Що:                       вечір пам’яті з нагоди 85-ліття Ірини Калинець «Це ми, Господи», присвячений пам’яті Ірини та Ігоря Калинців.

Де:                       Актова зала Головного корпусу Львівської політехніки (адреса: вул. С. Бандери, 12).

Коли:                    9 грудня 2025 року. Початок о 16:00 год.

Організатор:       Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).

Шістдесятники… Їх було мало, одиниці – але вони забезпечили тяглість національно-визвольної боротьби. У найтемніші часи вони кинули виклик імперії, жертовно ризикуючи власними життями, але саме вони не дали Україні перетворитися на білорусь… І в тій когорті відважних яскраво світила зірка подружжя Ірини та Ігоря Калинців.

«Які ми дисиденти? Ми не були дисидентами. Ми були націоналістами і критикували комуністичну ідеологію не тому, що вона нам не підходила, а тому, що вона була абсолютно чужою і заперечувала все українське».

Ці спокійні й без пафосу сказані слова Ігоря Калинця є квінтесенцією всього життя, творчості і самозреченої боротьби цієї героїчної подружньої пари, їхнього протистояння тоталітарній системі, за яке вони заплатили роками переслідувань та ув’язнення.

Україна пам’ятає, пам’ятаємо й ми. Адже завдячуємо їм тим, що далекого 1992 року саме з ініціативи Ірини Калинець постав МІОК. А Ігор Калинець віддав МІОКові 30 років свого життя, і його життєвий досвід, безумовний моральний авторитет, інтелектуальний капітал, експертна думка були дороговказом у діяльності Інституту.

У вечорі пам’яті візьмуть участь:

• Звенислава Мамчур (Калинець), донька Ігоря та Ірини Калинців, кандидатка біологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка, громадська діячка;
• Наталія Шаховська, доктор технічних наук, професор, ректорка НУ «Львівська політехніка», член-кореспондент Національної академії наук України;
• д-р Михайло Перун, заслужений працівник культури України, директор фундації «Андрей», доцент кафедри богослов’я УКУ, лавреат премій імені Святослава Гординського та імені Митрополита Андрея Шептицького;
• Заслужена академічна хорова капела України «Трембіта», лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, під керівництвом народного артиста України Миколи Кулика;
• Наталія Половинка, українська акторка, співачка, викладачка, лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006);
• Ірина Ключковська, директорка МІОКу, лавреатка премії імені Ірини Калинець, Заслужена працівниця освіти України, почесна професорка Львівської політехніки.

Нехай цей вечір пам’яті стане даниною нашої вдячності великим Українцям, які доклалися не лише до становлення Української Держави загалом, але й зробили неоціненний внесок у формування обличчя Львівської політехніки, з якою їх поєднували роки відданої праці.

Участь у події візьмуть представники академічних спільнот, установ культури, духовенства, студентської молоді, медіа, широкі кола громадськості.

За деталями просимо звертатися на електронну скриньку МІОКу: iiec@miok.lviv.ua.

ЗМІ просимо звертатися на press@miok.lviv.ua та за телефоном: +38(032)258-01-51,

096 540 56 33.

Довідково:

Ірина Калинець (6 грудня 1940 – 31 липня 2012) – шістдесятниця, діячка дисидентського руху, активістка українського національного і правозахисного руху, багаторічна політув’язнена радянських таборів, українська письменниця, поетеса, філологиня. Після повернення в Україну – учасниця групи «Євшан-зілля», яка видавала незалежний культурологічний альманах. Одна з ініціаторів створення Товариства української мови (ТУМ), «Меморіалу», Народного руху України. Учасниця руху за відродження УГКЦ. Начальниця Львівського обласного управління освіти. Депутатка Верховної Ради України першого демократичного скликання.

Ігор Калинець (9 липня 1939 – 28 червня 2025) – один із чільних представників шістдесятників і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень, український поет і прозаїк.

Лавреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за книгу «Молімось зорям дальнім». Нагороджений Орденом Свободи (10 липня 2009); Орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (17 березня 2008); Національною премією України імені Тараса Шевченка (1992); премією імені Івана Франка в Чикаго (1977); премією імені Василя Стуса (1992).