Шановні учасники науково-практичної конференції

«100 років перебування українців у Латвії: історичний досвід і перспективи збереження національної ідентичності в умовах глобалізації»!

Завжди з радістю відгукуємося на ювілейні святкування української громади, сущої поза Україною. Бо, з’єднані за покликом серця, зрештою, як і кровною спорідненістю, Ви демонструєте свою згуртованість, організованість, вміння жити громадою, а «громада – це великий чоловік», як мовить народна мудрість.

Важко Вас, наші краяни, назвати такими, що розсіяні по світі. Хоч і справді Ви вже за межами нашої Держави, але Ви на тій гостинній землі, у тій країні, південно-східні частини якої входили до Київської держави – Руси. Ви ж у тій країні, в якій у 19 ст. наші земляки почували себе не надто вже небажаними, бо намагалися підкреслювати, що вони інші, аніж окупанти. Тому й вони зуміли об’єднатися в 1911 році в одну громаду, щоб звернути увагу на проблеми українців – і дати відчути місцевому населенню, що українці в Російській імперії солідарні з ними. Вихідці з України демонстрували свої політичні наміри і культурницькими акціями, створивши хор і театральні колективи. Успішному перебуванню українців у Латвії сприяла співпраця кращих представників наших народів: у Державній Думі у Союзі автономістів співпрацювали І. Шраг та П. Чижевський з Янісом Чаксте – першим президентом Латиської республіки.

У часи незалежної Латвії між двома світовими війнами українці творили невелику, але національно свідому колонію, що організувала в 1933 році Латисько-Українське товариство. Немало наші народи знаходили спільних точок дотику у 20 ст. у виборюванні своїх держав.

Тому відродження українського життя у Латвії у наш час має вже певні корені, міцну традицію, як і не менше волевиявлення до свого самоусвідомлення. Не моря-океани розділяють нас, а географічна близькість сприяє і нашій духовній близькості, нашим культурницьким зв’язкам. Нехай вони не перериваються, а зміцнюються, бо нам також потрібна певність, що ми – здібний до націотворення народ. І саме тема Вашої конференції свідчить про це і сповнює нас усіх національною гордістю.

Успішної праці Конференції бажає Міжнародний інститут  освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

За дорученням колективу,
Ірина Ключковська
Директор
Міжнародного інституту
освіти, культури та зв’язків з діаспорою
НУ «Львівська політехніка»