До Дня української писемності та мови Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» 6-7 листопада 2014 року провів ІІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Українська мова у світі». Слідкувати за перебігом конференції могли всі охочі, переглядаючи online-трансляцію на сайті Інституту.
Сьогодні, коли Україна опинилася на передових шпальтах світової преси, вивчення української мови як іноземної виходить з вузької сфери інтересів фахівців і набуває все більшого значення.
Ірина Ключковська, директор МІОКу, зазначає: «23 роки українська мова в світі як предмет і як явище в нашій державі нікого не цікавила. Тому я дуже сподіваюся, що ті зміни, які відбулися і відбуваються в нашій країні, змінять і ставлення до української мови – і у Верховній раді, і в органах виконавчої та законодавчої влади. Всі науковці, які сьогодні прийшли на цю конференцію, які займаються питаннями української мови як іноземної, практично без жодної підтримки держави – це люди героїчні, які працюють на випередження, бо, безсумнівно, наступить пора, коли українська мова стане потрібною у світі. Для того, щоб ми були конкурентоспроможні, ми повинні не просто створювати навчально-методичне забезпечення, а й створювати високоінтелектуальний продукт, який міг би конкурувати з кращими методиками та кращими продуктами такого характеру у світі.»
Окрім науковців з України та львів’ян, взяти участь у конференції зголосились представники українознавчих осередків Аргентини, Болгарії, Казахстану, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Російської Федерації, Сербії. Через Skype долучились до обговорення та поділились своїм досвідом Андрій Капроцький та Наталія Самотос-Баєрлє – вчителі Української школи (Гайдельберг, Німеччина). Учасники охоче поділились з колегами зі своїми методами у покращенні вивчення української мови як іноземної, представили свої проекти та розповіли про досягнення.
У програмі конференції було кілька круглих столів, зокрема «Застосування новітніх технологій у навчальному процесі з вивчення УМІ», «Методика викладання української мови як іноземної», «Викладання української мови як іноземної в освітніх закладах різних типів: проблеми та шляхи їх вирішення», жваві дискусії, цікаві доповіді та презентації. Цікавими були доповіді представників із Хорватії, Сербії, Канади, Норвегії, Польщі та ін.
Для того, аби вивчення української мови як іноземної розвивалось інтенсивно, потрібне і правове регулювання. Тому не випадковою була присутність на конференції Оксани Юринець – голови Ради молодих вчених НУ «Львівська політехніка», к. е. н., доц. кафедри менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту НУ «Львівська політехніка», депутата Львівської обласної ради, а нині – депутата Верховної Ради України. «МІОК – одна з небагатьох інституцій, які можуть похвалитись високоінтелектуальною працею, бути конкурентоспроможними з усіма перевагами на мовному просторі світу. Сьогодні дуже голосно заявлено про те, що Львівська політехніка вкладає всі свої зусилля на те, щоб мову вивчали. І така можливість – вивчати українську мову – фактично дана кожному, адже інформацію з легкістю можна знайти не лише на друкованих носіях, а й у віртуальному просторі і це, напевне, найкраще, що можна було запропонувати світу для вивчення української мови. З такою конкурентною перевагою праця інституту матиме велике майбутнє. Можу запевнити, що ця думка інституалізується в законах, імплементується в життя, та найважливіший крок був зроблений саме МІОКом»
Заступник начальника науково-дослідної частини НУ «Львівська політехніка» Лілія Жук наголосила, що МІОК – ефективний і потужний інструмент у сприянні формуванню позитивного іміджу Львівської політехніки, а діяльність, яку проводить Інститут, є вагомою як в національному, так і в міжнародному масштабі. «Тематика конференції є дуже важливою, бо українська мова є основою усвідомлення нашої національної ідентичності, сприяє розвитку національної культури і суспільства загалом. Крім того, вона важлива ще й тому, що в Україні та країнах світу українською мовою розмовляють від 41 до 45 млн. осіб».
Ігор Осташ, як людина, з величезним досвідом роботи за кордоном, Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді (2006-2011 рр.), к. філол. н. (Київ, Україна) додав, що у світі, зокрема, Канаді, інтерес до вивчення та викладання української мови є значний. «У Канаді є понад 100 державних шкіл з українською мовою викладання і зацікавленість у вивченні української там дуже висока. Завдання наших політиків на найближчий час – зробити в Україні такі умови, щоб сюди поверталися українці».
Головною проблемою, як стверджують чи не всі учасники конференції, є те, що рівень навчально-методичного забезпечення з вивчення української мови як іноземної є недостатнім, а підтримка держави практично відсутня. Саме тому колектив МІОКу працює над створенням навчально-методичного забезпечення. Зокрема, на конференції було презентовано нові навчальні матеріали з української мови як іноземної, розроблені у Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою – підручники «КРОК-2», «Автостопом по Україні» та інтерактивний курс з української мови як іноземної.
Інтерактивний курс УМІ «Крок до України», який є частиною нового освітнього порталу «Крок до України», реалізовує навчання української мови як іноземної на рівні А1-А2 в онлайн-режимі.
«Ідеться про такий спосіб, за якого навчання відбувається шляхом взаємодії того, хто навчається, з комп’ютерною програмою, розташованою на певному Інтернет-ресурсі, яка дає можливість виконувати тренувальні завдання, вибираючи правильні варіанти, вдруковуючи відповіді, пересуваючи об’єкти, та отримувати відразу результати виконання. Процес навчання схожий за способом організації матеріалу до комп’ютерної гри.» – розповідає молодший науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Галина Темник.
За допомогою цього ресурсу студенти вивчатимуть українську мову як іноземну, використовуючи інноваційні технології, що підвищить мотивацію до навчання та збільшать його ефективність із меншими затратами часу. Він дасть можливість працювати в індивідуальному режимі, незалежно від місця перебування та у зручний час. Окрім цього, ресурс у перспективі передбачає використання аудіо-, відеоресурсів, флеш-анімацій, за допомогою яких студенти матимуть змогу занурюватись у реальне мовне середовище та тренувати відповідні комунікативні навички.
У конференції взяли участь всі наукові співробітники МІОКу. Зокрема Андрій Яців, науковий співробітник МІОКу, представив проект Інституту «Віртуальний музей Світового Українства «Український Всесвіт»».
Богдан Сиванич, молодший науковий співробітник МІОКу, виступив із презентацією проведення МІОКом літніх шкіл української мови “Крок до України”.
Не приховувала свого задоволення Олеся Палінська – координатор конференції, старший науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка», к. філол. н. «Основна перевага конференції – те, що вона дає можливість зустрітися і поспілкуватися не лише фахівцям з вивчення української мови як іноземної з України і з-за кордону, а й налагодження контактів з представниками інших спеціальностей – програмістами, фахівцями з кафедри прикладної лінгвістики, а найголовніше – вчителями-практикантами з України та з-за кордону. Саме в таких умовах народжуються нові ідеї та спільні проекти.»
Учасники Конференції прийняли Ухвалу, яка отримала схвалення від Ради директорів Світового Конгресу Українців.
Учасників конференції вітали:
Оксана Винницька – голова Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради при Світовому Конґресі Українців, почесний консул Канади у Львові (Торонто, Канада)
Ігор Осташ – Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді (2006-2011 рр.), к. філол. н. (Київ, Україна)
Павло Хобзей – голова комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном Львівської обласної ради, проректор з науково-педагогічної роботи Українського католицького університету, к. фіз.-мат. н. (Львів, Україна), к. т. н., доц. (Львів, Україна)
а також інші відомі науковці та практики
Оксана Юринець – голова Ради молодих вчених НУ «Львівська політехніка», к. е. н., доц. кафедри менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту НУ «Львівська політехніка», депутат Львівської обласної ради (Львів, Україна)
Христина Гедз
Фото прес-служба “Львівської політехніки”
Завантажити Збірник
Завантажити Програма конференції
Завантажити Тези доповідей