5 грудня 2019 року в головному корпусі Львівської політехніки МІОК організував та провів Міжнародний науково-практичний семінар «Українська мова як іноземна у професійній діяльності». Це четвертий із циклу цьогорічних семінарів Інституту, присвячених проблематиці викладання та вивчення української мови як іноземної (УМІ).
Метою заходу було обговорити та з’ясувати особливості викладання української мови як іноземної у професійно орієнтованій аудиторії.
Семінар розпочався з вітальних виступів: Лілія Жук, докторка економічних наук, проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного університету «Львівська політехніка», зазначила, що для Університету дуже важливо бути включеним у процеси розвитку галузі УМІ, зокрема мати в своїй структурі таку потужну інституцію як МІОК, який на найвищому рівні систематично працює для просування питань, що стосуються української мови. Про важливість роботи МІОКу в цьому напрямі, зокрема про круглі столи, організовані у Комітетах Верховної Ради України, говорила у своєму виступі Оксана Юринець, к. е. н., професорка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», народна депутатка Верховної Ради України VIII скликання. На питання чи допомагає українська мова «створити себе» в професійній сфері, Оксана Юринець однозначно відповіла «так», наголосивши, що потрібно ламати стереотипи і сприймати українську мову належно, як дипломати рівня Дональда Туска, який будучи з візитом в Україні, виступав українською мовою. Ірина Ключковська, к. пед. н., директорка МІОКу, наголосила на прямій залежності розв’язання питань, що стосуються УМІ, від рішень Верховної Ради. «Завдяки нашій співпраці з Оксаною Юринець у Верховній Раді було закладено міцні підвалини щодо зміцнення позицій української мови. Та чи продовжуватиме теперішня влада цей курс? Від цього буде залежати зокрема й те, чи звучатиме українська мова у світі, чи популяризуватимуть її іноземці, які навчалися в Україні іншою мовою. Якщо ми не відстоїмо своє право навчати українською, то втратимо дуже багато» – підсумувала директорка МІОКу.
Від вітальних слів учасники семінару перейшли безпосередньо до обговорення питань викладання УМІ в професійній сфері. Першою ділилася досвідом Ольга Гриценко, к. філол. н., старша викладачка кафедри мовної підготовки Запорізького державного медичного університету. Доповідачка розповіла про особливості викладання УМІ студентам-медикам, про дієві методики, використання електронних комплексів, онлайнтестування. Змістовну презентацію колеги доповнила Тетяна Єщенко, к. філол. н., завідувачка кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, коментарем про необхідність узагальнення досвіду викладачів медичних університетів і створення підручника для спільного користування.
Про викладання української мови студентам-іноземцям гуманітарних спеціальностей розповіла Ганна Швець, к. філол. н., доцентка кафедри української та російської мов як іноземних Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пані Швець зазначила, що найбільш проблемною є організація навчального процесу, зокрема об`єднання в групах студентів, які навчаються на різних спеціальностях. Доповідачка окреслила етапи дуже складного шляху, який передує зануренню студента у мовне середовище, і наголосила, що оптимізація навчальних планів для іноземців, навіть, якщо вони навчаються в одній групі з українцями, є просто необхідною.
Досвідом викладання УМІ студентам технічних спеціальностей поділилася Ірина Зозуля, к. пед. н., доцентка кафедри мовознавства Вінницького національного технічного університету. Доповідачка розповіла про труднощі іноземців в процесі засвоєння термінів, про відсутність перекладних термінологічних словників, про проблему перекладу абревіатур. Пані Зозуля констатувала, що певний рівень фахового мовлення у студентів-іноземців з`являється приблизно на третьому курсі навчання. І найбільш ефективним на цьому шляху є читання текстів.
На важливості текстів для вивчення УМІ акцентувала увагу і Марія Якубовська, к. філол. н., доцентка кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи Української академії друкарства. Доповідачка зазначила, що тексти є хорошим пусковим механізмом, який стимулює мовлення студентів-іноземців.
Цікаво було почути доповідачів, які розповідали про власний досвід вивчення іноземних мов. Зокрема Борис Боднар, бізнес-консультант, розповів про поширення української мови в бізнес-середовищі. Ірина Мартиняк, к. філол. н., доцентка кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка, поділилася досвідом викладання української мови студентам-біженцям з арабських країн, які в силу життєвих обставин покинули свою країну і хочуть реалізувати себе в Україні.
Валентина Хорунжа, магістрантка факультету соціальних наук Університету Газі в Анкарі, приєднавшись до участі в семінарі за допомогою скайпу, розповіла про викладання української мови працівникам турецької будівельної компанії, яких керівництво скеровує на роботу в Україну. Також про викладання УМІ в Туреччині підготувала відеозапис Юлія Білецька, докторка, професорка Департаменту міжнародних відносин Університету Карабюк. Пані Білецька зазначила, що на викладання української мови їй відведено мало часу, не вистачає українсько-турецьких словників, відео та аудіоматеріалів для початкового рівня, проте їй стають в нагоді підручники з УМІ, зокрема серія Крок, розроблена в МІОКу.
За допомогою скайпу змогла долучитися до семінару ще одна доповідачка з-за кордону – Лілія Желева, докторка, викладачка кафедри слов’янського мовознавства Софійського університету ім. Св. Климента Охридського, яка викладає українську мову дипломатам, що готуються до місій в Україні. Пані Желева розповіла, що в Болгарії загалом зростає зацікавленість Україною і кількість охочих вивчати українську мову також збільшується.
Організатори семінару, розуміючи потребу надання можливості вивчати УМІ дистанційно, запросили до участі в семінарі за допомогою скайпу Ольгу Андрусенко, викладачку та мовну експертку онлайнової платформи «Є-мова», менеджерку розвитку лідерства у програмі «Навчай для України». Ольга Андрусенко розповіла про те, в яких галузях працюють іноземці, що бажають навчатися на їхній платформі, про їхню мотивацію і способи подолання мовного бар’єру.
Завершальними були доповіді Гленна Андерсона та Шона Хікса, добровольців Корпусу Миру США (Peace Corps), які працюють в Україні і вивчають українську мову. Гості на своєму прикладі розповіли про важливість спілкування українською мовою для професійного росту.
Опісля учасники семінару мали змогу поставити запитання доповідачам. Розпочалася дискусія, в якій взяли участь Віра Коваленко, к. філол. н., керівниця Центру міжнародної освіти Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка, Андрій Моторний, к. філол. н., доц., завідувач Підготовчого відділення для іноземних громадян Національного університету «Львівська політехніка», Ольга Сорока, к. філол. н., наукова співробітниця Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», Олександра Антонів, старша викладачка кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Зоряна Мацюк, к. філол. н., доцентка кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Віра Коваленко, к. філол. н., керівниця Центру міжнародної освіти Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка, Оксана Горда, к. філол. н., старша наукова співробітниця Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
Семінар дав можливість не лише ознайомитися із особливостями викладання УМІ за професійним спрямуванням, а й допоміг зрозуміти важливість формування середовища фахівців з УМІ, починаючи від підготовки кадрів, закінчуючи налагодженням комунікації між ними, спільними навчально-методичними розробками, напрацюванням пропозицій щодо вирішення проблем загальнонаціонального масштабу.
Фото Наталії Павлишин