Я повністю згоден з Юрком Винничуком (дивись його блог на «Літакценті» («Сон рябої кобили про Нобеля»): як щодо ілюзорності спекуляцій про шанси української літератури нарешті «отримати свого Нобеля», так і щодо відсутності серйозної стратегії в цьому напрямі. Особливо згоден з його висновком: «Отже, якщо пильніше придивитися, то у нас є лише один письменник, який відповідає критеріям Нобеля не тільки за своєю творчістю, а й за віком: Валерій Шевчук. Та ось біда — не перекладений!»У телесюжеті про Валерія Шевчука, записаному декілька місяців тому, я зазначив, що Шевчук (як на мене) — чи не єдиний український літератор свого покоління, який міг би конкурувати зі світовими авторами за увагу західних (і світових) читачів. Зокрема це було можливим у деяких сприятливих історичних обставинах: у ранніх 1990-х та після Помаранчевої революції.

Однак проблема відсутності перекладів — це справді біда. Oстанніми роками нарешті з’явилося декілька фахових англомовних перекладів: «Око прірви» в перекладі Ольги Рудакевич, «Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда» в перекладі Миросі Стефанюк, «Місячний біль» у перекладі Юрія Ткача. Утім усі вони — видання невеличких, маловідомих видавництв і, попри те, що два перші твори вільно доступні в інтернеті, вони досі не викликали широкого критичного відгуку.

Незабаром Видавництво КІУСу видаватиме збірку перекладів малої прози В. Шевчука і драматичну адаптацію «Птахів з невидимого острова» (в антології модерної української драми). І все це уже якийсь початок, та цього аж ніяк не досить: потрібні переклади на інші західноєвропейські мови, а насамперед потрібні переклади основних текстів В. Шевчука, включно з великими романами «Дім на горі» та «Три листки за вікном».

А втім, чи не найважливіше (чого не замінить жодна Нобелівська премія) те, щоб В. Шевчука читали насамперед його співвітчизники в Україні. На щастя, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» перевидала цього року «Дім на горі» (уже давно недоступний), та чи не дивно, що «Три листки за вікном», за які авторові присудили Шевченківську премію, не перевидавалися в Україні ще з 1980-х? Невже справді нема попиту?

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 5. Про Валерія Шевчука.

{youtube}WluaX0Gc6ZE{/youtube}

Подивитися та прокоментувати усі телесюжети канадської телепрограми «ОЧИМА КУЛЬТУРИ» можна на порталі телемережі КОНТАКТ: www.youtube.com/kontaktukrainianTV/