7 квітня 2009 року в актовій залі «Львівської політехніки» (МІОК) провів презентацію книжки д-ра Григорія КУПРІЯНОВИЧА (м. Люблин, Польща) «1938. Акція руйнування православних церков на Холмщині та Південному Підляшші», у рамках якого було відкрито однойменну фотовиставку (автори виставки: Григорій Купріянович та Славомир Виспянський).
Директор МІОК Ірина Ключковська, ведуча цього дійства, зазначила: «Презентацію видання Григорія Купріяновича проводимо для того, аби ознайомити громадськість з діяльністю українців, які працюють для України за її межами. Д-р Григорій Купріянович – історик, науковий працівник Інституту історії Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині (Польща), представник української меншини у Спільній комісії уряду РП та національних і етнічних меншин, голова Українського товариства в Люблині, в 2004-2006 рр. канцлер Європейського колегіуму польських і українських університетів.
Ми запізналися з Г. Купріяновичем у червні 2008 року під час проведення Інститутом Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті», на якому доктор Купріянович представив доповідь «Еміграційні діячі української церкви у міжвоєнній Польщі».
Таким чином, презентована книга є результатом багатолітньої праці і виявом його стійкого інтересу до даної тематики.
Чому ми презентуємо цю книгу?
1. Вважаємо, що презентоване видання скаже своє вагоме слово у питаннях повернення культурних цінностей в Україну. Повертаючи культурні цінності в Україну, чи у фізичному , чи у духовному вимірах, ми прагнемо зберегти цілісність національної культури, в якій кожна культурна пам’ятка, кожен об’єкт історії і мистецтва є чинником усвідомлення та вираження ментальності українського народу.
Фізичний вимір – повертаються в Україну рукописи і архівні документи, книжкові зібрання і твори мистецтва, археологічні, нумізматичні колекції з різних куточків світу. Їхні творці – наші співвітчизники, які жили у вигнанні з думкою про Україну, творили задля неї. Серед них Василь Барка, Галя Мазуренко, Іван Багряний, Улас Самчук, Василь Авраменко, Олег Ольжич, Юрій Кульчицький, Іванна Нижник-Винників, Олександр Довженко, Богдан Лепкий та багато інших.
У духовному вимірі книга Купріяновича відкриває нам малознані події, що полягали на проведенні акції знищення Православної церкви у ІІ Речі Посполитій у період 1938-1939 років. Це повернення нашої історичної пам’яті.
Саме тому у минулому році Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою підтримав ініціативу керівника Об’єднання українців у Польщі (Відділу у Перемишлі) п. Марії Туцької та Комітету родин колишніх мешканців с. Жуків при греко-католицькій парафії у Любачеві, та зорганізував першу науково-пошукову та освітню експедицію «Дослідження меморіальних пам’яток історичного кладовища у селі Жуків (Любачівщина, РП)».
Експедиція відбувалася протягом 11-21 серпня 2008 року за підтримки Радника-посланника Посольства України у Польщі Мирона Янківа, начальника відділу пошуку та впорядкування місць поховань жертв війни та політичних репресій Українського інституту національної пам’яті, відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України В’ячеслава Шеремети та ректора Національного Університету «Львівська політехніка» Бобала Юрія Ярославовича.
Пам’ятки на цвинтарі с. Жуків, як і на багатьох цвинтарях цієї території виготовлені майстрами із сусіднього села Брусно.
Каменярський осередок у селі Брусно своїми традиціями сягає першої половини XVI століття. Відомо, що саме ця школа започаткувала масові нагробні хрести, хоча спочатку це було привілегією лише знаних і багатих людей.
Дослідження та відновлення українських кладовищ на Любачівщині перебуває лише на початковому етапі.
Результати експедиції можуть закласти основу для створення державної програми збереження українських пам’яток та поховань за межами України. Реалізація та презентація видання «1938. Акція руйнування православних церков на Холмщині та Південному Підляшші» – це ще один вагомий крок у цьому напрямку, здійснений Григорієм Купріяновичем, який ніколи не цурався свого українства, свідчення нерозривного духовного зв’язку поколінь, об’єднуючи їх в єдиний ланцюг історичного розвитку, ще один крок для утвердження історичної правди про етнічні українські землі.
Прагнемо також ознайомити громаду з діяльністю українців, які працюють на українську справу на українських автохтонних землях у Польщі.
Завершуючи, хочу зацитувати слова Леха Качинського, Президент Республіки Польща з передмови до видання: « Обов’язком істориків є відкривати правду і поширювати її. Повиністю кожного є пам’ятати про трагічні сторінки в історії польського православ’я. Слід висловити жаль із приводу вчиненого зла. Однак минуле не повинно лягати тінню на сучасність і майбутнє. Вступаючи у ХХІ століття, будуймо добрі взаємини, зміцнюймо спільноту доль, дивімося у майбуття».
До усіх присутніх звернувся доктор Григорій Купріянович, який сказав, що книга вийшла із нагоди відзначення 70-х роковин акції руйнування православних церков на Холмщині та Південному Підляшші у 1938 р. У першій частині книги представлено історичні обумовлення подій 1938 р., принципи і перебіг полонізаційно-ревіндикаційної акції, процес руйнування храмів, реакцію ієрархії та вірних Православної Церкви та громадської думки, а також спрямовану проти Православної Церкви діяльність державної адміністрації у наступні місяці 1938 і 1939 р. та презентацію подальших проектів національно-релігійної політики держави на цій території. Історичний текст, автором якого є Григорій Купріянович, супроводжують цитати з джерельних матеріалів із того часу: як офіційних документів, так і розповідей свідків тих драматичних подій, а також думки інших істориків про ті події.
У другій частині книжки вміщено кількадесят архівних фотографій церков, які було зруйновано на Холмщині та Південному Підляшші у 1938 р. Серед них – унікальні й приголомшливі знімки, що зображають сам процес руйнування церков.
У презентації книжки взяли участь Ігор Держко – заступник голова Львівської обласної державної адміністрації, Юрій Бобало – ректор Національного університету «Львівська політехніка», Василь Слободян – кандидат історичних наук, керівник видавничого відділу Інституту Укрзахідпроектреставрації, Ярослав Тарас – кандидат архітектури, завідувач відділу етимології сучасності Інституту народознавства, Василь Кметь – кандидат історичних наук, директор наукової бібліотеки НУ ім. І. Франка, письменники, лауреати Національної премії України ім. Тараса Шевченка Роман Лубківський та Ігор Калинець, члени товариства «Холмщина» Микола Божко та Віталій Процюк та Володимир Середа, голова товариства «Надсяння».
Презентація книжки супроводжувалася виступами Народного ансамблю бандуристок «Заспів» (художній керівник – Христина Залуцька) та камерного вокального ансамблю «Аколада» (художній керівник – Володимир Савицький) під орудою Заслуженого працівника культури України, директора Народного дому «Просвіта» НУ «Львівська політехніка». Прозвучали твори: кантата «До Холмської Божої матері», Ф. Шуберт «Аве Марія», у виконанні народного ансамблю бандуристок «Заспів», «Волинь Почаївом сливе», слова і музика Д. Павелка, «Ми – холмщаки, ми – молоді» на слова А. Марченка, музика І. Царя у виконанні народного камерного ансамблю «Аколада».
Підсумовуючи проведення заходу, Ірина Ключковська подякувала всім за участь у підготовці та проведенні презентації видання. Наголосила на тому, що презентуючи книжку та фотовиставку, ми прагнемо відкрити для широкого загалу ще одну незнану сторінку нашої історії і культури, сподіваючись на те, що ми зробимо свій скромний внесок у справу порозуміння і співпраці між Україною і Польщею.