17 жовтня 2025 року в Залі Захарієвича головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» (МІОК) провів Діалогову платформу «Українська мова: нові контексти буття», яка стала інтелектуальним майданчиком дії, на якому дискутували освітяни, науковці, дипломати, політики, митці, представники діаспори й медіа з понад 20 країн світу, щоб окреслити нові контексти буття української мови в умовах війни, вимушеної міграції, глобалізації, цифровізації і деколонізації. Захід був присвячений Дню української писемності та мови.

Модерувала подію Оксана Трумко, к. філол. н., наукова співробітниця МІОКу.

Із привітанням до учасників події звернувся д.т.н., професор Роман Корж, проректор з інституційного розвитку Львівської політехніки, який високо оцінив ініціативу МІОКу щодо проведення Діалогової платформи, відзначивши роль мови в комунікації та здатності об’єднувати людей в сучасному світі.

Учасників Діалогової платформи привітала Спеціальна гостя події Наталка Цмоць, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні.

У режимі відеозв’язку виступили Павло Ґрод, Президент Світового Конґресу Українців та Роман Данилишин, директор української школи при Товаристві «Просвіта» в Аргентині та Олена Івановська, Уповноважена із захисту державної мови.

Зі вступним словом про багаторічну систематичну цілеспрямовану діяльність МІОКу, націлену на розширення присутності української мови у світі, до учасників Діалогової платформи звернулася Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка». Вона акцентувала, що держава Україна мусить бути готовою представити для світу різний контент, у тому числі і підручники з вивчення української мови як іноземної, оскільки зараз спостерігається великий інтерес до України як до держави. Очільниця МІОКу наголосила, що нашим обов’язком є зробити все, щоб світ заговорив українською мовою.

Учасники панельної дискусії «Українська мова: нові контексти буття» обговорили формування цілісного бачення мовної політики, яка відповідає сучасним глобальним і національним викликам, а також питання зміцнення позицій української мови в різних сферах суспільного життя як в Україні, так і поза її межами.

Панелістами виступили:

• Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту, який розповів, що на недавньому Форумі культурної дипломатії були озвучені стратегічні пріоритети зовнішньої політики на наступні 5 років, обов’язковим серед яких є українська мова, і цей підхід активно підтримує МЗС України. Він акцентував, що Український інститут у 2024 році став співзасновником Глобальної коаліції українських студій, яка розвивається під патронатом Олени Зеленської, і до якої вже приєдналися близько 20 університетів світу. За словами Володимира Шейка, очікується, що ця кількість зросте до 100, тож завданням своєї інституції він вбачає зміцнення й розвиток цих університетів і заохочення їх інвестувати більше ресурсу в розвиток українознавчих дисциплін. Цей напрям має величезний потенціал, особливо після початку повномасштабного вторгнення, коли ці університети почали відокремлювати у своїй свідомості україністику від русистики чи славістики.
• Рінна Куллаа, професорка Університету Тампере, розповіла про україністику у Фінляндії, зокрема про історичні студії з історії української державності, які є в чотири рази популярніші, ніж інші навчальні курси. Вона також звернула увагу на невідповідність підручників з історії, за якими навчають у росії, загальновизнаним історичним фактам.
• Марина Гримич, письменниця, директорка видавництва «Дуліби», дослідниця процесів творення українського світу в місцях поселення першої хвилі української еміграції, відзначила базову роль ентузіазму і мотивації для збереження української ідентичності. Окремо дослідниця торкнулася проблеми збереження кримськотатарської ідентичності, зокрема захисту багатющої культурної спадщини киримли, розвитку їхньої літературної мови та збереження діалектів – як інтегральної частини культури України.
• Ігор Горків, голова Перемиського відділу «Об’єднання українців у Польщі» і керівник Українського Народного дому в Перемишлі (Польща), розповів про історію та значення цієї установи для української громади, починаючи з 1904 року. Панеліст детально поінформував про форми діяльності Українського Народного дому в сучасних умовах задля протидії асиміляції як «давньої» громади, так і новоприбулих втікачів від війни.
• Ірина Ключковська, директорка МІОКу, зазначила: «Перспективи розширення контекстів буття української мови у світі, які, в результаті, породжують нові форми (що є дуже важливо!) – це перспективи нашої світової присутності, нашої видимості і нашої дієвості. І мова майбутнього повинна звучати у світі, бо це є мова свободи, єдності і діалогу».

Відбувся зацікавлений діалог з авдиторією, під час якого обговорювалися питання важливості збереження та популяризації української мови як в Україні, так і в глобальній діаспорі, а дискусії були зосереджені навколо її ролі в плеканні національної ідентичності та розвитку культурної дипломатії.

Учасники Діалогової платформи розглянули стратегії розширення української освіти та інституцій у всьому світі, включно зі створенням глобальної коаліції україністики. Обговорювалися виклики, що стоять перед українською мовою, при цьому підкреслювалася необхідність збільшення ресурсів та підтримки мовних програм як всередині країни, так і за кордоном.

У дискусії взяли участь:

• Роксолана Рахлецька, директорка української суботньої школи «Сонце в долонях» при Українському Товаристві у Франкфурті-на-Майні, ФРН;
• Віта Михайлова, Голова громади «Українська родина» в Туреччині, м. Анталья;
• Роман Данилишин, директор української школи при Товаристві «Просвіта» в Аргентині;
• Андрій Медвідь, д.ю.н., директор Науково-практичного центру дослідження та захисту конституційних прав особи, професор кафедри теорії держави і права Львівського торговельно-економічного університету.

Невід’ємною частиною Діалогової платформи стала зустріч зі Спеціальною гостею – Наталкою Цмоць, Надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні, яка поспілкувалася з учасниками події та з академічною спільнотою Львівської політехніки.

На завершення роботи Діалогової платформи відбулися дискусії на круглому столі. Учасники обговорили низку питань: українська мова як фактор збереження національної ідентичності у дітей за кордоном; засилля нецензурної лексики у студентів та учнів українських навчальних закладів; роль держави і релігії у підтримці української мови; як в умовах війни не втратити іноземних студентів і викладачів української мови як іноземної та ін. Було напрацьовано конкретні рекомендації та пропозиції для вирішення окреслених питань.

Дякуємо Львівській політехніці; Наталці Цмоць; Світовому Конґресові Українців та його Президенту Павлові Ґроду; Олені Івановській; ключовим панелістам: Володимирові Шейку, Рінні Куллаа, Марині Гримич та Ігореві Горківу; дискутантам: Роксолані Рахлецькій, Романові Данилишину, Віті Михайловій, Андрієві Медвідю та всім учасникам події за синергію та сприяння у проведенні Діалогової платформи «Українська мова: нові контексти буття».

Світлини Центру комунікацій Львівської політехніки