Від перших днів боротьби за свою незалежність, на яку посягнули криваві руки московських окупантів, Україна отримує колосальну допомогу з усього світу. Особливе місце в цьому посідають українці Естонії. Вони нарівні з іншими діаспорними громадами роблять значний внесок у нашу перемогу над загарбниками.

Передусім діаспоряни організовують різноманітні демонстрації проти загарбницького нападу росіян на українські землі. Самі акції протесту мають систематичний характер і стосуються актуальних подій війни.

Зокрема, 26 лютого в столиці, Таллінні, відбувся найбільший мітинг у державі від часів розпаду СРСР. Близько 30 тисяч людей зібралися на площі Свободи, щоб висловити солідарність з Україною та закликати зупинити російську агресію. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії Мар’яна Беца, описуючи свої враження від мітингу, зазначила: «Глибоко зворушена. Тисячі та тисячі людей у Таллінні підтримують Україну перед лицем російської агресії». Напередодні схожі маніфестації проти московського вторгнення відбулися в Тарту й Нарві.

Не менш важлива акція «Stop genocide in Ukraine» відбулася 19 березня на центральній площі Таллінна. Ініціатором та організатором протесту виступила громадська організація «Конґрес українців Естонії». Активісти стояли з плакатами, де були зазначені імена українських міст, які сьогодні нещадно та жорстоко знищує московія: Маріуполь, Харків, Гостомель, Херсон, Чернігів, Миколаїв, Київ. Протестувальники закликали лідерів країн ЄС та НАТО захистити український народ від геноциду, який здійснюється на очах світової спільноти. Крім того, діаспорна спільнота подякувала естонському парламенту за його щиру та непохитну підтримку українського народу.

Акція «Stop genocide in Ukraine» в Таллінні, Естонія, 19.03.2022 р. (Джерело: Facebook сторінка голови Конгресу українців Естонії Віри Коник)

Там само потужна демонстрація відбулася 7 квітня, коли весь світ дізнався про нечувану жорстокість, з якою російські солдати катували та знищували українців у Бучі, Ірпені, Бородянці, Ворзелі. Діаспоряни на пам’ять про невинних жертв московського звірства запалили свічки та провели панахиду за участю українських священників. Ба більше, повз увагу активістів не минули відомості про численні зґвалтування українок, тому 13 квітня перед посольством рф у Таллінні вишикувались близько 20 жінок із пакетами на голові, зав’язаними руками та «кров’ю» на білизні. У такий спосіб організатори акції намагалися донести до цивілізованого світу, що російські нелюди ґвалтують та вбивають безневинних жінок і дітей в Україні. «Це візуалізація того, що відбувається в Україні», — заявила голова Конґресу українців в Естонії Віра Коник.

Акція біля посольства рф в Таллінні, Естонія, 13.04.2022 р. (Джерело: Facebook сторінка «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки»)

Водночас українська громада розгорнула активну діяльність, пов’язану з підтримкою українських військових. Так, 3 квітня волонтери ініціювали всеестонську акцію з плетіння маскувальних сіток, які потім передали на потреби оборони в Україні. У Старому місті Таллінна ткацькі майстерні працювали перед ремісничими цехами Естонського Будинку ремесел та Естонського представництва, що розташовані на одній вулиці з посольством росії. «Стратегічно ми перебуваємо в хорошому місці, щоб проявити нашу волю, а також зробити добро», — зазначили організатори події. Участь в акції взяли і місцеві мешканці, і українські біженці. Додатково Центр української культури в Естонії здійснює збір коштів для України. Пожертви будуть передусім використані на підтримку українських воїнів, зокрема для забезпечення паливом, продуктами харчування та іншими нагальними потребами.

Всеестонська акція з плетіння маскувальних сіток у Таллінні, Естонія, 03.04.2022 р. (Джерело: ERR News)

Також діаспорна спільнота відкрила широкий фронт допомоги українським біженцям. Діаспоряни для них організовують різноманітні інформаційні семінари та культурні заходи. Зокрема, 24 березня група волонтерів Конґресу українців Естонії разом із державними службовцями Естонії відвідали відпочинковий комплекс Nelijärve, де тимчасово розмістили 220 вимушених мігрантів з України. «Поінформували людей про їхні права, можливість працевлаштування, найму житла, навчання дітей. Питань було дуже багато — не встигли на всі відповісти. Люди дякували за цю зустріч, а також щиро дякували естонцям за теплий прийом», — розповіла про зустріч Віра Коник. Окрім того, до підтримки вимушених переселенців долучився Союз українок Естонії. Об’єднання запросило до себе в гості українок разом із дітьми ліпити вареники та спілкуватися. Організатори поділилися своїми емоціями від події: «Сьогодні був дивовижний теплий день від сонечка, наших щирих усмішок, спілкування та позитиву».

Зустріч Конґресу українців Естонії з українськими біженцями, Естонія, 24.03.2022 р. (Джерело: Facebook сторінка голови Конгресу українців Естонії Віри Коник)

Наостанок зазначимо, що українська діаспора Естонії веде не менш енергійну боротьбу на культурному просторі. Так, Конґрес українців Естонії звернувся до мерії Таллінна з проханням назвати місце, де посаджений Шевченківський дуб і встановлений пам’ятний камінь, майданом Тараса Шевченка. «Тарас Шевченко — знакова і дуже шанована постать для українців. Але його також шанують і багато інших народів. Він відвідував Естонію. Чому б іще й не увічнити його пам’ять, створивши майдан Шевченка? Ця ідея у нас була дуже давно, але зараз, коли чисельність української громади в Естонії збільшується, реалізувати її б було зовсім непогано», — зауважує Віра Коник. До слова, Шевченко відвідував Таллінн у 1842 р. Саме на честь цієї події Конґрес українців Естонії посадив дуб.

Джерела