18-20 червня 2008 року у Львові відбувся Міжнародний Конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті».

Ініціатором проведення цього представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Партнери Конгресу – Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000», Благодійний фонд «Open Ukraine».

Підтримку у підготовці Конгресу надали: Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України, Міністерство закордонних справ України, Львівська міська рада, Львівська обласна держадміністрація, Львівська обласна рада, Партія «Народний Союз Наша Україна» і її Львівська обласна організація, представництво «Western Union» в Україні, Акціонерний комерційний банк «Форум», посольство Канади в Україні, ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч».

Конгрес проводився за сприяння Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, Львівської галереї мистецтв, Музично-меморіального музею ім. Соломії Крушельницької у Львові, Патріаршої Катехитичної Комісії Української греко-католицької церкви, Палацу Мистецтв ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

На адресу учасників Конгресу надійшли вітальні телеграми від Президента України Віктора Ющенка, голови Наглядової ради Міжнародного Благодійного Фонду «Україна 3000» Катерини Ющенко, голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, від Блаженнійшого Любомира кардинала Гузара, від Голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ігора Шарова, Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Бориса Тарасюка, від міністрів – Івана Вакарчука, Василя Вовкуна, Володимира Огризка, народних депутатів України, представників громадських та державних структур.

У Конгресі взяло участь понад 450 учасників із 28 країн світу: Австралії, Австрії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Бразилії, Великобританії, Грузії, Данії, Естонії, Італії, Іспанії, Казахстану, Канади, Латвії, Молдови, Німеччини, Польщі, Португалії, Придністров’я, Росії (Карелія, Татарстан, Башкортостан), Румунії, Сербії, Словаччини, США, Угорщини, Чехії, Франції, а також зі всіх областей України.

Центральною подією Конгресу стала Друга міжнародна науково-практична конференція «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації».

На 3 пленарних та 30 секційних засіданнях Конференції з доповідями виступило понад 300 учасників, серед яких представники українських громадських, культурно-освітніх організацій, науковці, духовенство, політики, представники міністерств, відомств, вищих навчальних закладів, бізнесмени.

Робота Конференції проходила у семи секціях:

1. Здобутки діаспори у гуманітарній, освітній, технічній, природничій сферах: глобальний і український контекст.
2. Роль діаспори у просуванні українських національних інтересів у міжнародній спільноті: визнання Голодомору-33 геноцидом, прийняття проукраїнських законів, входження до ЄС, СОТ, НАТО та ін.
3. Діаспора в умовах глобалізації: проблеми інтеграції в чужоземне середовище та збереження національної ідентичності.
4. Церква як центр формування і плекання духовності та культурно-національної тотожності українців зарубіжжя.
5. Нова хвиля еміграції: здобутки, втрати, перспективи.
6. Українська школа в зарубіжжі: сучасний стан та перспективи.
7. Роль канадців у налагодженні міжнародної співпраці у спеціальній освіті.

Результатом обговорення цих проблем стали такі висновки:

1. Сучасні реалії характеризуються функціонуванням потужних діаспор світу, серед яких одне з чільних місць займає українська діаспора.
2. Українська діаспора – важливий економічний, інтелектуальний, культурний і політичний ресурс української держави.
3. Для розбудови демократичної заможної України та для утвердження її позитивного образу у світі необхідна синергія, яку можна досягти, поєднуючи капітал знань та можливостей українських громад як в Україні, та і за її межами.
4. Співпраця із закордонним українством та його підтримка повинні бути одними із основних пріоритетів зовнішньополітичної діяльності держави Україна.
5. Українська держава зобов’язана захищати і відстоювати права зарубіжних українців, а також – громадян України, які тимчасово знаходяться за її межами.

У рамках Конгресу відбулося 16 супутніх заходів, які фактично стали доброю ілюстрацією діяльності українських громад за кордоном: фінал Міжнародного конкурсу української молоді «Діти емігрантів про себе» (конкурс тривав з грудня 2007 р. по травень 2008 р., надійшло 156 робіт від дітей з України, Іспанії, Італії, Португалії, Росії, Болгарії), конкурс мистецького плаката «Щедре українське серце – Україні й Світу!», виставка «Повернені на Батьківщину», презентація двомовної антології української літератури в англомовних перекладах Вірляни Ткач і Ванди Фіппс, показ п’єси «Голодомор» білоруського театру «Арт-майдан» та презентація діяльності українців Башкортостану та Карелії, яка супроводжувалася виступами народного хору української пісні «Кобзар» із Башкортостану та народного колективу «Українська пісня» (Карелія, Росія), показ документального фільму «Відродження королівства: скарби Галичини» (Канада, автори – П. Бейгер, Х. Цурковська, продюсер – Д. Стоділка), виставки: «Голодомор: геноцид голодом» (Канада), фотографій Люби Маркевич (США) «Чорнобиль. Життя продовжується», виставка з фондів музею Соломії Крушельницької «Мої почування і моє серце були завжди українськими…» та експозиція «Наші в Італії», яку підготувала спільнота колишніх заробітчан з Івано-Франківська.

19 червня на запрошення голови Львівської обласної ради пана Мирослава Сеника відбувся круглий стіл за участю керівників Львівської обласної ради та чільників провідних організацій українського зарубіжжя. На зустрічі було обговорено сучасний стан та перспективи розвитку співпраці українських громад із Львівщиною та окреслено механізми її реалізації.

1. Круглий стіл «Українська петлюрівська еміграція у міжвоєнній Польщі (1920-1939 рр.)»

19 червня 2008 р. у рамках Міжнародного Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» у Палаці Мистецтв імені Тетяни і Омеляна Антоновичів Національної бібліотеки ім. Стефаника НАН України відбувся круглий стіл «Українська петлюрівська еміграція у міжвоєнній Польщі (1920-1939 рр.)» за участю українознавців – літературознавців, істориків та політологів з Польщі: Василя Назарука (кафедра україністики Варшавського університету), Омеляна Вішки, Збігнєва Карпуся (університет ім. М. Коперника в Торуні), Олександра Колянчука (Південно-Східний історичний інститут у Перемишлі), Григорія Купріяновича (Університет UMCS в Любліні) та провідних науковців Інституту Українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Львівського Національного університету імені Івана Франка: Миколи Литвина, Галини Сварник, Олега Шаблія, Віктора Голубка, Андрія Фелон юка, Ярослава Гелетія та ін.  У круглому столі взяли участь співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентина Піскун та письменник Ігор Калинець.

Науковці з Польщі й України знайшли у результаті дискусії порозуміння в оцінці складних історичних подій, які потребують подальшого дослідження істориків.

2. Міжнародний молодіжний конкурс «Діти емігрантів про себе»

На Урочистому Пленарному відкритті Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» 18 червня 2008 р. у Львівській національній опері відбулося нагородження переможців Міжнародного молодіжного конкурсу «Діти емігрантів про себе».

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Українською Громадою Іспанії за права, честь і гідність українців у рамках проекту «Назустріч новій хвилі» з грудня 2007 р. по травень 2008 р. провів  Міжнародний молодіжний конкурс під назвою «Діти емігрантів про себе». Мета конкурсу – виявити і проаналізувати думки дітей емігрантів для об’єктивної оцінки сучасного стану еміграційної спільноти та розробки рекомендацій з позитивного впливу на їх майбутнє.

У конкурсі взяло участь 156 школярів з України, Португалії, Іспанії, Росії, Болгарії. Журі конкурсу високо оцінило роботи конкурсантів, які вразили як своєю щирістю, так і талановитим розкриттям теми. На Конкурс були представлені роботи широкого жанрового спектру: новели, п’єси, поезії, інтерв’ю, листи, малюнки, плакати. Діти-переможці отримали сертифікати і подарунки від Міжнародного Благодійного Фонду «Україна 3000» (голова Наглядової Ради Фонду Катерина Ющенко), нагороди вручав голова Правління Фонду Олександр Максимчук. Цінні подарунки і грамоти отримали діти від Міжнародного Благодійного Фонду «Open Ukraine», ініціатором заснування якого був Арсеній Яценюк. Релігійну літературу діти отримали від Голови Патріаршої Катехитичної Комісії УГКЦ с. Луїзи Цюпи. Грамоти і книжки від Міжнародного інституту освіти і культури НУ «Львівська політехніка» вручив голова Журі Конкурсу Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Ігор Калинець.

3. Виставка для незрячих «Доторкнутися і побачити»

12 червня 2008 року в Італійському дворику Львівського історичного музею відбулося відкриття виставки Юрія Білака «Доторкнутися і побачити», адресованої людям із вадами зору.

Виставка проходила у рамках Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» та експонувалася з 13 по 29 червня на третьому поверсі Львівського історичного музею.

«Доторкнутися і побачити» – перша в Україні фотовиставка для незрячих людей. Автором ідеї та фоторобіт виступив французький фотограф українського походження Юрій Білак за підтримки Фонду Open Ukraine, Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» та Посольства Франції в Україні.

У відкритті експозиції взяли участь Голова Верховної Ради України та засновник Фонду Open Ukraine Арсеній Яценюк, автор ідеї та фоторобіт Юрій Білак, голова Львівської облдержадміністрації Микола Кміть, представники місцевої влади, Фонду Open Ukraine та Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». Виступаючи перед присутніми, Юрій Білак розповів про виникнення ідеї виставки та процес її створення. «Разом із музейними фахівцями та незрячими людьми ми вигадували іншу мову, якою зрештою переклали мої фотографії», – сказав він. Арсеній Яценюк зауважив, що підтримка цього проекту та участь в ньому багатьох відомих людей України є проявом соціальної шани до незрячих людей. «Озвучуючи ці фотографії, ми не просто читали текст – ми вклали в нього частку своєї душі, – сказав він. – Це було бажання донести до тих, хто не може бачити, наші думки, наші почуття». Арсеній Яценюк зазначив, що ця подія має великий резонанс в Україні, і виставка повинна побувати в усіх областях України. Також він висловив сподівання, що наступним кроком організаторів виставки стане її демонстрація за кордоном і зголосився озвучувати фотографії іншими мовами. Учасникам і гостям презентації надіслала привітання Голова Наглядової ради Фонду «Україна 3000» пані Катерина Ющенко.

Виставку складають 30 «рельєфних фото» – репродукцій оригінальних фотографій із серії Юрія Білака «Українці». Поряд із кольоровим фото розміщено тактильний аналог – зроблений з полімеру прозорий та рельєфний файл. Кожну роботу супроводжує голосовий опис. Для створення цих описів були запрошені представники творчої та політичної еліти України – Катерина Ющенко, Арсеній Яценюк, Володимир Гришко, Ніна Матвієнко, Олег Скрипка, лідер гурту «Мандри» Фома, Олег Пінчук, Ольга Герасим’юк, Сашко Положинський, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Оксана Білозір, Микола Вересень, Юрій Макаров та інші. Разом із фотовиставкою подорожує плакат із відбитками пальців тих, хто озвучував тактильні фото. В кінці туру плакат буде виставлено на благодійному аукціоні, на кошти від якого організатори планують придбати в Україну апарат для виготовлення тактильних відбитків.

4. Виставка мистецького плаката, присвячена темі української еміграції

«Щедре українське серце – Україні й Світу!»

У ході підготовки Міжнародного Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» провів Конкурс мистецького плаката, присвячений темі української еміграції «Щедре українське серце – Україні й Світу»!

Мета конкурсу – подолати негативний стереотип українців-іммігрантів за кордоном, показати їх великий громадянський і патріотичний чин, спрямований на утвердження позитивного образу України у світі та сприяння її входженню у європейську сім’ю народів як рівної серед рівних.

У рамках Конгресу була організована виставка кращих робіт студентів Львівської академії мистецтв, Львівського державного Коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка», Української академії друкарства, яка викликала зацікавлення учасників, гостей Конгресу та журналістського корпусу.

Переможці Конкурсу отримали грошові премії і грамоти Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка». Кращі роботи заплановано видати протягом року у вигляді альбому і вручити кожному учасникові Конкурсу.

5. Презентація виставки «Голодомор: геноцид голодом»

В рамках Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна в міжнародній спільноті» відбулася презентація виставки «Голодомор: геноцид голодом» в межах проекту «Україна пам’ятає. Світ визнає», який є одним із найуспішніших проектів світового українства. На виставці були представлені копії автентичних фотографій 1933 року та документів, що підтверджують велику трагедію українського народу. До визнання Голодомору геноцидом приклалося багато країн з усього світу, а 20 держав вже визнали його геноцидом. Оскільки якраз цього року ми відзначаємо 75 річницю цієї найтрагічнішої події в історії України, то надзвичайно важливо, щоб Україна пам’ятала, а світове українство закликало і визнавало Голодомор актом геноциду проти українського народу.

 6. Виставка українських художників-емігрантів «Повернені на Батьківщину»

Як ілюстрація до роботи підсекції Конгресу «Образотворче мистецтво української діаспори» у Львівській галереї мистецтв (Палац Потоцьких) 19 червня 2008 р. відбулася презентація виставки українських художників-емігрантів «Повернені на Батьківщину».

Базою експозиції виставки стала колекція унікальних мистецьких робіт, переданих в дар Львівській галереї мистецтв п. Марією Леонтович-Лошак із Праги. Колекція містить твори Олени Кульчицької, Василя Касіяна, Івана Лошака, Марії Леонтович-Лошак, скульпторів Михайла Бринського, Костя Стаховського, Ніни Левитської та інших відомих митців, що жили і творили у Празі у міжвоєнний час. До експозиції долучені твори українських художників-емігрантів з Великобританії, США,  Німеччини, Польщі, зокрема Григора Крука, Василя Масютина, Юрія Скорупського. Виставка була доповнена стараннями представника Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток Оксани Романів-Тріска п’ятьма чудовими полотнами Павла Громницького з приватних колекцій.

Особливе місце в експозиції виставки посіли модерні скульптури авторства відомого майстра Михайла Дзиндри. Він власним коштом збудував на Львівщині музей, де розмістив понад 800 перевезених із США скульптур, які подарував Львівській галереї мистецтв.

Виставка дбайливо, на високому професійному рівні підготована Наталією Маїк під керівництвом директора Львівської галереї мистецтв, Героя України Бориса Григоровича Возницького у відповідності до Указу Президента України «Про розвиток зв’язків з українцями, які проживають за межами України, щодо збереження, захисту та популяризації культурних надбань українства у світовому цивілізаційному просторі».

7. Виставка фотографій Люби Маркевич «Чорнобиль. Життя продовжується»

В аудиторії 226 головного корпусу НУ «Львівська політехніка» у рамках Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» експонувалась авторська виставка світлин Люби Маркевич, присвячена трагедії на Чорнобильській АЕС під назвою «Життя продовжується».

Люба Маркевич – голова комітету освіти, віце-президент Українського Інституту Модерного мистецтва з Чикаго, викладач українознавчих студій. Пані Маркевич відома в Україні як громадський діяч. Впродовж кількох років вона на доброчинних засадах викладала курс англійської мови для студентів та викладачів національного університету «Львівська політехніка» та Інституту менеджменту.

Світлини авторства пані Маркевич передають глибину трагедії, що сталася на Чорнобильській АЕС понад двадцять років тому та велич перемоги людини у складних життєвих випробуваннях. Виставка цікава своїм оптимізмом і життєстверджуючою силою природи, що дає надію на майбутнє.

8. Виставка «Наші в Італії» – спільнота колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківськ

Особливий резонанс серед учасників Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у світовій спільноті» викликала виставка «Наші в Італії», яка була розгорнута у приміщенні Актової зали НУ «Львівська політехніка» протягом усіх днів роботи Форуму.

Автор ідеї виставки та її організатор – спільнота «Пієта» міста Івано-Франківськ, що об’єднала колишніх заробітчан, які зараз намагаються заново адаптуватися на рідній землі. Її натхненні керівники й сподвижники – Оксана Пронюк та Ігор Лазоришин. На виставці представлені творчі роботи заробітчан – вишивки, малюнки, літературні твори, фотоматеріали, листи, періодика. Центральна світлина виставки, її символ – це материнські руки. Молоді, доглянуті руки, але вони вже роз’їдені екземою, спрацьовані на тяжкій, нежіночій роботі. Ці руки заробляють шматок хліба для всієї родини, і вони ж мережать клаптики паперу нерівними, часом незграбними рядками. Листи дітям, послання у вічність…

Мета виставки – розказати правду, як кажуть, з перших уст, про складну долю наших заробітчан, про почування їхніх дітей, позбавлених материнської й батьківської ласки та опіки на рідній українській землі. Можливо, ця правда, розказана у такий щирий і незвичний спосіб, вбереже когось від необачного кроку і допоможе знайти вихід із скрутної ситуації на своїй, хоч ще далеко не благополучній, але все-таки власній Батьківщині, Батьківщині славних дідів і прадідів.

9. Заходи Конгресу у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької

19 червня в рамках міжнародного Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» в Салоні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької відбулося два засідання І секції «Здобутки діаспори у гуманітарній, освітній, технічній, природничій сферах: глобальний і український контекст» (Третя підсекція: Музична культура української діаспори).

Тематика виступів доповідачів була різноманітною і висвітлювала діяльність багатьох українських музичних діячів за межами України. Загальний контекст дискусії накреслила у своїй доповіді “Українська музична діаспора” доктор мистецтвознавства Стефанія Павлишин. Галина Тихобаєва, директор Музично-меморіального музею С. Крушельницької, розповіла про зв’язки та співпрацю Музею з представниками української діаспори світу. Окремим персоналіям були присвячені виступи Данути Білавич “Внесок родини Голинських в утвердження української музичної культури в Канаді”, Лесі Котюк “Видатні українські співаки – зірки ваґнерівської сцени: Модест Менцінський, Іра Маланюк”, Ірини Криворучки “За все ж, чим я став, я завдячую рідній землі…” (Модест Менцинський та його родина – українські меценати та патріоти), Євгена Савенка (Росія) “Вшанування пам’яті Оксани Петрусенко в Росії”, Олександра Зелінського “Творчість Богдана Весоловського як складова загальноукраїнської музичної культури”, Мар’яни Зубеляк “Мирослав Скала-Старицький – видатний український співак, педагог, патріот”, Володимира Пасічника “Микола Мушинка і Володимир Гошовський: контакти та співпраця за період 1960-1990 рр.”, Оксани Ковальової “Галицький співак Любомир Мацюк: невідомі сторінки виконавської творчості”. Своєрідним підсумком засідання секції стала доповідь Роксоляни Мисько-Пасічник “Роль діаспори у збереженні та популяризації скарбів української музичної культури”.

Візуальним доповненням виступів стала виставка з фондової колекції музею Соломії Крушельницької “Мої почування і моє серце були завжди українськими…” (куратор виставки – Ірина Криворучка, головний хранитель фондів музею), відкриття якої було присвячене роботі Конгресу. На виставці представлені оригінальні матеріали з особистих архівів Модеста Менцинського, Любки Колесси, Мирослава Скала-Старицького, Михайла Голинського, Іванни Синенької-Іваницької, Іванки Мигаль, Іри Маланюк, які розповідають про діяльність видатних українських музикантів – представників української діаспори.

Завершив секційне засідання концерт камерно-вокальної музики “Українські солоспіви композиторів діаспори”, на якому прозвучали твори І. Соневицького, З. Лиська, Н. Нижанківського, Л. Лепкого, Б. Весоловського у виконанні Лілії Коструби, солістки Львівської обласної філармонії (сопрано) та Лідії Ніколаєвої, професора Львівської Національної музичної академії ім. М. Лисенка (партія фортепіано).

Данута Білавич, зав. науковим відділом

Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

10.Документальний фільм «Відродження королівства: скарби Галичини»

(автори – Петро Бейгер, Христина Цурковська, продюсер – Даніель Стоділка (Канада)

18 червня, о 18.00 в актовому залі навчального корпусу №1 НУ «Львівська політехніка» у рамках Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» відбувся показ документального фільму «Відродження королівства: скарби Галичини».

На думку організаторів Конгресу – Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, створення фільму, який адресований в першу чергу для аудиторії зарубіжжя – це вагомий внесок у справу утвердження позитивного образу нашої Держави у світі.

Культурна історія України залишається невідкритим скарбом для міжнародної спільноти. Українську історію часто ігнорували або приховували у спотворених оповіданнях авторів колишніх імперій. Здобуття Україною незалежності відкрило доступ до різних джерел, що й дозволило по-новому показати всю палітру української історичної спадщини.

Фільм «Відродження королівства: скарби Галичини» відкриває широкому загалу одне з легендарних міст Центральної Європи. Leopoli, Lemberg, Lwow, Lvov, a тепер Львів є казковим містом, що стоїть на перетині культур і відоме нам як Civitas Leoni або місто Лева. Ця назва була дарована місту на честь його першого руського середньовічного господаря князя Лева. Львів є столицею легендарного князівства Галичини, чиї архітектурні пам’ятки та мистецькі скарби вишукано поєднують традиції візантійської та латинської естетики.

На Галичину сьогодні чекають нові виклики, оскільки вона лежить між Європейським Союзом, що розширяється, та тими країнами, які залишились сиротіти з іншого боку. Місто Львів пережило багато змін: було воно і княжим руським градом, і польським королівським містом, згодом перетворившись на столицю австрійської автономії, яка потім знову стала польським регіональним центром. Врешті, місто опинилося під владою спочатку німецької, а згодом і радянської імперії. Але національна пам’ять та громадянська свідомість львів’ян вистояли, тому місто залишилося серцем української ідентичності та центром європейських прагнень.

Дана робота представляє Львів, його феномен, його міфи, легенди та мистецькі досягнення. Історичне середовище, постійно змінюючись у цьому місті, було досить різноманітним, що сприяло розвитку філософії Львова, його готовності до нових викликів 21го століття. Цей процес створив захоплюючу спадщину, яку вперше представлено світу у фільмі.

У фільмі використано як відновлені тексти давньої української музики, так і сучасні твори Мирослава Скорика, які будуть справжнім відкриттям для глядачів. Фільм, текст до якого англійською мовою читає Маггі Гуцуляк, а українською – Леся Бонковська, демонструє також значний внесок не лише українців, але і австрійців, вірмен, євреїв та поляків у культурну та мистецьку спадщину Галичини та усієї Європи. Інтерв’ю з кураторами музеїв, істориками та іконографами відкривають спокусливе відчуття місцевої ідентичної, esprit de clocher, їхній світогляд та приховані скарби, які дивом збереглися після багатьох лихоліть.

Цей фільм є не лише першою англомовною документальною роботою про Львів та Західну Україну, але і першим фільмом, продубльованим однією з основних європейських мов. Ідея фільму є свіжою та захоплюючою водночас.

11.Презентація «В іншому світлі: Антологія української літератури в англомовних перекладах Вірляни Ткач і Ванди Фиппс та в дійствах мистецької групи «Яра»

20 червня у чудовому залі  Львівської галереї мистецтв відбулася одна з елітарних подій Міжнародного конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у світовій спільноті» – презентація нового двомовного видання української літератури «В іншому світлі: Антологія української літератури в англомовних перекладах Вірляти Ткач і Ванди Фиппс та в дійствах мистецької групи «Яра». Автор-упорядник видання – Ольга Лучук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, автор передмови –  Наталія Пилип’юк, професор Альбертського університету в Едмонтоні (Канада).

Ведуча презентації Ольга Лучук представила головних  учасників – перекладачів Вірляну Ткач і Ванду Фиппс,  поетів – Тараса Лучука, Віктор Неборака, Юрій Винничука, Олег Лишегу, Людмилу Таран і коротко охарактеризувала видання. Антологія містить  твори 37 українських письменників (в оригіналі та перекладі), а також добірку українського фольклорного матеріалу: : українські народні думи, обрядові пісні, легенди, замовляння тощо. Цікавою є сама ідея антології: через театральні вистави донести українське художнє слово до іншомовного глядача і слухача. Режисером вистав мистецької групи «Яра» і її ідейним натхненником є українка за походженням Вірляна Ткач, яка через відеоматеріал і усне читання   поетичних текстів англійською (у виконанні перекладачки і майстерної володарки художнього читання Ванди Фиппс)  і українською самими авторами, продемонструвала уривки театральних вистав, котрі справили на переповнену залу дуже приємне враження.

Книга має три частини. Перша частина (“У світлі”) охоплює переклади Вірляни Ткач і Ванди Фиппс з вистави “Світло зі Сходу”. Друга частина  (“Поезія в дії”) містить переклади української літератури, які у різний спосіб використовувалися в театральних майстернях  під час літніх шкіл у Гарвардському університеті, а також в інших поетичних дійствах “Яри”. У третій частині (“У пущу і в минуле”) — драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня” і переклади народної творчості. Хоча в театральних виставах чи поетичних дійствах мистецької групи “Яра” твори української літератури (в ориґіналі й перекладах) іноді використовувалися скорочено, перекладачі робили цілісні переклади усіх творів, а отже, у цій антології усі переклади подано в повному обсязі.

Учасники презентації довідалися про мистецьку групу “Яра” з Нью-Йорка, про те, як і чому здійснювалися переклади української літератури, і як вони ставилися на сцені для американської театральної публіки. Цікавим є той факт, що учасниками вистав є артисти імитці різних національностей. Досвід пані Вірляни  Ткач є вельми цікавим для наслідування: через мову мистецтва нав’язувати культурне порозуміння і пізнання одне одного.

Після презентації  відбулася унікальна автограф-сесія.

12.Показ п’єси «Голодомор» – «Арт-майдан» (Білорусь)

Загальне визнання учасників Конгресу викликав перегляд п’єси про Голодомор у постановці студентського експериментального театру з Білорусії, що відбувся у Львівському будинку органної та камерної музики в останній день роботи Форуму української діаспори.

«Арт-Майдан» – український студентський експериментальний театр при Українській науково-педагогічній спілці Берестейщини «Берегиня». Існує вже 11 років, є дипломантом багатьох міжнародних театральних фестивалів. Виставу-реквієм «Голодомор» було показано вперше на 2-му Міжнародному симпозіумі «Українська театральна діаспора» (Київ, 2006), потім у багатьох школах і кінотеатрах Бреста, у Мінську, Чернівцях. Радіоверсію спектаклю записано Світовим радіо «Україна». Сценарій і постановка Лідії Дорошко. Спектакль побудовано виключно на літературно-художньому матеріалі.

13.Презентація газети «Діаспора»

У рамках Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна в міжнародній спільноті» відбулася презентація газети «Діаспора». Видання щотижневика для усіх вихідців з України ініціювала асоціація українців у Португалії «Собор». Як стверджує Президент асоціації Олег Гуцько «Члени українських спілок і асоціацій, які разом представляють велику нашу громаду в Португалії, вирішили виступити з єдиним проектом «спільна газета – єдина громада».

Вже після першого номера газети, який вийшов 29 лютого 2008 року, редакція одержала позитивні відгуки та привітання. Ось один із них: «Для нас газета – це подія, бо ми довго про це мріяли. Тепер до праці, на благо усієї української громади. Але, розумної, зваженої. Вітаю усіх земляків з новою газетою». (Володимир Лозинський, віце-президент асоціації «Собор»).

Інформаційне наповнення газети «Діаспора» відповідає вимогам сучасних видань. На сторінках тижневика можна ознайомитись із рубриками: Україна; різні вісті з рідних місць; українці в Португалії і у світах; Португалія; духовність; спорт; туристичними шляхами; консультації.