21 серпня 2024 року в актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» розпочав свою роботу Третій світовий форум українознавчих суботніх і недільних шкіл. Головним організатором заходу став Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка», а його співорганізаторами – Світовий Конґрес Українців (СКУ), Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Європейський Конґрес Українців (ЕКУ) та Світова Координаційна Виховно-Освітня Рада (СКВОР). Цільова авдиторія – освітяни з України та поза нею, практики і науковці, представники влади й українських культурних центрів за кордоном, громадські діячі, – усі, для кого питання української освіти за кордоном є важливим.

Важливим етапом у роботі форуму була VIII Міжнародна конференція «Українська мова у світі», покликана окреслити шляхи, якими слід рухатися у мовному питанні.

Ключовими промовцями панельної дискусії «Українська мова у світі: візія» виступили: Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту, засновник літературного проєкту «Кримський інжир», журналіст (Київ, Україна); Оксана Винницька-Юсипович – Почесна консулка Канади в України (Львів, Україна); Тарас Кремінь – Уповноважений із захисту державної мови, доцент, доктор філософії (Київ, Україна); Міхаель Мозер – професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів, доктор філологічних наук (Відень, Австрія); Ірина Ключковська – почесна професорка НУ «Львівська політехніка», заслужена працівниця освіти України, директорка МІОКу. Це знакові особистості, добре відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами.

Своєрідним вступом до панельної дискусії був виступ Оксани Юринець, докторки економічних наук, професорки Національного університету «Львівська політехніка», народної депутатки України VIII скликання, голови української делегації у Парламентській асамблеї НАТО. Доповідачка окреслила шлях, який пройшла спільно з МІОКом, вперше актуалізувавши питання української мови як іноземної на найвищому державному рівні. Саме у Верховній Раді України відбулися Комітетські та Парламентські слухання з ініціативи МІОКу, які підтримала Оксана Юринець, що стало своєрідним пусковим механізмом для розробки нормативно-правової бази з цього питання в подальші роки.

Панельну дискусію модерувала Оксана Трумко – канд. філол. н., наукова співробітниця МІОКу.

Тарас Кремінь зазначив, що своїми основними завданнями він вважає створення умов для використання державної мови на території всієї України; підтримку інтересу до вивчення української мови та історії рідної країни; забезпечення доступу до послуг державною мовою. Він наголосив на важливості захисту державної мови на етапі євроінтеграції, адже наближення України до членства у ЄС водночас наближає українську мову до статусу 25-ї мови Європейського Союзу.

Оксана Винницька-Юсипович акцентувала на актуальності сформульованих на форумі запитань, таких як: де живе сьогодні українська мова у світі; якими є сучасні реалії; які наслідки матиме для державної мови майбутнє членство України в ЄС; який вплив матиме наявність подвійного чи множинного громадянства на українців, що мешкають за кордонами материкової України. Вона підкреслила, що володіння державною мовою за будь-яких обставин громадянства є обов’язковим. У своєму виступі доповідачка зупинилася на проблемі викладання української мови у суботніх та недільних школах, які поповнилися новими учнями із 4-5 млн українських дітей-втікачів від війни. Для мотивації відвідування доповняльних шкіл має бути створена гнучка система оцінювання та кредитів, наголосила Оксана Винницька-Юсипович.

Алім Алієв як представник кримськотатарського корінного народу України говорив про роль рідної мови як важливого фактору збереження національної ідентичності, що набуло особливого значення після окупації Криму і розсіяння кримських татар у світі. Кримськотатарська мова входить до переліку загрожених мов. Алім Алієв наголосив також на важливості системного підходу до вивчення української мови, зокрема до напрацювання інтерактивної карти та розробки ґрантових програм із підтримки проєктів з викладання української мови. Він підкреслив, що зараз Україна воює не лише за територію, але й за свою ідентичність, а мова якраз і є маркером нашої тотожності.

Міхаель Мозер зазначив, що статистичні дані свідчать про зміцнення української ідентичності в Україні в умовах війни, а це водночас посилює і позиції української мови. Зокрема, він констатував зростання зацікавленості українською мовою в Австрії та Німеччині. Пан професор наголосив на необхідності тіснішого зв’язку України зі західним світом, зокрема в контексті вступу України до ЄС, щоб надалі українська мова ставала світовою.

Ірина Ключковська наголосила, що для питання української мови у світі проведення таких форумів є творенням «солідарного кола», яке повинно збільшуватися і розширюватися та включати тих, хто приймає рішення, тих, хто продукує законодавчі ініціативи, академічну спільноту як генератора і виконавця ідей, громадянське суспільство в Україні і поза нею. Для цього потрібна і розробка стратегії, і вміння комунікувати із закордонними партнерами, і фінансова база, що дозволить розцінювати цей напрям не як другосортний із фінансуванням за залишковим принципом, а як важливий напрям зовнішньополітичної діяльності. Політика у цій площині повинна набути наступального характеру.

На дискусії було порушено також питання деколонізації українських студій, інтеграції української мови в освітній процес середньої і вищої школи, необхідності мережування закладів українського інституту за кордоном, сертифікації української мови як іноземної та багато інших.

ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ