19 березня 2009 року круглий стіл «Новітня еміграція: проблеми соціального і національного сирітства», організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою за підтримки фонду Open Ukraine, відбувся у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.
Учасників круглого столу привітала Людмила Бєлова, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації, від Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди до усіх присутніх звернувся Олександр Микитюк, в. о. ректора, проректор з наукової роботи, Ігор Шурма, заступник голови Харківської міської ради, а також Терезія Яценюк, голова Наглядової Ради благодійного фонду «Open Ukraine».
Традиційно, видання «Діти емігрантів про себе: Сповіді. Думки. Судження. Біль…» презентувала Ірина Ключковська, керівник однойменного проекту та директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, а добірку плакатів студентів львівських вищих навчальних закладів – Наталія Гумницька, науковий співробітник інституту та координатор проекту.
Круглий стіл, який відбувся цього разу у Харкові, став ще одним кроком до співпраці соціальних партнерів: представників владних структур, служб зайнятості, науковців – істориків та соціальних педагогів. Оскільки Харків займає провідні позиції у підготовці педагогічних працівників, то, цілком зрозуміло, що серед присутніх переважали саме соціальні педагоги.
З новітньою хвилею еміграції пов’язано безліч проблем. За словами Володимира Козлітіна, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, це проблема чисельності мігрантів (за різною інформацією їхня кількість становить від 3 до 8 млн.), проблема правового статусу українських мігрантів та ін.
Виїзд українців за кордон часто обертається трагедією для дітей, виховання яких принесли в жертву матеріальному благополуччю. У цій ситуації, на думку Віктора Гаркавця, начальника Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, долю дитини варто розглядати у трикутнику «держава, сім’я, громада», зважаючи на те, що відповідальність за виховання дітей – конституційний обов’язок батьків.
У вирішенні проблем дітей емігрантів важливою є організація діяльності позашкільних закладів, які спрямовані на виховання, соціальну адаптацію, розвиток талантів, створення умов для самореалізації. Ці установи створюють педагогічно керовані, проте неформальні колективи, спілкування у яких наближене до типу спілкування у сім’ї. Таку думку висловила Ольга Рассказова, професор кафедри соціальної педагогіки Харківського гуманітарно-педагогічного інституту. Розвивати гурткову роботу запропонував також учитель санаторної школи-інтернату №11 та письменник Григорій Полтар, який з професійного досвіду знає, що дитина, залишена без батьківської опіки, відчуває себе неповноцінною порівняно з іншими. Кількість дітей сиріт, в тому числі соціальних, зростає через неправильне виховання нашого суспільства (через батьків, які пиячать, молодих матерів, які безвідповідально кидають своїх новонароджених дітей в пологових будинках, через розлучення).
Соціальне сирітство, як засвідчили доповіді учасників круглого столу, зумовлене частково, а то й повністю, втратою інституту сім’ї. Олена Кириченко, аспірант Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, зазначила, що роботу з молоддю слід проводити у напрямку сім’ї, у напрямку розвитку усвідомленого батьківства, тобто розуміння функцій батьків. У дискусії цю тезу підтримав Іван Степанець, проректор з наукової роботи Харківського гуманітарно-педагогічного інституту, стверджуючи, що основи сім’ї як інституту похитнулись і це помітно не лише на прикладі трудових емігрантів. Батьки приділяють надто мало уваги дітям. Саме тому необхідно організовувати дозвілля дітей у позашкільних закладах, яке б грунтувалось на принципах системності та патріотизму.
Обмінові досвідом між соціальними педагогами Львова і Харкова сприяв приїзд Марії Швед, кандидата педагогічних наук, доктора філософії, завідувача кафедри педагогіки Українського Католицького Університету. Пані Швед окреслила три ступені соціального сирітства, фази сирітської хвороби, реакції сиріт на травматичний стан.
Процес трудової міграції фактично неможливо зупинити, оскільки безробіття у державі з кожним днем зростає. За інформацією представника Служби зайнятості Харкова Наталії Пахучої сьогодні на одну вакансію претендує 19-20 осіб. Працедавці у цій ситуації зайняли позицію очікування. Опитування, здійснені службою зайнятості виявили цікаві тенденції, якщо учні випускних класів та студенти налаштовані на виїзд, то діти дошкільного віку висловлюють бажання жити і працювати на рідній землі.
Для попередження трудової міграції та її негативних наслідків важливо ліквідувати інформаційний вакуум щодо працевлаштування за кордоном, який існує в Україні. Як розповів Валерій Задоренко, представник Соціальної служби допомоги та консультант центру біженців і мігрантів, на основі анкет, одержаних від потенційних мігрантів під час проекту легального працевлаштування у Чеській республіці, в українців дуже часто складається помилкове уявлення про суми заробітку за кордоном. Ще однією необхідною умовою попередження трудової міграції є формування громадянського суспільства, великих громадських організацій, які, за словами Анатолія Сергієнка, радника голови Харківської обласної державної адміністрації з економічних питань, повинні апелювати до влади від імені громади.
Підсумовуючи роботу круглого столу, Ірина Ключковська наголосила на важливості думки потужного інтелектуального центру, яким є Харків, та вказала на те, що обговорювана проблема є і в цьому регіоні, хоча з особливістю еміграції до Росії.