Директор МІОКу Ірина Ключковська взяла участь у парламентських слуханнях «Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», що відбулися 3 липня 2013 року у м. Києві. До Вашої уваги текст виступу.

Із 2005 року українська трудова міграція для України стала об’єктом постійної уваги Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
Ці питання було винесено на проведені Інститутом три Міжнародні конгреси «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» (2006р., 2008р. ,2010р. за участю понад 1000 учасників з 28 країн світу), що у контексті новітньої хвилі еміграції ставили за мету:
• окреслити сучасні тенденції та масштаби новітньої хвилі еміграції, її втрати, здобутки, перспективи;
• вивчити соціальні аспекти четвертої хвилі еміграції: проблеми структурування, вростання у чужий ґрунт;
• проаналізувати фактори збереження національної ідентичності українця у країнах перебування трудових мігрантів з України за кордоном;
• вивчити можливі механізми залучення потенціалу трудових українських мігрантів до державотворчих процесів в Україні;
• оцінити вплив новітньої української еміграції на творення образу України у світі.

 Висновки роботи Конгресів та вивчення проблематики української трудової еміграції зумовили проведення ряду наступних заходів, зокрема:
• круглих столів «Новітня еміграція: проблеми соціального та національного сирітства» у восьми містах України (Львові, Києві, Тернополі, Ужгороді, Івано-Франківську, Харкові, Донецьку та Одесі), у роботі яких взяло участь понад півтисячі науковців (соціологів, психологів, медиків, педагогів), соціальних педагогів, практикуючих психологів, юристів, лікарів, представників органів державної влади та ін.
Учасники круглих столів зробили висновки про необхідність розробки концепції міграційної політики та прийняття закону про державну міграційну політику, відсутність яких становить реальну загрозу для держави через неконтрольований масовий відтік інтелектуальної частини громадян та громадян репродуктивного віку, у зв’язку з чим з’являються такі небезпечні явища, як соціальне та національне сирітство. Було розроблено рекомендації, адресовані до органів виконавчої та законодавчої влади.
• Міжнародної науково-практичної конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання». На XVІ сесії Львівської обласної ради, яка проходила 26 квітня 2012 року, було схвалено проект рішення «Про звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо забезпечення належного нормативно-правового підґрунтя для регулювання питань, пов’язаних із трудовою міграцією українців», основу якого склав текст ухвали Міжнародної конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок трудової міграції: проблеми та шляхи їх розв’язання».
• Міжнародного науково-практичного круглого столу «Дитина українського мігранта: виклики та перспективи». Висновок учасників : трудова міграція негативно впливає на інститут української родини. Рекомендації було надіслано в органи виконавчої та законодавчої влади України;
• пілотного соціологічного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей повернення трудових мігрантів на Батьківщину та з’ясування чинників, що можуть вплинути на цей процес;
• дослідження в рамках реалізації Проекту підтримки транснаціонального батьківства та соціально-економічної реінтеграції репатріантів;
• міжнародних науково-практичних конференцій, круглих столів з метою вивчення проблем, пов’язаних з питаннями збереження української ідентичності українських трудових емігрантів, таких, як Міжнародна конференція «Українська мова у світі», круглого столу «Збереження рідної мови в іншомовному середовищі» та «Навчально-методичне забезпечення українських шкіл за кордоном: здобутки і перспективи» та багатьох інших. Проведення усіх цих масштабних заходів дало можливість зробити наступні висновки: Сьогодні за межами України за різними оцінками перебуває від 4 до 7 млн. трудових емігрантів, що є значним інтелектуальним, демографічним, політичним та культурним ресурсом нашої держави. Констатуючи певні позитивні зрушення у вирішенні питань української трудової міграції, а саме прийняття Концепції державної міграційної політики, затвердження Плану заходів з реалізації державної міграційної політики, ухвалення Концепції створення єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, Державної цільової програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, вважаємо за необхідне:

1. з метою координації діяльності створити єдиний центральний орган з функціями державного управління міграційними процесами і розв’язання проблем, викликаних ними або ж розширити повноваження вже створеної Державної міграційної служби, поклавши на неї координаційні функції;
2. провести якісний на кількісний аналіз сучасного стану українських трудових мігрантів для використання його результатів у реалізації державної міграційної політики;
3. прийняти закон України про правовий статус трудових мігрантів / про зовнішню трудову міграцію;
4. розглянути питання про ратифікацію міжнародних угод та Конвенцій МОП, МОМ, ООН, спрямованих на дотримання основних гарантій прав трудових мігрантів; зокрема ратифікувати Міжнародну Конвенцію (ООН) «Про захист прав всіх працівників-мігрантів і членів їхніх сімей»;
5. привести нормативно-правові норми України у відповідність до міжнародних;
6. завершити питання укладання угоди щодо безвізового режиму між Україною та ЄС;
7. активізувати переговори для підписання двосторонніх угод з основними країнами-реципієнтами українських трудових мігрантів щодо взаємного працевлаштування, пенсійного забезпечення трудових мігрантів, їхніх соціальних гарантій тощо;
8. розширити в Україні мережу центрів консультування трудових мігрантів, забезпечити, систематичне інформування про міграційну політику країн-реципієнтів;
9. укласти двосторонні міжурядові угоди між Україною та країнами ЄС про взаємне визнання документів про середню освіту, дипломів, свідоцтв про навчання, вчених ступенів та звань;
10. створити законодавчу базу для надання допомоги (інформаційної, фінансової, освітньої, юридичної, культурної та ін.) українцям зарубіжжя у збереженні їхньої національної ідентичності, позбавлення відчуття національного сирітства;
11. підтримати роботу громадських організацій та освітніх закладів українського зарубіжжя щодо інтеграції української освіти у мовний простір країн-реципієнтів (йдеться про сертифікацію предмета «Українська мова як іноземна»);
12. вивчити та імплементувати досвід іноземних країн щодо позитивних практик, які враховують проблематику транснаціональної сім’ї;
13. укладати двосторонні та багатосторонні угоди та протоколи намірів з метою підтримки та захисту транснаціональних родин;
14. здійснювати двосторонню співпрацю у сфері розробки та реалізації двосторонніх (державних і регіональних) програм підтримки членів родин транснаціональних сімей органами державної виконавчої влади України та органами державної влади основних країн-реципієнтів українських трудових мігрантів;
15. провести моніторинг сімей (дітей, людей похилого віку, залишених без піклування внаслідок виїзду членів сім’ї за кордон);
16. забезпечувати соціальний супровід дітей, батьки яких є трудовими мігрантами (згідно з Національною стратегією профілактики соціального сирітства на період до 2020 року), надаючи психологічну допомогу дітям та членам родин трудових мігрантів, запобігаючи усім негативним проявам девіантної поведінки;
17. створити робочі групи для дослідження проблем дітей трудових мігрантів, зокрема в сільських районах;
18. збільшити квоти соціальних педагогів та психологів у середніх освітніх закладах України;
19. розробити директивні документи державних органів щодо змісту та форм інформаційної роботи у справі попередження неврегульованої трудової міграції.

 

Ірина Ключковська,
директор Міжнародного інституту
освіти, культури та зв’язків з діаспорою
Національного університету «Львівська політехніка»