25 серпня 2011 р. Міжнародний інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» за ініціативи Асоціації українців у Португалії «Собор» та за підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Запорука» провів міжнародний науково-практичний круглий стіл «Дитина українського мігранта: виклики та перспективи».

Трудова міграція негативно впливає на інститут української родини. Такого висновку дійшло понад півтисячі учасників 8 круглих столів «Новітня еміграція: проблеми соціального і національного сирітства», які організував МІОК протягом 2008-2009 рр.

Результати конкурсу «Діти емігрантів про себе», опубліковані у двох книгах, стали документом епохи, який показав, що відсутність батьків та їх неучасть у вихованні дитини утруднюють формування позитивної моделі української родини. Зароджується таке явище, як національне сирітство.

Круглий стіл «Дитина українського мігранта: виклики та перспективи» є продовженням обговорення цієї актуальної теми.

За словами Ірини Ключковської, трудова міграція об’єктивно впливає на формування соціально-економічного, суспільно-політичного та морально-психологічного клімату в Україні. Зокрема, вона відбивається на соціальному здоров’ї родини, призводить до руйнування сімейних цінностей.

Вплив міграції на формування молодого покоління є багатоаспектним явищем і включає психологічні, юридичні, педагогічні та освітні напрями. Саме їх обговорення здійснили учасники Круглого столу, серед яких були представники четвертої хвилі еміграції з Португалії, Іспанії, Італії, Чехії, США, Німеччини, представник МЗС України у Львові В. А. Войнаровський, директор Міжнародної української школи Л. В. Іванова, керівники органів обласного та місцевого самоврядування Львова, Тернополя, Івано-Франківська та відповідних їх департаментів, представники Львівського обласного центру зайнятості, психоневрологічних лікарень, громадських організацій та науковці.

Модератором Круглого столу виступила Ірина Ключковська – директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка». Учасників привітали проректор з науково-педагогічної роботи НУ «Львівська політехніка» проф. Д. В. Федасюк та Начальник управління міжнародного співробітництва з євроінтеграції Львівської ОДА Л. Л. Захарчишин.

Проблеми дітей трудових мігрантів окреслили основні доповідачі та учасники дискусії, зокрема було наголошено на:

  • проблемах консульського обслуговування мігрантів та їх дітей, що зумовлено відсутністю у Західному регіоні консульських представництв таких країн, як Італія, Греція, Португалія та Іспанія, де знаходяться найчисельніші групи українських трудових мігрантів – вихідців Західного регіону України;
  • відсутності навчально-методичного забезпечення навчального процесу в українських школах зарубіжжя, державного фінансування для візитів представників МУШ з метою проведення сертифікації дітей українських трудових мігрантів у країнах їх перебування, а також комплексної державної Програми збереження національної ідентичності українця за кордоном, зокрема дітей мігрантів;
  • обмеженої кількість квот у ВНЗ України для закордонних українців, що не сприяє поверненню на Батьківщину;
  • необхідності об’єднання зусиль громадських організацій та навчально-виховних закладів для розробки методичних програм та механізмів співпраці з батьками-мігрантами, діти яких проживають в Україні, а також членами родин трудових мігрантів;
  • необхідності розширення мережі центрів консультування мігрантів та їх дітей насамперед в юридичній сфері (зокрема, особливості отримання державної допомоги при народженні дитини за кордоном, особливості фіскального регулювання тощо) та надання психологічної допомоги для успішної інтеграції в чужоземне середовище та реінтеграції при поверненні на Батьківщину;
  • неможливості возз’єднання сімей при відсутності Державної програми повернення на Батьківщину трудових мігрантів та механізмів сприяння їх успішній реінтеграції в українське суспільство.

Опрацьовані пропозиції, що були представлені учасниками під час роботи Круглого столу, будуть надіслані до вищих органів законодавчої та виконавчої влади України, насамперед Уповноваженому Президента України з питань дитини Ю. Павленку.

Учасники круглого столу одностайно відзначили, що дослідження проблеми транснаціонального батьківства має стати актуальним для фахівців різних галузей, тому очевидною є необхідність проведення подальшої активної роботи у цьому напрямку.

Учасники круглого столу «Дитина українського мігранта: виклики та перспективи» стверджують, що проблема соціального сирітства на сьогодні залишається надзвичайно актуальною, оскільки дитина, яка зростає без батьківської опіки, є схильною до девіантної поведінки і стає вразливою до впливу негативних зовнішніх факторів. З іншого боку, держава не повинна залишатися осторонь важливих проблем дітей, які виїхали за кордон і в майбутньому, інтегруючись в чужоземне середовище, зможуть творити одну з моделей творення діаспори.

Враховуючи все це, учасники круглого столу напрацювали наступні рекомендації, які адресують до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Уповноваженого Президента України з прав дитини.

1.    З метою возз’єднання сімей в Україні необхідно розробити Державну програму повернення трудових мігрантів на Батьківщину та успішної їх реінтеграції з відповідним державним фінансуванням.
2.    З метою покращення консульського обслуговування дітей трудових мігрантів:

•    створити в Західному регіоні (зокрема у Львові) мережу консульських представництв таких країн, як Італія, Греція, Португалія та Іспанія;
•    мінімізувати бюрократичні процедури оформлення документів для дітей трудових мігрантів, зокрема відмінити (або зробити безоплатною) необхідність попередньої легалізації документів у консульських установах за кордоном;
•    розширити мережу консульських установ України в Італії, Іспанії, Португалії та Греції в місцях компактного проживання українців у цих країнах.

3.    З метою надання вчасної психологічної допомоги дітям трудових мігрантів та запобігання усім негативним проявам девіантної поведінки, зокрема дитячого суїциду:

•    реалізувати програму психоемоційної адаптації для дітей трудових мігрантів, ініційовану МІОКом;
•    налагодити тісну співпрацю шкіл, психоневрологічних лікарень, громадських організацій та соціальних служб;
•    збільшити кількість центрів консультування та надання психологічної допомоги членам родин трудових мігрантів;
•    започаткувати проведення систематичних тренінгів чи консультацій з опікунами дітей, батьки яких перебувають за кордоном;
•    створити робочі групи для дослідження проблем дітей трудових мігрантів, зокрема у сільських районах.

4.  З метою розвитку національної ідентичності українських дітей за кордоном необхідно розробити комплексну Державну програму збереження національної ідентичності українців з відповідним державним фінансуванням.

5.    З метою розвитку шкільництва в українському зарубіжжі як дієвого фактора збереження національної ідентичності українця за кордоном:

•    створити постійно діючу комісію у складі фахівців освітньої галузі України та українського зарубіжжя, якій доручити:

а) розробити концепцію розвитку української освіти у зарубіжжі;
б) провести моніторинг освітніх закладів в українському зарубіжжі в місцях компактного проживання трудових мігрантів та аналіз їхньої діяльності;
в) створити навчальні програми відповідно до специфіки освітнього закладу та країни проживання;
г) створити програми обміну школярів та студентів;
д) розробити навчально-методичне забезпечення з урахуванням специфіки різного типу шкіл у країнах проживання;
е) створити спільні робочі групи освітян з України та українського зарубіжжя для укладення підручників та посібників з урахуванням особливостей навчально-виховного процесу країн поселення.

•    забезпечити відповідну нормативно-правову, інституційну, фінансову, інформаційну базу як основу для втілення програми співпраці з трудовими мігрантами в галузі української освіти за кордоном;

•    внести необхідні поправки до національної нормативно-правової бази з метою офіційного визнання роботи українських суботньо-недільних шкіл за кордоном в питанні вивчення українознавчих предметів та зарахування педагогічного стажу роботи вчителів цих шкіл;

•    внести зміни до нормативно-правових актів щодо визнання європейської системи загальної середньої освіти та можливості отримання учнями українських суботньо-недільних шкіл документів про освіту українського зразка (табель, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту) за умови вивчення українознавчих предметів, складання відповідних іспитів за визначеною програмою та наявності відповідного документу про середню освіту країни перебування;

•    укласти двосторонні міжурядові угоди між Україною та країнами ЄС про взаємне визнання документів про середню освіту, дипломів, свідоцтв про навчання, вчених ступенів та звань.

Тези: