Вельмишановні пані та панове!

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою висловлює щиру вдячність усім, хто знайшов час і можливість прийти на Презентацію діяльності нашого Інституту з нагоди 20-ліття. Дякуємо також усім, хто надіслав вітальні листи і телеграми, хто приєднався до он-лайн трансляції. Щиро дякуємо за вітання та архипастирське благословення, уділене нам Блаженнішим Святославом. Моря і океани, кордони та відстані тепер не перешкода! Окремо слова подяки адресуємо українцям Башкортостану, зокрема Василю Бабенкові, Денису Чернієнкові, Володимиру Дорошенкові, які були з нами, незважаючи на різницю у часі, у скайп режимі. Низький уклін усім, хто працює з нами. Спільна справа завжди успішна! ДЯКУЄМО!

Подію присвячено засновниці нашої Інституції – Ірині Калинець, яка ще на початку 90-х, на світанку нашої державності добре розуміла необхідність співпраці України та її діаспори, однієї з найбільших у світі. Ірина Калинець вже тоді бачила необхідність синергії, яку можна досягти, поєднуючи капітал знань та можливостей української спільноти як в Україні, так і поза її межами, що, без сумніву, засвідчило про її державницьку мудрість і далекоглядність. Адже лише інституціалізація є тим надійним фундаментом, який може забезпечити подальший розвиток і реалізацію стратегічно важливого напряму розвитку та утвердження нашої Держави.

Ми розпочали Подію зі слів глибокої вдячності і шани тим, хто повірив нам і працює з нами. На вході до актової зали – виставка Едварда Козака – частина нашого великого проекту «Едвард Козак мандрує Україною», який у своєму гумористичному гороскопі сказав «Місяць грудень – важкий, бо це місяць звітів». І попри те ви, наші дорогі гості, так численно прийшли. Дякуємо за співпрацю усім, музейникам, учителям, науковцям, громадським організаціям і тим тисячам українців, яких з нами розділяє простір і час, тих сотень українських громад, для яких ми працюємо, творимо стараємося. Багато з них приєдналися до нас в он-лайн режимі. Слова безмежної вдячності рідній Політехніці, яка є нашим ангелом охоронцем, усім викладачам і студентам, і в першу чергу, нашому Ректору, проф. Ю. Бобалу, від якого маємо повне, цілковите розуміння та щоденну дієву підтримку.

20 років – це багато й водночас мало… Впродовж цього часу для інституції працювало багато людей. Першим директором була Оксана Кондратюк, яка трагічно відійшла з нашого земного життя. Її наступником був Ігор Кравчук – доц. кафедри фізики. Мінялися люди, але жила ідея, яка втілювалася в період пошуків у різні форми і методи роботи. З 2004 року мені випала велика честь і щастя  очолити цю унікальну структуру. Я завжди буду вдячна Ректору Юрію Рудавському, який наполегливо переконував мене і таки переконав очолити МІОК.

На Презентації ми міркували над тим, що вдалося зробити, говорили й про наші амбітні плани на майбутнє. Сьогодні нам вдалося структурувати нашу інституцію, що є доброю основою для подальшого розвитку і вдосконалення.

Проте багато часу і сили нам забирають виклики, перед якими ми опинилися.

  • •    Нам доводиться постійно переконувати державні чинники про необхідність існування таких інституцій як наша, про необхідність залучення колосального потенціалу світового українства, яке є важливим демографічним, політичним, економічним, культурним ресурсом для кожної країни.
  • •    І, як не парадоксально, нам довелося завойовувати втрачену до державних структур довіру української діаспори.

Думаю, що ми за ці останні роки отримали свої маленькі перемоги. Сьогодні працюємо з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури України, Верховною Радою України, Кабінетом міністрів України, органами місцевої влади. І що найважливіше з провідними світовими структурами – такими, як Світовий Конгрес Українців, Європейський Конгрес Українців, Українською Всесвітньою Координаційною Радою і сотнями українських громад усіх континентів.

Можливо тому, що ми, чи не вперше в Україні, розробили й поклали в основу нашої діяльності  концепцію такої взаємодії держави і діаспори – два вектори руху назустріч один одному з її конкретним програмним втіленням, що стало доброю підставою для народження та реалізації численних проектів МІОКу. Нашим пріоритетом є ті, кому найважче – Українці Росії, Східна Діаспора (українці пострадянського простору) та новітня хвиля еміграції.

Основною засадою стала теза, яку ми поклали в основу роботи: наша діяльність – це відповідь на запит. Ми детально вивчаємо й аналізуємо потреби світового українства. І в цьому нам дуже допомагають конгреси, результатом яких стало проведення у 2009 році перших парламентських слухань з питань світового українства та серії слухань у комітетах Верховної Ради України. А проведення річних нарад СКУ, СФУЖО, ЄКУ на базі МІОКу є виявом глибокої поваги і довіри до того, чим ми займаємося.

Образ кожної структури творять люди, які там працюють. Ми пишаємося тим, що з нами Ігор Калинець, який є не лише моїм заступником, але й нашим духовним батьком, нашою ходячою енциклопедією, бо вільно і легко почуває себе у духовному просторі світового українства і своїми знаннями щедро ділиться з усіма нами.

  1. 1.    Богдан Сиванич, Андрій Яців представили проект «Відкриймо для України українську діаспору»
  2. 2.    Олеся Палінська – проект «Крок до України»
  3. 3.    Галина Шміло – проект «Діти емігрантів про себе»
  4. 4.    Оксана П’ятковська – проект «Назустріч новій хвилі»

Поза презентацією залишилося десятки заходів, конференцій, круглих столів, наші здобутки на науковій ниві.

21 – один з найтемніших днів року. Сонечко ніби стоїть на місці і «топчеться», і лише з 24 грудня повертає на літо.

Ми переконані, що з кожним днем буде збільшуватися не лише світловий день, але й щораз, то більше світла, радості й успіхів буде у нашій роботі, бо поруч завжди є ВИ – НАШІ ДРУЗІ.

На презентації прозвучало вітальне слово нашого Ректора, Юрія Ярославовича Бобала, а також вітальні листи та телеграми надіслали:

Фото прес-служби Національного університету “Львівська політехніка”