5 грудня 2017 року в актовій залі Львівської політехніки відбулася зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава зі студентською молоддю Львівської політехніки, ініційована Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою, з нагоди відзначення тридцятої річниці проголошення Декларації польсько-українського прощення та примирення.
Ректор Національного університету «Львівська політехніка» у вступній промові підкреслив важливість зустрічей студентства з духовними та інтелектуальними провідниками української нації та зазначив: «Лише базована на християнських засадах професійна та суспільна діяльність молодих людей дасть добрі результати у майбутньому для розвитку нашої держави, суспільства, родини».
Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, зауважила, що це вже друга зустріч академічної спільноти із Главою УГКЦ, перша відбулася у 2013 році та була присвячена темі Віри та Науки. Ірина Михайлівна констатувала, що за результатами соціологічного дослідження міграційних настроїв студентів, проведеного МІОКом, 80 % респондентів не бачать себе в Україні, та звернулася до Блаженнішого з проханням дати ціннісні орієнтири та духовні точки опори українській молоді для реалізації отриманих знань та Батьківщині.
Розпочинаючи розмову, Блаженніший Святослав зауважив: «Зустрічі із студентською молоддю Львівської політехніки відбуваються у поворотні моменти нашої дійсності. Дуже символічно, що такі зустрічі відбуваються у Львівській політехніці – одному з найбільших вищих навчальних закладів України. Як не тут, то де інакше?».
Блаженніший зазначив, що цього року минає 30 років офіційного діалогу примирення між польським та українським єпископатом, в ході якого було проголошено ключове гасло: «Прощаємо і просимо пробачення». До початку цього діалогу спричинилися з нашого боку Блаженніший Мирослав (Любачівський), а з польського – примат Польщі Юзеф Глєн. Ця історична зустріч була під натхненним проводом Папи Римського Івана Павла ІІ. Продовженням українсько-польського примирення стала низка зустрічей, зокрема 2005 рік був роком Пресвятої Євхаристії і саме у цей рік примирення перейшло у літургійний процес – єпископи проголосили молитву про примирення. Тоді у Варшаві десятки тисяч поляків під час літургії відповіли на заклик до примирення, який прозвучав під час тайни євхаристії, єдиним словом: «Амінь», що означає «Нехай буде». Подібна акція відбулася і у Львові, на Сихові. Тоді велика делегація приїхала до нас із Польщі, і теж у літургійному, євхаристійному ключі, а євхаристія – це тіло Христове, найвищий знак примирення і поєднання між людьми і Богом, десятки тисяч львів’ян українців відповіли на цей заклик до примирення тим же словом: «Амінь».
Блаженніший Святослав також зазначив, що українсько-польське примирення – глибоко європейський процес і є третім кроком до єдності Європи. Першим – є примирення між французьким та німецьким народом. Другим – між німецьким та польським народом. Одним із ініціаторів польсько-німецького примирення із польської сторони був Карл Войтила, майбутній Папа Іван Павло ІІ, а із німецького боку – архієпископ Йозеф Ратцінгер, пізніше – Папа Венедикт XVI. Говорячи про Папу Івана Павла ІІ, Глава УГКЦ, зазначив, що Іван Павло ІІ – батько, у християнському сенсі, об’єднаної Європи та натхненник українсько-польського примирення.
Ще одним свідченням українсько-польського примирення було підписання у 2013 році, у роковини Волинської трагедії, документа між українцями й поляками. Проте, Блаженнійший зазначив: «Знаєте, мабуть ми тоді переоцінили наші здобутки. Бо вже на початку 2016 року відчули, що з приходом у Польщі нової політичної сили до влади, ситуація стала погіршуватися. Не хочу засуджувати когось, я хочу діяти в логіці святого Папи Івана Павла ІІ і шукати те, що єднає, а не те, що протиставляє чи ділить нас».
Блаженніший Святослав також торкнувся теми міграції у Європі та зазначивши, що еміграція не є лише українською проблемою і навів приклади: половина хорватів покинула Хорватію, а половина угорських лікарів виїхала з Угорщини. Сьогодні в Польщі за різними підрахунками є від 1 млн 200 тис українців до 2 млн. Блаженніший припустив, що, можливо, еміграція є елементом сучасної глобальної культури, і назвав завдання УГКЦ у цьому контексті – зробити все, щоб українці в Польщі не асимілювалися.
Студенти Львівської політехніки активно долучилися до діалогу та почули відповіді на численні запитання, зокрема про роль УГКЦ на міжнародній арені; про те, хто з польської сторони сьогодні готовий зробити крок до українсько-польського примирення; як молодь може вплинути на процес примирення; як мотивувати студентів не покидати Україну; яким чином протидіяти загостренню негативних польсько-українських стосунків; про доцільність спільного святкування Різдва та інших свят; ставлення Блаженнішого до об’єднання Західної та Східної Церков; бачення Владики щодо майбутньої співпраці студентської молоді із УГКЦ.
На завершення зустрічі пролунала «Молитва за Україну» у виконанні Народної хорової капели студентів «Гаудеамус» народного дому «Просвіта».