21 червня 2019 року у вщент заповненій Матейківській залі Львівської політехніки відбулася яскрава та незабутня подія – музична урочистість «Голос серця» на вшанування 100-ліття примадонни світової опери Іри Маланюк. Організував і провів захід Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою.
Відкрила урочистість Ірина Ключковська – директорка МІОКу, к. пед. н., відома громадська діячка. Пані Ірина, зокрема, зазначила: «Сьогодні особливий день. У цій прекрасній залі звучатиме висока оперна музика геніальних композиторів світової слави, які творили її для нас, людей різних професій, різного віку, різних уподобань і поглядів. Вона звучить у Львівській опері і трамвайному депо, у філармонії та замку у Свіржі… А сьогодні – у Львівській політехніці, де працюють над інноваційними проєктами і водночас мають час, місце та, найважливіше, – бажання слухати класичну музику. Сьогодні відбувається наша зустріч крізь століття з примадонною світової слави Ірою Маланюк».
Директорка МІОКу подякувала людям, завдяки ідеям та дієвій допомозі яких відбулася ця урочистість, зокрема переобраному напередодні на посаду ректорові НУ «Львівська політехніка» Юрієві Бобалу; оперній співачці з Сан-Франциско Іванні Таратулі Філіпенко, яка спеціально прилетіла до Львова, щоб дати благочинний концерт у Політехніці; докторці мистецтвознавства, професорці, почесній академкині НАМ України Стефанії Павлишин, яка є першовідкривачем знакових імен української культури, що творилася в діаспорі; завідувачці літературної частини Львівської опери Надії Труш; племінниці Іри Маланюк, працівниці Львівської політехніки Вірі Білевич і колективу Інституту, який очолює.
Своїми сокровенними думками про одну з найвидатніших солісток Віденської, Цюрихської та Мюнхенської опер у 50 – 60-х роках ХХ поділилися Стефанія Павлишин і Віра Білевич.
Пані Стефанія наголосила, що спів і чудові голоси – це визначні риси нашої нації. «Ми маємо дві великі постаті в українській музиці: Соломію Крушельницьку та її родичку Іру Маланюк. Утім, якщо про Соломію знали багато, то Іра була для нас невідомою, хоча вона тріумфально виступала на різних сценах із найвизначнішими виконавцями. Так, у Швейцарії вона виступала по чотири рази на тиждень. Іра мала голос великої краси, своєрідного тембру. Крім того, вона була дуже вродливою жінкою. Іра Маланюк є нашою славою. Вона зробила дуже багато для своєї країни. Якби кожен українець чи українка так розвивали свій талант, як Іра Маланюк, то Україна була б найвизначнішою державою світу», – сказала музикознавець.
Віра Білевич поділилася враженнями про особисте спілкування зі своєю тіткою. З її спогадів гості урочистості дізналися, якою Іра Маланюк була поза сценою. Скромна та дуже пунктуальна, а ще – надзвичайно енергійна. Жінка-шумахер, яка впродовж життя не зраджувала своїй улюбленій марці автомобіля – мерседесу, та фанатка футбольних матчів. «Я мимоволі порівнювала тету з мамою. Якщо мама весь час була в книжках, то тета дивилася спортивні новини», – згадувала пані Віра.
Ведучі заходу Оксана П’ятковська та Андрій Яців, зачитуючи фрагменти з автобіографічної книги Іри Маланюк «Голос серця», провели гостей дійства стежинами життя і творчості співачки та допомогли подумки перенестися в зірковий час оперної примадонни, торкнутися струн її ніжної, співучої душі й пізнати, як особистісний успіх однієї людини стає величчю нації.
Учасники події також мали змогу почути справжній голос Іри Маланюк, який свого часу тріумфально звучав на оперних сценах Італії, Франції, Великої Британії, Іспанії, Аргентини та інших країн. Найвідоміші оперні арії примадонни майстерно виконала Іванна Таратула Філіпенко, оперна співачка з Сан-Франциско, професор музики в коледжі Лос-Меданос, музичний директор Julivanna Music Studio, Voice Coach, звукова палітра якої найточніше відтворює «співочу красу і полум’я» голосу Іри Маланюк. Акомпанувала співачці заслужена артистка України, концертмейстерка Наталія Пелех.
Сотні разів, коли на оперних сценах світу співала «нова Венера, яка прийшла з України», публіка аплодувала стоячи. Так було і цього разу: учасники музичної урочистості у Львівській політехніці на вшанування 100-ліття примадонни теж аплодували стоячи. «Почуття великого задоволення переповнює кожного співака, коли він дарує радість іншим», – написала у своїй книзі «Голос серця» Іра Маланюк, – і, сподіваємось, знову, вже вкотре, але тепер у іншому вимірі Всесвіту – Вічності – пережила його.
Фото Наталії Павлишин
Відео Центру Медійних Технологій НУ “Львівська політехніка”
