіді про відомих музикантів та вивчення пісень. Заняття з української мови проходили у трьох групах відповідно до рівня знань учнів, а допомагали викладачам у їх проведенні підручники та посібники, укладені в МІОК: «КРОК-1», «КРОК-2» та «Автостопом по Україні».

Програма школи продовжилася в Каркаралінську. Тут, серед мальовничої природи національного природного парку, навчання продовжилося, але вже переважно у формі розваг та ігор: веселі естафети «Козацькі забави», інтелектуальні ігри «Я люблю Україну», «Що? Де? Коли?», вікторина про життя і творчість Тараса Шевченка, майстер-класи з виготовлення пташок-брелоків в етностилі та тематичних магнітів на згадку про літню школу. Учасники також мали змогу переглянути сучасні українські фільми, вивчити багато нових пісень, взяти участь в імпровізованих театральних постановках, потанцювати на веселих українських дискотеках.

Основна особливість цьогорічної школи в тому, що організатори намагалися максимально залучати «ветеранів» (тих, хто був у таборі вже вдруге або втретє) до організації: вони проводили мовні заняття (туторіум), допомагали у проведенні заходів і підтриманні порядку. Сподіваємося, в майбутньому вони будуть проводити такі табори самостійно, стануть лідерами молодіжної громади, активно працюватимуть на розбудову українського Казахстану.

У цей тривожний час, коли Україна як ніколи потребує підтримки і розуміння за кордоном, робота з українською молоддю діаспори стає одним з найважливіших завдань. Адже ці діти, які після закінчення табору з гордістю кажуть всім навколо: «Ми – українці!», сподіваємося, пронесуть це відчуття крізь усе життя і будуватимуть Україну – кожен на своєму місці – своїми словами і вчинками.

З відгуків учасників табору
Ольга Дудка

Ми всі дуже вдячні цьому табору за те, що він допомагає нам зробити важливий крок до нашої Батьківщини – “Крок до України”. Дякуємо вам за все та сподіваємося, що ми знов зустрінемося.

Яна Хомишина

Тут я знайшла багато нових друзів, гарно провела час і підтягнула знання української мови, багато нового взнала про Україну та її історію.

Даринка Кобцева

Мені все сподобалось. Особливо ігри, походи, дискотеки. Ще ми грали в квест – це було дуже цікаво.

Родіон Іващенко

Я тут проводжу своє літо вдруге. Тут весела атмосфера, дружна компанія, цікаві конкурси і змагання. Хочу ще раз побувати в українському таборі!

Андрій Шевцов

Тут дуже прикольно. познайомився з новими людьми. Було дуже цікаво!