Старші покладають надії на молодих,
віддають їм пошану і спадок.
Іван Фещенко-Чопівський
Міжнародний інститут освіти культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» на виконання ухвали ІІ Міжнародного конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті 28-29 жовтня 2009 року» провів Другу Міжнародну наукову конференцію «Іван Фещенко-Чопівський – вчений і патріот», співорганізаторами якої були Інститут прикладної математики і фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» (кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики), Громадський просвітянський фонд імені Івана Фещенка-Чопівського «Джерело».
Адже цього року минає 125 років від дня народження Івана Фещенка-Чопівського – вченого-металурга, автора фундаментальної монографії «Металознавство» (у трьох томах), члена-кореспондента Академії технічних наук у Польщі, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, міністра промисловості і торгівлі та міністра народного господарства в уряді УНР, голови Ради Республіки (тодішнього парламенту УНР), українського патріота і громадського діяча.
«Працівники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, проводячи конференцію, не лише виконали ухвалу Конгресу, за яку проголосувало понад 400 учасників з 28 країн світу, але й виконали свій громадянський та моральний обов’язок, відкриваючи для широкого загалу постать, великого державотворця. Ми намагались посприяти тому, аби повернути ім’я Івана Фещенка Чопівського в суспільно- громадський та науково- освітній простір України» – зазначила у своєму виступі директор Інституту Ірина Ключковська.
Захід відбувся у рамках відзначення 165-річчя Львівської політехніки. В конференції взяли участь (понад сімдесят осіб) науковці і представники громадських організацій з України, Республіки Польща, Російської Федерації. Зокрема, Україна була представлена спеціалістами і шанувальниками Івана Фещенка-Чопівського з Києва, Дніпропетровська, Донецька, Маріуполя, Запоріжжя, Рівного, Львова.
Конференцію відкрив ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало. На відкриття конференції прибув онук видатного вченого Юрій Чопівський. Він висловив глибоку вдячність оргкомітету за проведення конференції та вшанування пам’яті його діда на такому рівні. «Для мене і для нашої сім’ї це велика честь» – зазначив Юрій Чопівський.
Станіслава Вармбранд, журналістка із Катовіц, оприлюднила вітання для учасників конференції від Президента Катовіц. Саме у цьому польському місті зараз проживає донька ученого Ірина Фещенко-Чопівська-Богун, я
ка через стан здоров’я не змогла прибути до Львова. Її лист-привітання зачитала науковий співробітник МІОК Наталія Гумницька.
Вітання надійшло також від голови Відділення технічних наук Польської Академії Наук професора Владіслава Влосінського.
На пленарному засіданні виступили гості з Гірничо-металургійної Академії імені С. Сташиця у Кракові, де тривалий час працював Іван Фещенко-Чопівський. Декан факультету Інженерної металургії та інформатики Мірослав Карбовнічек презентував учасникам конференції діяльність Академії та факультету, а керівник кафедри металознавства і порошкової металургії Анджей Цясь представив науковий доробок професора Чопівського за період його роботи в Гірничо-металургійної Академії. Голова громадського просвітянського фонду імені Івана Фещенка-Чопівського «Джерело» Ярослав Гелетій виголосив доповідь про суспільно-політичну діяльність вченого. Завідувач кафедри інженерного матеріалознавства та прикладної фізики Григорій Понеділок зробив огляд монографічної спадщини Івана Фещенка-Чопівського. Про Гулагівський період вченого надзвичайно зворушливо, з демонстрацією рідкісних світлин із місця загибелі вченого розповів голова ЛОО Всеукраїнського товариства «Пошук» Віктор Федущак, співавтор книги «Абезь і Адак – дорога у вічність».
Секційна робота конференції провадилась у двох напрямках: «Іван Фещенко-Чопівський – державний і громадський діяч» і «Наукова діяльність Івана Фещенка-Чопівського та сучасні проблеми матеріалознавства». Виступи і доповіді учасників конференції опубліковані відповідно у двох окремих збірниках.
На заключному пленарному засіданні учасники конференції заслухали звіти керівників секцій (Наталію Гумницьку і Зою Дурягіну) і прийняли ухвалу.
Фото