Концепція
У січні 2012 року Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» започатковує спільний проект Інституту і доктора славістики Йоркського університету в Торонто (Канада) Марка Роберта Стеха «Очима культури».
Мета проекту:
• актуалізувати перед українською молоддю культурологічну й історичну тематику як фундаментальні основи формування національної ідентичності, національної свідомості і тотожності;
• залучити якнайширше коло української молоді до пізнання своєї культурної спадщини, своєї традиції, своїх коренів і на основі набутих знань віднайти своє особисте й національне «Я», утвердити індивідуальну самототожність, самосвідомість, відчути людську й національну гідність і гордість за приналежність до духовної і багатої цивілізаційної спадщини;
• відкрити українцям ім’я доктора Марка Роберта Стеха і познайомити їх з його проектом «Очима культури».
Завдання проекту:
• зорганізувати дискусійний клуб молоді «Очима культури»;
• налагодити системний діалог інтелектуальної молоді навколо цікавих культурних й історичних тем із залученням до дискусії знаних фахівців вітчизняної і світової культури;
• через дискусію наблизити погляди молоді різних регіонів України і українського зарубіжжя на українську культуру й історію;
• шляхом залучення молоді до пізнання своїх культурних традицій і духовних витоків сприяти формуванню її національної зрілості і людської гідності.
На сайті Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» www.miok.lviv.ua розміщені телесюжети д-ра Марка Роберта Стеха під загальною назвою «Очима культури». Кожен телесюжет тривалістю 7-10 хвилин у концентрованому викладі висвітлює ту чи іншу маловідому або й невідому тему української культури й історії. Сюжет містить певну інтригу, оригінальність погляду, закликає до дискусії і, що дуже важливо, скеровує до відповідних знакових джерел із зазначеної проблематики.
Учасники потенційної дискусії знайомляться із телесюжетами, визначаються із темою дискусії і подають свою заявку на дискусію, вказавши ім’я, прізвище, навчальний заклад, факультет, або місце праці та контактний телефон і електронну адресу (при її наявності). Свою заявку на дискусію слід подавати на електронну адресу МІОКу iiec@polynet.lviv.ua.
Заявлені дискутанти будуть запрошені на дискусію заздалегідь за поданими телефонами або електронною адресою.
Я абсолютно переконаний в тому, що роман Юрія Косача «День гніву» неодмінно треба включити в програму навчання української літератури в середніх школах України, не кажучи …
Про паризький період життя Володимира Винниченка український читач чи дослідник, у принципі, має змогу взнати досить багато. Насамперед завдяки ще не завершеній публікації Винниченкового «Щоденника». …
У виданні альбому Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900–1939» (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010) позитивно вражає практично все. Приємно вражає висока якість, а водночас читабельність самих текстів …
Рік 1753 виявився істотно важливим, а то й доленосним для історії мистецтва не тільки України, а й усього сходу Европи. Подія, на перший погляд, незначна: …
Коли проімперські демагоги в Одесі закликають будувати в місті памятники Катерині ІІ, називаючи її засновницею міста, то вони, самозрозуміло, не тільки виявляють цілковите незнання (чи, …
Достовірність «Історії Русів» як джерела історичних фактів поставили під сумнів уже засновники української модерної історіографії, дарма, що вони були під могутнім впливом цього загадкового тексту. …
Хто читав бодай деякі фраґменти із розлогої (та аж ніяк не вичерпної) добірки літературознавчої та культурософської есеїстики Ігоря Костецького, яку я запропонував українському читачеві упродовж …
На початку 90-х рр. Соломія Павличко написала в одному з есеїв: «Напередодні ХХІ віку українська літературна історіографія не помітила однієї з ключових фігур власної літератури …
У знаменитому есеєві «The Povĕst’ vremennyx lĕt and the Question of Truth» [«Повість временних літ» та питання правди] (1983) (есеєві, який я рекомендував би кожному, …
Другий сезон телепередач «Ючима культури» почався із погляду киненого далеко назад, у глибоке минуле праісторії українських земель. При чому технічна вимога вмістити потрібну інформацію в …
