У четвер (05.10.2023) у Залі Захарієвича (ауд. 214) Головного корпусу Львівської політехніки відбулася дискусія «Діти і молодь під час вимушеної воєнної еміграції: як не втратити? як зберегти?». Захід відкривали о.д-р. Роман Фігас, д-р. Ян-Філіп Вьольберн, о. д-р Іван Дацько, Михайло Винницький, д.т.н. Олег Матвійків. У дискусії взяли участь о. Ростислав Пендюк, д-р Орися Демська, д-р. Лідія Заблоцька-Житка, д-р Оксана Винницька-Юсипович, д-р Ганна Вахітова. Модерували захід директорка МІОКу, к. пед. н. Ірина Ключковська та заступниця директорки, к. е. н. Оксана П’ятковська.

Перед початком панельної дискусії відбулася зустріч Олега Матвійківа, Першого проректора Національного університету “Львівська політехніка”, з партнерами Екуменічного тижня: о. Романом Фігасом, директором Інституту екуменічних студій УКУ; Яном-Філіпом Вьольберном, заступником директора Фонду Конрада Аденауера в Україні, та Катериною Білоцерківець, керівницею проєктів Фонду Конрада Аденауера в Україні. Участь у зустрічі також взяли представники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою – Ірина Ключковська та Оксана П’ятковська, а також Наталія Гоц, керівниця Центру міжнародної освіти Львівської політехніки.

Під час цієї зустрічі учасники обмінялися думками та обговорили напрями потенційної співпраці. Розмова продовжилася в залі Захарієвича під час панельної дискусії.

Модераторка Ірина Ключковська розпочала захід із заклику поміркувати про концепцію сталого миру – ключову тему цьогорічного Екуменічного соціального тижня і водночас ціль, до якої українцям варто прагнути. Хто по завершенні війни має вибудовувати мир? Очевидно, що молодь, але яка саме – та, яка зараз перебуває в Україні; та, яка зараз за кордоном, чи це завдання для всіх молодих українців? Торік МІОК заснував дискусійну платформу «Українські вимушені мігранти: інтеграція, ідентичність, повернення», покликану згуртувати до діалогу українців, змушених покинути країну через вторгнення окупантів. Частиною цієї спільноти мігрантів є діти і молодь. Тому сьогодні як ніколи доцільно продовжувати діалог, зосередившись на роботі з молоддю.

Першим із вітальним словом виступив директор Інституту екуменічних студій УКУ, о. д-р Роман Фігас, який закликав присутніх докласти всіх зусиль, щоб не втратити теперішнє покоління молоді, яка вимушено емігрувала.

Заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький наголосив, що перед українцями стоїть завдання «побудувати країну, яка буде кращою ніж та, що ввійшла у війну». Посилаючись на статистику молоді, охочої складати НМТ за кордоном, М. Винницький закликав не вірити у стереотип, нібито українська освіта не є конкурентною.

Перший проректор Львівської Політехніки Олег Матвійків розповів про те, як університет (у тому числі МІОК) дає відповідь на виклики воєнного часу. «Тішить, що діалог про українську молодь за кордоном триває.  Тому що перемога і розквіт нашої держави неможливі без молодих поколінь. І якщо ми завзято шукаємо рішення, дискутуємо, не полишаємо спроб дійти до істини – наше майбутнє до нас повернеться», – сказав пан О. Матвійків.

Заступник директора фонду імені Конрада Аденауера Ян-Філіп Вьольберн розповів про досвід підтримки фондом Міжнародного форуму «16-й Екуменічний соціальний тиждень» та важливості об’єднувати спільноту християн заради діалогу.

Президент Інституту екуменічних студій УКУ, отець Іван Дацько виступив із вітальним словом, у якому, на прикладі з власного життя, розповів про важливість за кордоном родини, яка плекає українські цінності та не дає дітям забути рідної мови.

Модераторка заходу, директорка МІОКу Ірина Ключковська здійснила ґрунтовний екскурс у статистичні дані щодо кількості українців зі статусом тимчасового захисту за кордоном та реалії освіти, з якими стикаються українські діти. 

Голова комісії УГКЦ в справах молоді, отець Ростислав Пендюк розповів про ініціативи, які курує церква, щоб об’єднувати українську молодь у країні та за кордоном, оскільки церква завжди була місцем зустрічі. «Моє спостереження: наше молоде покоління у своєму внутрішньому розвитку. Якщо говорити про дорослість – вони набагато доросліші, ніж молодь Європи. Вони є законодавцями тенденцій, і це те, про що ми повинні розповісти світу», – наголосив панеліст.

Першої голова Нацкомісії з питань стандартів державної мови, д-р Орися Демська зосередила свій виступ довкола важливості збереження української мови у середовищі вимушених мігрантів: «Наша відповідальність не просто зберегти українську мову та бути її носієм, а щоб дитина, ставши частиною іншого суспільства, розуміла, що за нею є держава».

Докторка Інституту психології Академії спеціальної педагогіки ім. Марії Ґжеґожевської у Варшаві Лідія Заблоцька-Житка наголосила на психологічному аспекті збереження національної ідентичності. Для того, щоб юні українці за кордоном спілкувалися українською мовою, потрібен приклад батьків.

Почесний консул Канади в Україні, д-р. Оксана Винницька-Юсипович закликала освітян спростити для українських школярів за кордоном процедуру повернення у заклади освіти: «Ми не повинні вимагати сертифікатів українознавчих предметів чи навіть свідоцтв досягнень з країн їхнього тимчасового перебування. Ми вносимо цю інформацію в реєстр та портфоліо учня. Якщо нема – зараховуємо дитину в клас за віком і починаємо з нею працювати. Так зробили школи в Канаді та в інших країнах, коли туди приїхали українці».

Через онлайн-зв’язок до події також долучилися директорка української суботньої школи «Сонце в долонях» у Німеччині Роксолана Рахлецька та Ганна Вахітова, доц., викладачка Київської школи економіки, дослідниця Університету Південної Данії. Р. Рахлецька закцентувала на тому, що українські школярі у Німеччині майже не мають можливості вивчати українську мову через тиск з боку влади першочергово вивчати німецьку, а місцеві суботні школи не можуть повністю задовольнити запит на вивчення української. Ганна Вахітова закликала створювати проєкти, у яких брали б участь і місцеві українські громади, школи, і громади українців за кордоном.

Органи місцевої влади теж долучились до дискусії. Очільник Служби у справах дітей Львівської ОВА Володимир Лис запевнив, що держава активно включена у процеси пошуку викрадених і примусово вивезених з України дітей та робить все можливе, щоб врятувати українську молодь.

Плекаємо надію, що розмова про рух українства від війни до сталого миру триватиме надалі, а МІОК цьому всіляко сприятиме, зокрема через заходи дискусійної платформи та плідну співпрацю з таким партнером, як Інститут екуменічних студій УКУ.

Фото Наталії Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки.