Невідоме та цікаве про Львів у 30–х роках

Антонич був хрущем і жив на вишнях,
На вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.

Лисиці, леви, ластівки і люди,
Зеленої зорі черва і листя
Матерії законам піддані незмінним,
Як небо понад нами синє і сріблисте!
Я розумію вас, звірята і рослини,
Я чую, як шумлять комети і зростають трави.
Антонич теж звіря сумне і кучеряве.

Лемко за походженням, львів’янин за місцем проживання, українець за своєю суттю, геніальний поет ХХ століття.

Його життя коротке і яскраве,
як спалах зірки. Це він писав.

Але молімося зорям дальнім,
Щоб нам дали на світі цім
Життя величне і страждальне.

Саме Антонич є цією постаттю, яка об’єднала нинішні дві акції –  нагородження лауреатів всеукраїнського конкурсу імені Б.–І. Антонича «Привітання життя» та презентацію роману авторки з діаспори, колишньої львів’янки, Оксани Керч «Альбатроси», дійовою особою якого є поет.

В одному з найкращих приміщень міста Львова – актовому залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» 20–го квітня 2007 року відбувся літературний вечір нагородження лауреатів Літературної премії іменем Богдана–Ігоря Антонича та презентація роману письменниці з діаспори, колишньої львів’янки, Оксани Керч «Альбатроси».

Вечір розпочався із вступного слова директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірини Ключковської. Були представлені засновники конкурсу: Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка», Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво «Каменяр», ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», Львівський палац мистецтв.

Конкурс названо іменем першої збірки поета «Привітання життя», що несе за собою глибоке символічне значення та є напрямком для творчих молодих письменників.

Уже тринадцятий рік поспіль триває конкурс на здобуття Літературної премії імені Богдана–Ігоря Антонича «Привітання життя», метою якого є активізація і залучення до літературної творчості якомога ширшого кола талановитої молоді до 28 років (вік Б.–І. Антонича). За 1994 – 2005 роки було нагороджено 36 переможців. Географія учасників конкурсу охоплює всю Україну. Переможцями ставали молоді поети з різних областей України. Серед них слід назвати вже десятки відомих на сьогоднішній день літераторів, які стали знаними письменниками України.

Це такі, як: Л. Мельник, О. Сливинський, С. Коноваленко, О. Яковина, Д. Кубай, Г. Крук, М. Павленко, М. Кіяновська, сестри Угрин та інші.

Організатори конкурсу – Ірина Ключковська, Дмитро Сапіга, Вадим Ничка, Роман Наконечний вручили дипломи, книжки та грошові премії переможцям конкурсу за 2004 – 2006 роки: Юрію Кучерявому, Євгену Головатюку і Дарині Березіній. Член журі Ігор Клинець зачитав вірша Романа Тарнавського   (учасника конкурсу 2006 року), студенти та аспіранти Національного університету «Львівська політехніка» – Надія Медвідь, Наталка Лужна та Павло Гвоздецький декламували поезію Б.-І. Антонича. Другу частину вечора, присвячену роману «Альбатроси», яка супроводжувалася мультимедійною презентацією, відкрив Ігор Калинець.

Роман «Альбатроси» був написаний відомою письменницею Оксаною Керч, справжнє ім’я якої Ярослава–Оксана Гаращак родом зі Львова. Тут вона зростала та формувалася як громадянка і письменниця.

Народжена 24 жовтня 1911 року (та померла 13 березня 1991 року у Філадельфії).

Твір свого часу був надрукований в Буенос–Айресі у 1957 році. З ініціативи Ігоря Калинця перевиданий у Львові 2007 року.

У цьому романі письменниця знайомить нас із життям мистецького середовища Львова 1930–х років. Події пов’язані із будинком «Качиний діл», який був гуртожитком для учнів мистецької школи Олекси Новаківського по вулиці Набєляка, (теперішня – Котляревського, 39) – місцем, що стало вагомим і романтичним явищем в історії українського мистецького модернізму. Прототипом головного героя був художник і поет Володимир Гаврилюк, а одним з головних героїв роману є постать Богдана–Ігоря Антонича. Альбатрос  – це надморський птах дивної краси й граційного плавання в повітряних просторах. На суші він неповоротливий, нечепурний та смішний.

«Альбатроси» Оксани Керч колективізовані в центральному лицедієві роману – це порода людей, яких Бог створив альбатросами для граційного плавання у висотах творчих блакитей. Але призначення за законами своєї природи Керчиним альбатросам не дано здійснювати. Приведені на світ на порепаному грунті твердої дійсності, від якої грайливі плеса вільних морів відійшли в недосяжну далечінь, вони вже змалечку, доки розгорнули крила з високих льотів, стирали їх об шорсткі й жорсткі грані життя. А навіть, змігшись до підйому на обезперених крилах, вони падали, вбивалися або калічилися і в дальшому повзали по своїй матірній землі ще більше покрученими, ще більше недолугими й смішно–сумними, як це вже дано їм від Бога. Так само, не заторкаючи літературних якостей твору, хочемо сказати на користь письменниці, що передача ідей, прагнень та змалювання побутових умов галицьких альбатросів у період 1920 – 1940 років вірна й сумлінна. Письменниця одна з тих же альбатросів і з того ж середовища перенесла в свій роман багато автентичних постатей галицької богеми й епізодів з її життя ». (Володимир Ласовський – вступне слово до першого видання).

На вечорі були присутні відомі громадські діячі, львівська еліта, студенти, люди не байдужі до українського мистецтва, а також знані мистецтвознавці – Роман Яців та Любов Волошин, які поділилися своїми думками та враженнями від прочитаного роману. У залі звучали твори українських композиторів 1930–х років за участю струнного квартету студентів Львівської державної музичної академії мистецтв імені Миколи Лисенка під керівництвом доцента  Тараса Менцинського.

Нагадуємо, що 2 грудня 2006 року у Палаці мистецтв Міжнародним інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» була проведена перша презентація роману відомої письменниці Оксани Керч «Наречений». Це один з найкращих творів у нашій літературі про життя у Галичині, зокрема у Львові, між двома світовими війнами, написаний очевидцем тих цікавих неспокійних часів. У презентації брали участь відомі літератори, виступав знаний ансамбль «Ретро» під керівництвом композитора Ростислава Демчишина. У цьому творі письменниця змалювала драматичний час Галичини, де переборювалися неймовірні труднощі на шляху до істини.

У 2009 році  відзначатимемо столітній ювілей Богдана–Ігоря Антонича. Конкурс його імені вийшов за межі України. Сподіваємося на участь у цьому конкурсі талановитої молоді з різних куточків світу.