25 лютого 2026 року в Студентському просторі «ІІІ поверх» Львівської політехніки Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою вшанував 155-ліття від дня народження Лесі Українки презентацією-феєрією «Образки з Лесиного життя».

У своєму вступному слові ведуча події Оксана Трумко, к. філол. н., наукова співробітниця МІОКу, розповіла про головну ідею акції: донести важливість Лесиного слова сьогодні та поміркувати разом, як воно впливає на формування нашої ідентичності і які сенси воно несе.

Із вітальним словом виступила Наталія Шаховська, ректорка Університету, яка акцентувала, що пам’ять про Лесю Українку є важливою для всіх нас, оскільки йдеться не лише про видатну поетку та письменницю – вона є прикладом самоідентифікації в часи тотальної заборони всього українського. Очільниця університету наголосила, що фундаментальну освіту юні члени родини Косачів здобули вдома, і саме родина  відіграла визначальну роль у  формуванні свідомої національної позиції Лесі Українки. А вже згодом формувалися знайомства із людьми, близькими за духом. Наталія Шаховська підкреслила, що Леся Українка є прикладом того, як середовище, у якому людина проживає, впливає на неї, і як згодом ця особа сама впливає на середовище. Вона також наголосила, що в умовах маскулінного суспільства явище Лесі Українки є унікальним, що робить її постать ще визначнішою.
Пані Ректорка подякувала МІОКу за організацію події, присвяченої великій поетці, і закликала усіх глибше ознайомитися як із творчістю Лесі Українки, так і з нею самою  – як неординарною особистістю.

Ірина Ключковська, директорка МІОКу, зазначила, що всі ми маємо заборгованість перед постаттю Лесі Українки. Ми хочемо, щоб світ знав її, у той час як самі її належно не знаємо. У її слові, поезії, прозі, листах зашито код добропорядності, честі й гідності – чеснот, без яких неможливим є формування людини мислячої і відповідальної.

«Тексти Лесі Українки – це інтелектуальні виклики, розмірковування про свободу, патріотизм, гідність, які є категоріями, без яких немає відповідальної науки, етичних технологій, чесних рішень. Вивчати Лесю Українку – це інвестувати у здатність думати ширше і глибше, діяти відповідально, залишатися людиною у найскладніших обставинах», – підкреслила Ірина Ключковська.

Оксана Трумко розповіла про свідомо перекручене трактування образу Лесі Українки та її творчості у радянські часи, коли нашій свідомості нав’язували образ Лесі Українки як важкохворої людини, яка страждає і пише сумні вірші, у той час як вона була сильною особистістю, яка володіла кількома мовами, подорожувала Європою, вивчала фольклор, світову літературу та мислила глобально. Модераторка наголосила, що Леся Українка була однією з ключових постатей української та світової культури, у творах якої поєднані українська культурна традиція з європейським контекстом.

Модераторка ознайомила авдиторію з авторським колективом МІОКу, який підготував друге оновлене видання посібника «Образки з Лесиного життя» про долю, творчість та оточення Лесі Українки. Під музичний супровід з улюблених класичних творів, що їх свого часу виконувала Леся на фортепіано, Оксана Горда, Оксана Галайчук та Назар Данчишин презентували короткі фрагменти з книги. У той час на екрані демонструвалися фотографії, які зібрала Тамара Скрипка, дослідниця біографії Лесі Українки, що зберігаються у фондах Української вільної академії наук у Нью-Йорку, США.

Оксана Трумко нагадала присутнім про особливий проєкт – «Леся – Українка, і ми – українці», створений до 150-ліття з дня народження Лесі Українки в Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою. На згадку про цю подію вона запропонувала переглянути невелику частину цього відеоролика: як діти з різних країн світу читають вірші Лесі Українки.

Спеціальною гостею події стала Марія Словолюб, блогерка, філологиня, викладачка та популяризаторка української мови, фольклористка, яка акцентувала на глибокій освіченості, що панувала в родині Косачів. Прикладом цього є, зокрема, п’єси з античної міфології, які Леся у 5-6 років ставила разом із братом Михайлом. Вивчення іноземних мов, яке культивувалося в родині, розширювало горизонти пізнання, стимулювало до перекладацької діяльності. Навіть лікування, не кажучи вже про подорожі, ставали для Лесі додатковим джерелом натхнення, оскільки це були нові місця, нове оточення, свіжі враження, які її творча натура сприймала емоційно.

Марія Словолюб наголосила, що «Образки…» є прекрасним навчальним виданням, за яким можна і варто вивчати українську мову. Блогерка закликала вивчати Україну через Лесю Українку, заглиблюватися в її творчість і бути, як Леся – одержимими ідеєю.

На завершення події Ірина Ключковська нагадала присутнім слова Оксани Забужко, що Леся Українка ще тоді вручила Україні європейський паспорт. Тож очільниця МІОКу звернулася із закликом пізнавати європейське, але не втрачати своєї ідентичності.

Виступи бандуристки Надії Медвідь – психологині, тренерки, випускниці та викладачки Львівської політехніки та Народного камерного вокального ансамблю «Аколада» Народного дому «Просвіта» НУ ЛП стали чудовим мистецьким обрамленням події і створили особливу атмосферу весни, надії та натхнення.

Дякуємо Львівській політехніці та її Ректорці Наталії Шаховській, Марії Словолюб, Надії Медвідь, Володимирові Залуцькому, Народному камерному вокальному ансамблю «Аколада» Народного дому «Просвіта» НУ ЛП та його керівничці Тетяні Пащак і всім учасникам події за залученість та синергію.

Світлини Центру комунікацій Львівської політехніки