Співвітчизники із Сербії дорогами України
У Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою відбулася велика подія: зустріч із представниками офіційної делегації Національної ради української національної меншини в Сербії «НР» у складі: Мирослава Калинюка – голови НР, Славка Микитишина – голови Товариства «Просвіта», Євгена Кулеби – директора та головного і відповідального редактора газети «Рідне слово» у Сербії, Славка Барановського – члена НР.
Гості щедро поділилися здобутками українських громад Сербії, зокрема розповіли про те, що найбільшою подією у житті українців Сербії є утворення 17 травня 2003 року у місті Кула (Автономний Край Воєводина, Сербія) Національної ради української національної меншини у Сербії – органу самоврядування українців Сербії і прямого партнера у співпраці з державними урядовими органами найвищого рівня. Одним із центральних питань дискусії були проблеми українського шкільництва, зокрема відсутності висококваліфікованих педагогів, якісних підручників, потреби регулярного перебування українських дітей Сербії в мовному середовищі країни походження. У рамках Національної ради працює чотири постійних комітети у справах: освіти; культури; інформування; фінансів і економіки.
Щира і тепла розмова тривала довго. Мова йшла також про необхідність підписання Меморандуму з органами державної влади у Львові – програмного документу тривалої співпраці з українськими громадами Сербії, у якому своє достойне місце знайде співпраця з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
Мирослав Калинюк привітав Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою від імені Національної ради української національної меншини Сербії, висловив подяку за підтримку і сприяння Інституту у налагодженні контактів між українськими громадами Сербії та державними установами в Україні, а також за подаровану літературу для українських шкіл. Розповів наскільки важко є зберегти українську культуру, національні звичаї та рідну мову за межами рідної Держави. Пан Мирослав говорив з хвилюванням про те, що ніхто з них не мав можливості вивчити рідну мову у школі, а розмовляти українською мовою вони навчилися при спілкуванні з батьками, дідами та прадідами.
Славко Микитишин розповідав про Товариство української мови, літератури та культури, засноване в 1989 році. Своєю діяльністю воно відіграло провідну роль у відродженні свідомості українців у Сербії. Ознайомив колектив Інституту з культурними акціями українців Сербії, розповів про організацію літніх таборів, проведення вечорів Т. Шевченка, І. Франка та ін.
Цього року відбудуться святкування, присвячені сторіччю заснування «Просвіти» у Сербії.
Згодом у червні відбудеться шорічний фестиваль української пісні “Калина – 2007р.”.
Євген Кулеба згадав про те, як у 2005 році після 64 років перерви, пощастило здійснити давню мрію – відновити газету «Рідне слово».
«Нарешті українці отримали шанс після падіння «залізної завіси» у Чопі досягнути легального визнання у світі», – зазначив він.
Славко Барановський поділився спогадом про історію написання гімну свого рідного села в Україні, який написав голова Сільської ради.
Директор Інституту Ірина Ключковська ознайомила гостей з проектами Інституту і результатами їх виконання. Зокрема, підкреслила, що до чільних проектів Інституту належить проведення Міжнародних конференцій під назвою «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» та “Українська діаспора у світовій цивілізації”, що увійшли у Державну програму «Закордонне українство до 2010 року». Запросила гостей до участі в конференції, що відбудеться у Львові в 2008 році, а також у Проекті «Відкриймо для України українську діаспору». Висловила думку про те, що львів’янам буде цікаво ознайомитися з діяльністю наших співвітчизників у Сербії, відкрити цікаві сторінки їх життя, пізнати самовіддану працю тих, кого доля закинула далеко від рідної землі для утвердження доброго імені нашої держави у Сербії.
До розмови долучились і працівники Інституту, які переконані у тому, що не тільки львів’яни, а й українці загалом хочуть отримувати більше інформації про співвітчизників Сербії та інших країн світу, особливо це було б цікаво і корисно для зрусифікованої частини України такої, як: Харків, Донецьк, Луганськ…
Від імені Інституту пані Ключковська запропонувала укласти угоду про співпрацю, налагодити контакти, організувати обмін студентів і дітей. Таким чином зможуть встановитися конкретні зв’язки між Інститутом, громадськими організаціями, недільними школами та товариствами Сербії.
На прохання керівника аматорського театрального колективу Славка Барановського ми запропоновали кандидатуру професійного театрального режисера для постановки спектаклів для української громади Сербії.
Традиційним та скромним подарунком, який передала пані Ірина Ключковська голові Національної ради пану Мирославу Калинюку, став вишиваний рушник, який є символічним містком єднання українців Сербії та України.
Працівники Інституту високо цінують такі зустрічі, оскільки це є доброю нагодою довідатися про життя українців за кордоном, про їхні проблеми та побажання. Лише на таких засадах, пізнавши потреби українських громад, можна розробляти стратегію співпраці з ними.
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Христина Соломченко
