28 березня 2019 року в приміщенні НУ «Львівська політехніка» відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Українська мова як іноземна: пошук інновацій крізь призму досвіду викладання інших мов».

Цією подією МІОК започаткував серію цьогорічних заходів, присвячених проблемам викладання української мови як іноземної. Подію організовано в контексті нової державної мовної політики, спрямованої на поширення української мови в Україні і за кордоном.

До гостей семінару з вітальними словами звернулися директор МІОКу, к. пед. н., доц. Ірина Ключковська та Почесний Консул Канади в Україні Оксана Винницька-Юсипович.

Ірина Ключковська у своїй промові наголосила на трьох важливих аспектах української мови як іноземної: «Цей напрям є важливою складовою зовнішньої політики нашої держави, оскільки мова – потужний фактор зміцнення і утвердження авторитету нашої держави за кордоном. В основі нашого проекту «Крок до України» – системний підхід. Позаяк цей напрям – сукупність різних елементів, що пов’язані між собою і творять цілісну систему. Наш семінар перший із чотирьох запланованих, що стануть підґрунтям знакової події 2020 року – 6 Міжнародної конференції «Українська мова у світі». Сьогодні важливо напрацювати нові ідеї, що ляжуть в основу інноваційного продукту в галузі УМІ. І саме тому ми запросили іноземні мовні центри: «Альянс Франсез», Центр німецької мови, Центр грецької мови і культури, Центр іспаністики, Львівський корейський центр «Ханмаді», Українсько-японський центр, що мають безцінний досвід викладання іноземних мов».

Оксана Винницька-Юсипович ознайомила учасників семінару з історією формування мовної політики в Канаді та закцентувала на сучасних аспектах викладання української мови за кордоном: «Українська мова набуває щоразу більшої популярності в міжнародній дипломатії. Тому сьогодні так важливо володіти найточнішою інформацією про основні напрацювання в царині викладання української мови з метою її популяризації».

Захід мав на меті започаткувати важливий діалог між центрами з вивчення різних мов (української, французької, німецької, іспанської, італійської, норвезької, шведської, польської, японської, корейської) і використовувати досвід для викладання української як іноземної. Наталія Петращук, к. філол. н., доц., керівник Центру німецької мови у Львові зауважила: «Зокрема такий захід дає можливість наблизити стандарти з УМІ до міжнародних, популяризувати українську мову та збільшувати кількість осіб, які нею володіють чи хочуть її вивчати».

Зокрема фахівці зійшлися на спільній думці щодо ефективності комунікативного та культурологічного підходів у викладанні мови як іноземної. Так к. іст. н., доц., президент ГО «Альянс Франсез» м. Львова Василь Кметь наголосив на продуктивності міжкультурного спілкування: «Низка спільно організованих літературних вечорів, зустрічей, літніх шкіл створює живий мовленнєвий простір для інтенсивного мовного й загалом культурного взаємозбагачення». Ірина Багмут, лектор української мови та літератури Сегедського наукового університету в Угорщині, розповіла про методику дворівневої синхронності у викладанні української мови як іноземної.

З особливостями викладання української мови за кордоном поділилися викладачі: Оксана Лернатович (Пітбурзький університет у США), Ірина Збир (Корейський університет іноземних мов Ханкук у Кореї), Тетяна Оуергі (Міжшкільний Пункт Навчання Української Мови в Польщі). Викладачі розповіли, які досягнення і прогалини є у сфері викладання української мови як іноземної, а також поділилися досвідом сертифікації знань.

Під час семінару відбулося обговорення питань сертифікації та стандартизації УМІ на сучасному етапі.

Данута Мазурик, к. філол. н., доц. кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, одна зі співавторів Стандартизованих вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1–С2, зазначила: «Незважаючи на те, що ми маємо Стандарт, який є результатом багаторічної праці, необхідно створити відповідні умови для його ефективного впровадження. Для того, щоб іноземці могли підтвердити свої знання, потрібно укласти тести та забезпечити умови для тестування і перевірки тестів. Важливо розмежувати ці три площини: укладання тестів, тестування і перевірку знань. Однією з проблем є відсутність фахівців, які мали б працювати в цих сферах».

Тож фахівці в галузі методики викладання української мови як іноземної у своїх виступах, опираючись на багаторічний досвід, окреслили основні здобутки та проблеми в цій царині, а також сформулювали основні вектори подальшого руху.

Фотографії Наталії Палишин