На Київських діалогах у Берліні (28.02.2012 – 1.03 2012) презентовано дослідження МІОК щодо міграційних та реінтеграційних настроїв наших співгромадян (доповідачі  Ірина Ключковська  та Оксана П’ятковська).

Цьогорічні Київські діалоги (http://www.kiev-dialogue.org/) присвячено українській міграції.  Участь широкого представництва в обговоренні міграційних питань з українського боку засвідчила про готовність України до діалогу. Адже впродовж тривалого часу питання «четвертої хвилі еміграції» з України було поза науковим, політичним та суспільним дискурсом через сформований негативний стереотип трудівника емігранта. МІОК поставив собі за завдання актуалізувати питання трудової еміграції в українському суспільстві та утверджувати позитивний образ трудового емігранта.

Серед організаторів заходу були Фонд ім. Гайнріха Бьолля, фундація «Реновабіс», Фонд «Відродження»,  ПАУСІ, Центр Разумкова, а також Комісія УГКЦ у справах мігрантів.

Участь у форумі взяло понад двісті учасників – депутати Верховної ради України та Бундестагу, експерти у справах міграції, діячі Української греко-католицької та римо-католицької церков у Німеччині, громадські лідери Європи та журналісти. Зокрема, Тарас Стецьків, народний депутат; владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ; д-р Ярослав Грицак, професор. УКУ; Григорій Селещук, голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів; д-р Олена Малиновська (Національний інститут стратегічних досліджень), Ігор Марков (Національна академія наук України), д-р. Олександр Сушко, керівник Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва ті ін.

Дискутанти дійшли висновку: 1. Україна вписується в міграційну мозаїку глобалізаційного світу, є його частиною. 2. Міграційні процеси є серйозним викликом для багатьох європейських країн, зокрема для Німеччини та України. 3. Успішне розв’язання міграційних проблем вже не може бути врегульовано сьогодні звичними кордонами та візовими процедурами. А тому потребує принципово нового розуміння від політичних влад та суспільств. 4. У сучасних реаліях необхідний пошук нових механізмів регулювання міграційних процесів.

Ключовою тезою, яка лягла в основу всіх подальших виступів, була теза владики Йосифа Міляна, єпископа-помічника Київської архиєпархії УГКЦ, який, окреслюючи стратегію Церкви у співпраці з трудовими емігрантами, основний акцент поставив на Людині, її духовності та її потребах.

Григорій Селещук, голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів, зазначивши, що Церква звертає увагу на неефективність різних правових норм у сфері міграції, сказав зокрема: «Я дуже радий, що одним із основних висновків нашого діалогу стала потреба в пошуку нових механізмів регулювання міграційних потоків. В центрі такого діалогу повинна бути людина».

На думку Норберта Цируса, експерта Гамбурзького інституту соціальних досліджень, міграція – це вже факт, тому сьогодні треба говорити про наслідки. «Це явище передусім зумовлено вибором особи, а також політикою та економікою в її країні», – вважає він.

Цю думку підтримала і Віола фон Крамон-Таубадель, депутат Бундестагу, наголосивши на важливості захисту прав мігранта: «Ми знаємо, що частина українців приїхали до Німеччини нелегально, і тому вони інколи не мають можливості повернутися додому, але ми також розуміємо, що вони хотіли б приїхати до нашої країни лише на конкретний час. Я думаю, що такі фахівці могли б отримати візу і дозвіл на працю, а також можливість взяти зі собою власну сім’ю. Перш, ніж ми почнемо запрошувати фахівців, ми повинні потурбуватися про їхні права», – вважає депутатка.

За словами д-ра Рейхайльда Ернста, близько 6,5 млн. кваліфікованих працівників потребуватиме Німеччина у найближчому часі. «Як Німеччина, так Україна повинні працювати на те, щоб створити гідні умови для мігранта», – вважає експерт. Отже, Європа готова приймати іммігрантів, тому розробляє та імплементує різні моделі залучення іммігрантів, зокрема модель використання так званої надлишкової робочої сили.

У своєму виступі доц., канд.пед.наук Ірина Ключковська, директор МІОК, говорила про наслідки трудової еміграції для України, зокрема про появу такого явища як «соціальне сирітство», яке набуло загрозливих масштабів. Порушила також проблему самотніх батьків похилого віку, які залишилися без опіки власних дітей. Представлені матеріали соціологічного обстеження міграційних настроїв підтвердили гіпотезу про намір українців емігрувати на роботу за  кордон. Майже 40% молодих людей декларують бажання виїхати з України. Оксана П’ятковська, науковий співробітник МІОК, під час обговорення аспектів «циркулюючої міграції» наголосила на питаннях пов’язаних з поверненням трудових мігрантів на батьківщину. Було оприлюднено попередні результати пілотного дослідження особливостей зворотної міграції, розпочатого МІОК у 2011 р. Науковець зазначила, що лише третина українських трудових мігрантів декларує бажання повернутися на Батьківщину, при цьому 93% із них ще можуть змінити своє рішення. Серед найголовніших чинників, що можуть сприяти поверненню українських трудових мігрантів, О. П’ятковська назвала наявність демократії, політичної стабільності та зниження корупції в державних органах влади, про що зазначило понад 80% респондентів.

Крім того, під час обговорення проблем «циркулюючої міграції» експертами було наголошено на необхідності нормативно-правого регулювання цього явища, зокрема, на проблемах пенсійного забезпечення, нарахування стажу трудовим мігрантам, а також на кваліфікаційних аспектах.

Розв’язання проблем не є прерогативою однієї зі сторін міграційного процесу. Ці питання мусять бути в полі зору як країни донора , так і країни реципієнта. Лише спільним погодженням дій можна досягти взаємопорозуміння та успіху. Саме тому дискусію Київських діалогів було зорієнтовано на обговорення комплексу питань, в основі яких закладено концепт спільної дії.

Ми ж вбачаємо єдино можливий шлях у вирішенні еміграційних питань в Україні: лише досягнувши економічної стабільності та економічного поступу, політичних свобод та реальної демократії, Україна подолає трудову еміграцію та її негативні наслідки.