17 травня 2012 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» провів презентацію книги Станіслава Юхимовича Лазебника «Роман з діаспорою. Історія і сьогодення взаємовідносин» – книги, в якій автор в оригінальний спосіб через «літературу фактів» знайомить читача з понад столітньою історією взаємостосунків материкової України з багатомільйонною українською діаспорою у 99 країнах світу. Станіслав Лазебник – член Національної спілки журналістів України, працював у радіомовленні на закордон, автор більш як 30 брошур і книжок про Україну та українство зарубіжжя, тривалий час був одним з керівників Товариства зв’язків з Українцями за межами України (товариство «Україна»), очолював Управління країн СНД у МЗС, Надзвичайний і Повноважний Посланник України.

Відкриваючи презентацію «Роману з діаспорою», Ірина Ключковська, директор МІОК, висловила вдячність пану Лазебнику за плідну багаторічну співпрацю з Інститутом, підтримку та допомогу в організації першого конгресу «Діаспора як чинник держави Україна у міжнародній спільноті». Пані Ірина також наголосила на актуальності видання книги про діаспору, оскільки сьогодні формується її новітнє крило з представників четвертої хвилі еміграції. «Ми невипадково розпочали проект під назвою «Відкриймо для України українську діаспору». На сьогодні важливо займатись просвітницькою роботою, готувати громадськість вирішувати проблематику діаспори. Цей захід потрібен, щоб привернути увагу суспільства, дати йому ключ до розв’язання питань через дискусію. Зараз 20 мільйонів українців перебувають за кордоном, з них понад 3 мільйони – в Росії. Тож, існує доцільність проведення різноманітних заходів, щоб «болючі» питання еміграції українців виходили на поверхню» – зазначила вона.

Пан Лазебник розпочав свій виступ з того, що підкреслив роль МІОКУ в налагодженні співпраці української держави з діаспорою: «МІОК – це унікальна структура, якої немає у цілій Україні… є тим, чого би мала прагнути держава Україна у зв’язках зі своєю діаспорою». Далі Станіслав Юхимович розповів про свої книги, зокрема пригадав про першу книгу «Зарубіжні українці», написану ще у 1963 році, яка вийшла друком лише в 1991 році, та поділився планами написати нову працю, яка би була присвячена долі та заслугам окремих осіб з діаспори.

Ще одне видання дослідника – «Європейський досвід взаємин в галузі діаспор» (2000 рік) – про те, як Україна дбає про свої діаспори. Зокрема, він зауважує, що пересічна частина українців погано дбає про діаспору, більше того, люди, які займаються законотворчою діяльністю, взагалі про неї не знають. Також недостатньо і самих видань на цю тематику.

За даними ЮНЕСКО, понад 30 тисяч українських студентів навчаються за кордоном. Найбільша частина з них – в Німеччині, Росії, Польщі. Знайшли прихисток своїй інтелектуальній діяльності й українські вчені, кількість яких порівняно з 1991 роком зменшилась втричі. Вони працюють у США, Канаді, Німеччині, Росії і навіть в Іраку та Ірані.

Особливу цікавість викликає останнє двадцятиліття з його проблемами «четвертої хвилі» еміграції, з відсутністю системної державної політики щодо використання потужного творчого потенціалу українського зарубіжжя для розбудови демократичної України. Відкритим для дискусії залишає автор питання «Що Україна зробила для діаспори і що діаспора зробила для України?».

«Найбільше лобіюють інтереси українців в США, Канаді та Угорщині. Є багато організацій з питань діаспори, проте відсутність професійних кадрів і зацікавленості влади, недостатнє фінансування погіршують ситуацію. Державна політика є неадекватною та не відповідає зарубіжному потенціалу. Можновладці «прокидаються» лише під час проведення форуму українців», – наголошує Станіслав Лазебник.

Щодо «Роману з діаспорою», то автор зазначив, що використав термін «роман», який абсолютно не вкладається в рамки класичного тлумачення. Обопільні стосунки України і діаспори мають свою давню історію. Уже протягом більш як століття взаємини із закордонними українцями є неоднозначними: у їх стосунках присутні любов і ворожнеча, почуття солідарності й толерантності, приязнь, пошуки співпраці і водночас антипатія та недовіра.

Запрошені до слова Ірена Давид-Трач, завідувач відділу історії української міграції Львівського історичного музею, Ростислава Федак, заступник голови Союзу українок України та Оксана Годованська, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України одностайно підкреслили важливу роль діаспори у відродженні України та наголосили на необхідності налагодження співпраці держави України з діаспорою.

4 травня Станіслав Лазебника святкував свій 70-літній ювілей. Проректор НУ «Львівська політехніка», Богдан Моркляник разом з усіма присутніми сердечно привітав ювіляра.