Активізувати розробку та втілення міграційної політики – головний висновок проекту «Діти емігрантів про себе»

Протягом дев’яти місяців Міжнародний інститут освіти, культури та зв”язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” за підтримки Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine» реалізовував інформаційно-просвітницький проект «ДІТИ ЕМІГРАНТІВ ПРО СЕБЕ».
Ми намагались привернути увагу суспільства до появи небезпечних для майбутнього держави наслідків трудової міграції – соціального і національного сирітства; спонукати державні органи до пошуку і запровадження механізмів співпраці різних секторів суспільства у розв’язанні цієї багатоаспектної проблеми.
Трудова міграція торкається великої частини українського суспільства. Згідно із дослідженням, проведеним Українським центром соціальних реформ за участю Державного комітету статистики України, майже 1,4 млн. громадян України у 2005-2008 роках хоча б один раз виїжджали за кордон з метою працевлаштування, серед яких 1/3—жінки і третина—особи віком 40-49 років; 57% мігрантів походять з міських поселень. Серед трудових мігрантів 58% складають одружені, а загальна кількість домогосподарств, в яких проживали трудові міггранти—1,2 млн. осіб. Найбільша кількість трудових мігрантів перебувають у Російській Федерації, Італії і Чеський Республіці. Дане дослідження проведене за підтримки Фонду «Open Ukraine», Представництва Світового банку в Україні та Міжнародної організації з міграції.
Орися Луцевич, Директор фонду «Open Ukraine»: «На сьогодні глобальна економіка творить нову соціальну реальність, де держави конкурують за знання і де людський капітал постійно мігрує. І Україна займає одне з найперших місць у світі по інтенсивності міграційних потоків. На жаль, за кордон виїхала велика частина населення міст, сіл та містечок України, до того ж – працездатного, найбільш плідного віку. І цифри грають тут другорядне значення. Завдання для організацій громадянського суспільства як і для держави, забезпечити права наших громадян закордоном та створити умови для підтримки їх зв’язку з Україною».
Унікальним виданням проекту стала книжка «Діти емігрантів про себе», яка складається з творів та малюнків дітей, чиї батьки виїхали за кордон на заробітки. Збірка складається з творів та малюнків дітей, чиї батьки виїхали за кордон на заробітки. 156 дітей емігрантів, які зараз мешкають в Україні і за кордоном писали твори та малювали, описуючи свої відчуття від розлуки з батьками або з батьківщиною. Це відверті та талановиті дитячі розповіді про драматизм сучасного заробітчанства.
Книгу розповсюджено серед відповідних структур в Україні та у країнах компактного проживання українців за кордоном, всього – 444 адресати. Організатори проекту провели вісім регіональних обговорень у Львові, Києві, Тернополі, Ужгороді, Івано-Франківську, Харкові, Донецьку, Одесі, на яких соціальні педагоги та психологи, незалежні експерти, представники державних органів влади обговорили проблеми, породжені трудовою міграцією періоду незалежності України з фокусом на дітях мігрантів.
Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв”язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”: «Серед основних заходів, які вимагають уваги суспільства та держави , є запобігання процесам руйнування інституту сім’ї через розрив сімей трудових мігрантів. Ми змогли шляхом широкого розповсюдження видання «Діти емігрантів про себе» та обговорень у регіонах підняти цю тему у суспільстві і подумати над її вирішенням». Дуже гострою на сьогодні є проблема психоемоційного стану дітей трудових мігрантів, а також і самих батьків-мігрантів. На сьогодні цим питанням у школах займаються практикуючі психологи, але, як показали дискусії на круглих столах, і тут далеко не все гаразд: брак шкільних психологів, не надто висока якість підготовки та недостатня кількість відповідної літератури – посібників, методик, семінарів-тренінгів, майстер-класів.
За підсумками проекту, організатори висловили низку рекомендацій органам державної влади:
-
прискорити прийняття законів «Про Концепцію державної міграційної політики» та «Про основні засади державної міграційної політики України», спрямованих, зокрема, на легалізацію процесів трудової міграції та ліквідацію її тіньового сектору;
-
поширення та апробація методики психоемоційної адаптації дітей трудових мігрантів;
-
розглянути питання доцільності створення єдиного центрального державного органу з функціями державного управління міграційними процесами і розв’язання проблем, викликаних ними (наприклад, Державної міграційної служби України);
-
розширити в Україні мережу центрів консультування трудових мігрантів, забезпечити їх систематичне інформування про міграційну політику країн-реципієнтів;
-
розробити стратегічну програму збереження національної ідентичності українців зарубіжжя в країнах перебування та створення умов для реінтеграції трудових мігрантів в українське суспільство;
-
активізувати роботу щодо оформлення двосторонніх договорів між Україною і країнами-реципієнтами щодо легалізації трудових відносин мігрантів;
Фонд продовжить роботу у цьому році щодо інформаційно-юридичної підтримки українських трудових мігрантів. Через роботу Контакт-центру при МЗС України надається допомога в отриманні об’єктивної інформації про виїзд за кордон та підвищення правової обізнаності громадян з питань міграції. Проте, без формування ефективної міграційної політики буде дуже важко знайти відповідей на виклики, пов’язані із соціально-економічними наслідками міграції, а для цього необхідно об’єднувати зусилля політиків, громадські організації українців закордоном, релігійні громади та державні органи влади.