12 березня 2008 р. на запрошення спільноти “Пієта” (м. Івано-Франківськ) представники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» відвідали відкриття виставки, присвяченої 4-й хвилі еміграції, що відбулося у приміщенні Першої української гімназії м. Івано-Франківська.

На відкритті виставки були присутні працівники нашого Інституту – науковий співробітник Наталія Гумницька і науковий співробітник, кандидат філологічних наук Олеся Палінська. І це невипадково, адже розвиток зв’язків з діаспорою – один з пріоритетних напрямів роботи Інституту. Наталія Гумницька розповіла про проекти, що здійснюються для поглиблення контактів між діаспорою й Україною, зокрема про проекти “Назустріч новій хвилі” та “Відкриймо для України українську діаспору”, про конкурс “Діти емігрантів про себе” як можливість розкрити свої болі та переживання для дітей, що стали заручниками цього випробовування сучасності – трудової міграції.

Експозиція розмістилась на 30 стендах – це фотоматеріали, листи, вишивки, періодика.

Вечір відкрила п. Світлана Уварова, головний спеціаліст міського управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації. Вона наголосила на важливості проведення такого заходу саме у школах, адже багато заробітчан в Італії – це матері, чиї діти зараз навчаються у різних закладах освіти. Організатори виставки п. Оксана Пронюк і п. Ігор Лазоришин розповіли про історію створення виставки та про її завдання.

Пані Оксана Пронюк – керівник спільноти “Пієта”, що об’єднала колишніх заробітчан, які зараз намагаються заново адаптуватися на рідній землі – не з розповідей знає про заробітчанські будні: вона сама три роки пропрацювала в Італії, а тепер, повернувшись, доносить до громадян України відверту інформацію про роботу за кордоном. “Наша мета – донести правду до людей”, – говорить п. Оксана. У її розповіді – не лише темні сторінки емігрантських буднів – нелегальний перетин кордону, пошук роботи, моральна в’язниця, в яку потрапляють наші жінки, працюючи біля важкохворих і неповносправних людей – але й те світле, добре, що розкрилося у душах відірваних від рідного краю і своїх родин жінок. На виставці представлені творчі роботи заробітчан – вишивки, малюнки, літературні твори. Їх, цих зойків зболілих душ, найбільше: деякі з них зібрані у двотомній “Антології творчості заробітчан” (“Світло на чужих стежках” і “Гавдеамус по-еміґрантськи”).

Пан Ігор Лазоришин, журналіст газети “Галичина” і теж колишній заробітчанин, розповів про громадську роботу, в яку задіяні українці в Італії, про щоденні подвиги простих людей, які творять Україну далеко за її межами, утверджують позитивний образ своєї Батьківщини у світі.

Центральна світлина виставки, її символ – це материнські руки. Молоді, доглянуті руки, але вони вже роз’їдені екземою, спрацьовані на тяжкій, нежіночій роботі. Ці руки заробляють шматок хліба для всієї родини, і вони ж мережать клаптики паперу нерівними, часом незграбними рядками. Листи дітям, послання у вічність…

Твори заробітчан лунали на відкритті виставки – їх читали діти, учні гімназії. І це вражало найбільше: важка жіноча сповідь, виголошена дитячими голосами. Вчителі та адміністрація гімназії, передусім в особі директора п. Ігоря Дейчаківського та заступника директора з питань виховної роботи п. Ернеста Інкіна, глибоко прониклись ідеями, закладеними виставкою, і посприяли тому, щоб і діти замислилися над проблемами, які поставило заробітчанство перед нашим суспільством.

Тиждень виставка перебуватиме у гостинному приміщенні Першої української гімназії, а потім мандруватиме школами та іншими навчальними закладами Франківщини. Завдання організаторів виставки – доносити правду про заробітчан. Думаємо, вони достойно впоралися з цим нелегким завданням.

Представники Інституту та організатори виставки домовились про те, що виставка буде представлена також у Львові у червні 2008 року, у рамках ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті», яку проводить Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою.