“Лис Микита” польського походження
Ірина Ключковська, Анна Хранюк – вітальне слово
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» 27 листопада 2007 року спільно з профкомом студентів НУ «Львівська політехніка» провів в актовій залі Львівського Палацу мистецтв презентацію українознавчих студій Познанського університету для студентів Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, педагогічного коледжу, а також науковців та освітніх діячів.
Традиції познанської славістики сягають 1918 року – дати створення Познанського університету. Україністика тут – порівняно молода дисципліна (викладається лише з 1991 року), але студенти, серед яких є й етнічні українці, а більшість становлять поляки, із задоволенням вивчають українську мову, культуру та історію України.
Вечір відкрила директор інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська. У своїй вітальній промові вона наголосила, що координація українознавчих студій у світі – один з пріоритетних напрямів роботи МІОК.
Слово про стан українського шкільництва у Польщі (вища і середня школа), передусім про україністику в Познані виголосила викладач української мови Познанського університету ім. А. Міцкевича Анна Хранюк. Вона навела цікаві факти про можливості вивчати у Польщі українську мову, про структуру українознавчих студій у Познанському університеті.
З вітальним словом виступила доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Зоряна Мацюк. Вона розповіла про співпрацю університетів Львова та Познані, наголосила на ролі викладання української мови як іноземної.
Кульмінацією вечора став показ вистави «Лис Микита» за казкою І. Франка у виконанні польських україністів. Студенти творчо підійшли до класичного твору: вивчили напам’ять текст, а потім під керівництвом режисера студентського театру «Шутнік» Ґражини Ятчак втілили сценічну версію, придумали костюми, розмалювали обличчя, підібрали музику. Глядачам особливо сподобалася експресія, енергетичний заряд, який передавали юні актори. Веселі витівки Микити глядачі зустрічали оплесками і сміхом.
Атмосфера веселощів і свята перенеслася зі сцени у студентський клуб «Львівської політехніки», де профком студентів організував для гостей із Польщі вечірку, а потім запросив на студентську дискотеку. Адже найкращий спосіб вивчати мову – безпосереднє дружнє спілкування з її носіями!
Наступного дня гості мали змогу прогулятися вуличками старовинного Львова у супроводі студентів-архітекторів «Львівської політехніки». Кам’яна поезія міста розкрила свої таємниці завдяки цікавим історіям, легендам та бувальщинам, пов’язаним з різними куточками Львова.
Українська та польська поезія звучала на зустрічі з Ігорем Калинцем – поетом, громадським діячем, лауреатом національної премії України імені Тараса Шевченка, заступником директора МІОК. Він познайомив гостей із перекладами з польської мови на українську за останні роки в Україні, дійшовши висновку, що українці перекладають значно більше як класиків польської літератури, так і сучасних письменників.
Він також продемонстрував свої твори у польських перекладах, розповів про свою долю та творчість. Дещо детальніше зупинився на українському виданні творів Єжи Гарасимовича, до якого (видання) мав причетність як перекладач і упорядник. Розмова відбувалася в гарній щирій атмосфері.
Львівська зустріч познанських україністів – це лише один з кроків до налагодження контактів з представниками українознавчих студій у світі.
Олеся Палінська