Втрата
31 березня, 2026
Пішов з життя Віктор Харів – Великий Українець, Воїн, Чоловік, Батько…
Колектив МІОКу висловлює щирі співчуття нашій колезі Зоряні Харів у зв’язку з непоправною втратою – смертю її чоловіка Віктора, бійця Другої окремої Галицької бригади НГУ, серце якого зупинилося 30 березня 2026 року на 54 році життя.
Пішов з життя Великий Українець, Воїн, Чоловік, Батько, Син, Друг, Людина з прекрасною душею.
На початку повномасштабного вторгнення Віктор повернувся з-за кордону, де вже багато років працював, і вступив добровольцем до лав Національної гвардії України. Боронив рідну землю, навіть перебуваючи в оточенні під Мирноградом, де отримав поранення.
Його мудрість і досвід були надійною опорою і захистом для побратимів, а ті, кому він порятував життя, завжди вважатимуть його своїм Ангелом-Охоронцем.
Не вистачає слів, щоб передати смуток та біль, який чорним крилом торкнувся не лише сім’ї, а й усіх, хто знав Віктора. Із ним пішла частинка нашої душі.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати. У Героя залишилася дружина, двоє дітей, мама…
Поділяємо горе родини, сумуємо разом із вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Нехай світла пам’ять про Віктора Харіва назавжди залишиться в серцях рідних, близьких, побратимів та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!
Підтримати родину Героя можна за покликанням (рахунок дружини): https://send.monobank.ua/jar/6yDhmKQ3Uj