22 березня 2012 року у Львові відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання». Ініціаторами проведення конференції виступили Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» (МІОК), Всеукраїнський благодійний фонд «Запорука» та Благодійна асоціація «Солетерре».

Основною метою конференції було об’єднання зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, членів родин трудових мігрантів та науковців для пошуку способів вирішення проблем, пов’язаних з формуванням новітнього феномену – транснаціональних сімей, які виникли внаслідок зовнішньої трудової міграції з України.

Відкрив конференцію проректор з науково-педагогічної роботи і питань соціального розвитку НУ «Львівська політехніка» Б.В.Моркляник, який у своєму виступі зауважив, що питання трудової міграції для України не є новими. Ще у 20-ті роки минулого століття митрополит Андрей Шептицький зазначив, що у зв’язку з трудовою міграцією страждає ціла сім’я, економічна безвихідь штовхає українців шукати щастя на чужині, наголосив про важливість збереження сили духу кожної людини. З цього часу минуло сто років, однак, як зазначив пан проректор, проблеми та завдання для галичан залишаються незмінними, і тому питання збереження сім’ї в умовах глобалізаційних процесів надалі є важливими.

Директор МІОКу, Ірина Ключковська розповіла, що проблеми наслідків трудової еміграції українців знаходяться у полі зору МІОКу вже протягом кількох років. Успішно був реалізований проект Інституту «Діти емігрантів про себе». Пані Ключковська зазначила, що сьогодні Україна є частиною глобалізованого світу, проте наслідки трудової міграції українців мають своє «національне забарвлення» і тому потребують уваги науковців, представників державного та громадського сектору, церкви, ЗМІ.

Президент ВБФ «Запорука», Наталія Оніпко наголосила на тому, що відчуває гордість за те, що саме МІОК та ВБФ «Запорука» стали ініціаторами проведення цієї конференції, оскільки тема транснаціональної сім’ї є нова і винесена не обговорення чи не вперше на такому рівні. «Міграція була, є і буде існувати, і ми повинні навчитися жити з цим явищем… ми повинні говорити не тільки про проблеми дитини мігранта чи самого мігранта, ми повинні охоплювати проблеми комплексно» – зазначила пані Оніпко, а також наголосила на тому, що кордон не повинен стати руйнівною силою для сімейних відносин.

Наталія Мацкевич, заступник голови представництва МЗС у Львові, у своєму виступі виокремила основні аспекти транснаціональних родин, які з точки зору консульського обслуговування потребують окремої уваги: робота щодо спрощення дозвільних процедур проживання та працевлаштування трудових мігрантів, а також здобуття освіти, соціальне та пенсійне забезпечення з тим, щоб людина не відчувала на собі тягар терміну «трудовий мігрант» або «дитина мігранта». Пані Мацкевич також прокоментувала стан договірно-правової бази України, що стосується регулювання проблем трудової міграції, та окреслила основні організації, які надають фахову юридичну підтримку трудовим мігрантам.

Олена Малиновська, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, наголосила на проблемі концептуалізації поняття «транснаціональна сім’я», зауваживши, що, на відміну від західних досліджень, в українському та російському науковому дискурсі цей термін взагалі не використовується. Таким чином, пані Малиновська представила учасникам аналіз поняття «транснаціональної сім’ї», здійснений на основі західних досліджень та розповіла про наслідки транснаціоналізації родин.

Алессандро Бальдо, директор програми з міграції та спільного розвитку Благодійної асоціації «Солетерре» (Італія) зауважив, що в Італії приділяється багато уваги питанню сім’ї, навів основні статистичні дані про українців у Італії, зокрема розповів, що українська громада в Італії займає 4-те місце, при цьому частка жінок складає 80%, вікова категорія цих жінок – 40 – 60 років, близько 20% українців проживають на півдні Італії, а також окреслив основні благодійні ініціативи асоціації «Солетерре» у сфері підтримки трудових мігрантів. На завершення виступу пан Алессандро наголосив на необхідності сконцентруватися на проведенні соціологічних досліджень міграційних процесів та правових аспектах транснаціональних родин.

Григорій Селещук, голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів, долучився до дискусії щодо наукового дискурсу терміну «транснаціональна сім’я», а також наголосив, що необхідно формувати власну дослідницьку візію для того, щоб знайти практичний спосіб допомоги цим родинам. Пан Селещук розповів про результати проведеного дослідження «Виклики та адаптаційні резерви полілокальних родин українських трудових мігрантів», метою якого була розробка методик роботи з такими родинами.

Антонелла Коломбо, представник відділу у справах іноземців Міської ради Мілану, розповіла про особливості міграційного потоку до Ломбардії, яка займає 4-те місце за кількістю українських трудових мігрантів в Італії. Пані Антонелла зауважила, що українська трудова імміграція в Італію постійно зростає та представила комплексну статистику міграційних потоків українців до Італії. Її статистичні висновки підтримала Тетяна Кузик, радник з питань країн Східної Європи Міської Ради міста Риму, зауваживши, що у Римі частка жінок серед українських трудових мігрантів складає 86%, а Італія є другою країною реципієнтом українських трудових мігрантів. На думку пані Тетяни, статистичні дані є більш, ніж переконливими для зосередження особливої уваги державних органів влади України для збільшення квот в українських представництвах за кордоном, зокрема посольствах, консульських відділах, Комерційній палаті українців в Італії, а також забезпеченні дієвості державних бюджетних програм, націлених на підтримку діючих закордонних організацій. «Ми знаємо, що між підписанням угоди та її ратифікацією часом тривають місяці або й роки, – наголосила пані Тетяна, – але пам’ятаймо, що це періоди життя наших співгромадян за кордоном, їх сімей, тому є важливим прискорити ці дії». Крім того, пані Кузик розповіла про нові можливості для культурної самоідентифікації українців у Італії, зокрема про відкриття у Римі Центру української культури та активність українських громад у цій сфері, а також поінформувала учасників конференції про створення Інституту уповноваженого міського голови з питань інтеграції іноземних громад в столиці Італії та про його роботу, про прийняття в Брюсселі закону ЄС про правовий статус хатніх працівників, і наголосила на важливості лобіювання цього питання з метою прискорення ратифікації цього закону усіма країнами-членами ЄС. Не оминула увагою пані Кузик і проблему фінансування освіти українців за кордоном, зокрема в Італії, вирішення якої сприяло б зворотній міграції, а також розробки програм літніх українських таборів для батьків та дітей з метою сприяння возз’єднання сімей.

Михайло Ратушний, Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради, зауважив, що «ми часто говоримо про цифри, обсяги грошових трансфертів тощо, але доволі часто ми оминаємо увагою проблеми конкретної людини, сім’ї, оскільки за кожною цифрою стоїть конкретна доля, біль…, тому сьогодні важливо про це говорити». Пан Ратушний підкреслив роль громадських організацій та церковних структур у допомозі трудовим мігрантам, наголосив на браку наукових досліджень української трудової еміграції до Росії, а також на трансформаціях транснаціональних сімей у міжнаціональні. На завершення виступу пан Ратушний зазначив, що будь-яке явище можна перетворити з виклику на шанс.

Вітальне слово та пленарне засідання

Під час наукового діалогу було обговорено питання феномену транснаціональної сім’ї в академічному дискурсі та медіа-просторі; трансформації міграційних процесів в Україні та їх можливі наслідки для сімей мігрантів; економіко-правовий, соціально-психологічний та освітньо-культурний виміри транснаціональних сімей. Зокрема, Франческа Віанелло (Італія) порушила проблему пенсійного забезпечення мігрантів та питання її нормативно-правового регулювання; Євгенія Вірц представила результати двох досліджень, проведених на кафедрі міграційних і гендерних досліджень в університеті Франкфурт-на-Майні (Німеччина), в яких розкрито особливості формування соціальних мереж у рамках транснаціональних сімей; Марія Швед та Марія Альчук наголосили на зміні у світоглядах щодо ставлення до міграції та проблемах вишколу педагогів з урахуванням міграційної компоненти; Уляна Садова виділила основні вектори ризику членів транснаціональної сім’ї та представила основні результати дворічного дослідження, проведеного Інститутом регіональних досліджень НАН України щодо регіональних особливостей трудової міграції в Україні та пропозиції регіональної специфіки міграційної політики; Галина Католик представила уривок фільму, що був відзнятий в процесі проведеного дослідження проблем дітей трудових мігрантів, і попередньо був представлений на Європейському Конгресі 2009 року та озвучила основні висновки проведеного дослідження. Перегляд фільму та проблеми психологічного характеру транснаціональної родини викликали реакцію усіх учасників конференції та бурхливу дискусію. Андрій Васькович, голова МБФ «Карітас» в Україні, підняв на обговорення також проблеми не лише дітей, але й престарілих батьків трудових мігрантів, а отець Василь Поточняк наголосив на необхідності мобілізації зусиль та консолідації усіх структур для просування проблем міграції на державний рівень.

У рамках конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання» відбулося офіційне відкриття фотовиставки «Благодійність крізь призму об’єктива», основним організатором якої є Український форум благодійників – перша в Україні професійна асоціація благодійних фондів, організацій і бізнес-компаній, які займаються благодійністю. На фотовиставці було представлено 38 кращих фотографій, обраних з понад 200 фоторобіт, які надійшли з усіх куточків України на ІІ Всеукраїнський фотоконкурс «Благодійність крізь призму об’єктива». Добирало світлини професійне журі, до складу якого увійшли як відомі на весь світ українські фотографи (Ігор Гайдай та Юрій Косін), так і представники міжнародних благодійних інституцій (Фонд «Відродження» та Фонд Ч.С. Мотта), а також Представництва ООН в Україні.

Науковий діалог та офіційне відкриття фотовиставки

Секційне засідання «Практики роботи з транснаціональними сім’ями» носила прикладний характер. Ярина Хомцій, директор представництва ВБФ «Запорука» у Львівській області, розповіла про основні напрямки роботи українсько-італійського центру консультування мігрантів, зокрема про способи підвищення обізнаності населення та правову підтримку, орієнтування на прийняття спільного усвідомленого рішення, полегшення процесу спілкування з рідними, спрямування на створення спільного робочого проекту (психологічна консультація). К’яра Лайнаті, Керівник центру для іноземних громадян та їхніх сімей (Італія), розповіла про психологічні аспекти роботи з трудовими мігрантами та членами їх сімей, виділила основний досвід планування майбутнього сім’ї, стереотипи щодо дітей та сімей мігрантів, проблеми у навчанні тощо. Серед основних пропозицій пані Лайнаті були озвучені наступні: необхідність співпраці між італійськими та українськими державними установами з метою покращення їх роботи, спрощення бюрократичних процедур та доступ до достовірної інформації, руйнування негативних стереотипів щодо сімей мігрантів, зокрема у ЗМІ, підтримка інвестиційних проектів мігрантів, які повертаються.

Наочно побачити практичну роботу скайп-центрів для сімей трудових мігрантів учасники конференції могли завдяки відеоролику Людмили Яременко, в якому було представлено Програму обслуговування заробітчанських родин в м. Стрию (Львівська обл.) спілкування за допомогою скайп-зв’язку у рамках програми ВБФ «Запорука» «Спілкуймося без кордонів». Люмомир Клепач теж розповів учасникам про досвід створення скайп-центру для родин мігрантів у селі Доброгостів (Львівська обл.). Марина Пасєчник наголосила на важливості існування гарячої лінії для трудових мігрантів та описала досвід роботи МТЖК «Відродження нації» у цій сфері. Практичний досвід роботи МБФ «Карітас» в Україні представила Зоряна Лукавецька, описавши основні напрямки роботи семи центрів «Карітас» у Львівській області.

Цікавим та емоційним завершенням секційного засідання став майстер-клас «Відчуття, емоції та спілкування для сімей трудових мігрантів», який провели Мар’яна Нич, психолог представництва ВБФ «Запорука», та К’яра Сараченно, психолог Благодійної асоціації «Солетерре».

Львівська обласна рада підтримала ухвалу Міжнародної конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок трудової міграції: проблеми та шляхи їх розв’язання». (04.05.12)

383553025

На XVІ сесії Львівської обласної ради, яка проходила 26 квітня 2012 року, було схвалено проект рішення «Про звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо забезпечення належного нормативно-правового підґрунтя для регулювання питань, пов’язаних із трудовою міграцією українців», основу якого склав текст ухвали Міжнародної конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок трудової міграції: проблеми та шляхи їх розв’язання» (текст проекту додається). Конференція була проведена Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» спільно з ВБФ «Запорука» 22 березня 2012 року і отримала великий резонанс в Україні та за кордоном. Результати голосування депутатів можна переглянути на офіційному сайті Львівської обласної ради за цим посиланням: http://www.oblrada.lviv.ua/result/16-42.rtf