У четвер, 6 грудня, відбувся творчий вечір Ігоря Калинця, визначного українського поета, політв’язня, лавреата Шевченківської премії, співробітника Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК). Пан Ігор презентував нове видання своїх перекладів із польсько-українського поета Юрія (Єжи) Гарасимовича велелюдній авдиторії, яка переповнила велику виставкову залу Львівського музею історії релігії. Подію було приурочено до дня народження св. пам. Ірини Стасів-Калинець, дружини Ігоря Калинця, поетки, політв’язня, засновниці МІОКу.
Вечір розпочався з віршів Гарасимовича «Лемківському цвинтарю» та «У горах», які прочитав в оригіналі польською і в перекладі Ігоря Калинця українською Ростислав Кузик, молодий львівський поет. З вітальним словом виступив Роман Филипів, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації.
Ігор Калинець виголосив доповідь про Юрія (Єжи) Гарасимовича, у якій зосередив увагу на українському походженні поета, розказав про своє знайомство з його поезією в 1960-их роках, її вплив на власну творчість, зачитав його вірші у своїх перекладах, зокрема уривок із поеми «Руський ліхтар». Пан Ігор наголосив на тому, що провідною в поезії Гарасимовича є українська тематика, зокрема трагедія лемків, виселених із рідної землі, а звідси й драматичне роздвоєння останнього між польською та українською культурами, «шлях від Єжи до Юрія». Певна містика наявна в передісторії появи книжки: Ігор Калинець відчув, що має перекласти твори Гарасимовича наприкінці серпня 1999 року – львівський поет уже потім дізнався, що саме в той час Юрій (Єжи) відходив у вічність.
У презентованій книжці є також переклади творів Гарасимовича для дітей, один з яких в оригіналі польською прочитала Наталія Ступко, редакторка першого видання книжки перекладів.
Родзинкою вечора став виступ Наталії Кухар, талановитої молодої співачки лемківського походження, яка неперевершено виконала маловідомі лемківські пісні (зокрема, «Ой, думаш собі думаш», «Казала мі мама»). Вона по-справжньому відкрила авдиторії автентичний голос Лемківщини, яку оспівував у своїх поезіях Юрій (Єжи) Гарасимович.
Зворушив публіку й виступ Миколи Моха, актора Харківського державного академічного українського театру імені Тараса Шевченка, волонтера російсько-української війни, та Сергія Перепелиці, який забезпечив професійний музичний супровід грою на гітарі та флейті. Гості з Харкова феноменально зіграли (прожили) оригінальні поезії Ігоря Калинця, зокрема, вірш «Вітер», вінок сонетів «Сковорода», цикл «Стихотвори про зречення».
Наостанок вітальне слово виголосив Роман Грицевич, голова Клубу української греко-католицької інтеліґенції.
Модерував подію Назар Данчишин, поет, молодший науковий співробітник МІОКу. Він, зокрема, зосередив увагу на символізмі дати 6 грудня – дні народженні Ірини Стасів-Калинець та дні Збройних сил України, сказавши, що зброя культури і зброя війська – рівноцінно важливі, особливо в теперішній тривожний час російсько-української війни.
Організаторами заходу були Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, Львівський музей історії релігії та Клуб української греко-католицької інтеліґенції.
Для довідки: Юрій (Єжи) Гарасимович (1933–1999) народився в Пулавах (Люблинське воєводство, Польща) у родині військовика. Закінчив лісовий технікум, працював лісником. Перша збірка «Дива» вийшла 1956 року. Заснував літературні групи «Мушина» і «Барбарус». 2003 року з’явилася книжка перекладів Ігоря Калинця з Юрія Гарасимовича «Руський ліхтар або небо лемків», куди ввійшли вірші та поеми про Лемківщину, природу, храми і людей з трагічною долею, а також твори про Україну з її складною історичною дорогою. З Лемківщиною пов’язували поета його щорічні мандрівки в улюблені гори, а з Україною — кровне коріння. Цьогоріч вийшла нова книжка: Ігор Калинець. Переклади з Юрія Гарасимовича.