«Сьогодні у Львові багато закладів, які є світильниками у царстві духа, як говорив Франко. Але, все-таки, «Львівська політехніка» – найбільший із них, тому що зосереджується на справах, котрі стосуються нашої спадщини, нашої культури, на справах міжнародних, на справах просвітянських, видавничих»

Роман Лубківський

До «Львівської політехніки» завітали прихильники творчості та далекозорого світогляду Романа Лубківського, аби вкотре почути слово лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Надзвичайного та Поважного посла України, автора численних збірок та книг, перекладача, літературознавця, державного, політичного та громадського діяча.  Захід відбувся 23 жовтня у вщент заповненому актовому залі університету.

Творча зустріч із видатним літературознавцем поповнила ряд ключових подій, організованих Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою у рамках підготовки до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.

Першою слово взяла директор МІОКу Ірина Ключковська, котра модерувала зустріч. Ірина Михайлівна зазначила, що Шевченкіана під егідою МІОКу триває уже довгий час. З місяця у місяць Інститут організовує несподівані візити непересічних гостей з єдиною метою – якомога ґрунтовніше підготуватися до ювілею всеукраїнського значення.

Творчого тону зустрічі задав струнний квартет Камерного оркестру «Поліфонія» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки. Привітати Романа Лубківського прийшли проректор з наукової роботи НУ «Львівська політехніка», професор Зорян Піх, голова Львівської обласної державної адміністрації Віктор Шемчук, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка Богдан Тихолоз, професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, а також заступник голови Яворівської районної державної адміністрації Роман Кураш.

Особливий подарунок – читання поеми «Холодний Яр» Кобзаря – підготувала артистка Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Олександра Люта. А студенти другого курсу кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка Грицюк Богдан, Сулика Юрій, Петрук Андрій та Банько Марко прочитали декілька Автопортретів Тараса Григоровича. За можливість користатись з досвіду нашого талановитого сучасника подякувала мистецтвознавець Христина Береговська.

«Сьогодні маємо змогу послухати Романа Лубківського не лише як гостя чи головну дійову особу, але й як видатного літературознавця, невтомного дослідника творчості Тараса Григоровича Шевченка», – відзначив особливість заходу Зорян Піх.

У свою чергу голова ЛОДА Віктор Шемчук розпочав свій виступ прочитанням декількох рядків із вірша Шевченка «Пророк». «Легко бути героєм, коли те, що ти робиш, називають подвигом, – підкреслив велич Тараса Григоровича губернатор Львівщини. – Незмірно важче, коли твій подвиг назвуть подвигом через десятиліття чи навіть століття, а за життя відплатять в’язницею, засланням, зневагою мовчання. Важко бути героєм, бо справжні герої ніколи не вміщуються у рамки свого життя». Наприкінці свого виступу Віктор Шемчук додав, що дякує долі та Богу за знайомство із Романом Лубківським, якого вважає справжнім пророком сучасності.

«Усі ми інтенсивно готуємося до святкування 200-ліття Тараса Григоровича. Всі ці заходи – це наші особисті стежки до Шевченка. У кого це маленька дорога, заросла бур’янами, у кого – стежка, а у кого – широкий шлях. І ось цим широким шляхом впродовж свого життя йде Роман Лубківський, сам вступаючи у сліди Шевченка», – наголосила Ірина Михайлівна.

Директор МІОКу відзначила дивовижне сплетіння слова та фарби, пензля і пера у «Погляді вічності» Романа Лубківського, де ми побачили іншого Шевченка, такого, яким його сприймає сам автор. Ірина Ключковська додала, що Роману Мар’яновичу вдалось не лише переосмислити основні принципи Шевченкової творчості, але й добитись їх конкретної реалізації.

«Я не можу надивуватися, як фонтанують його ідеї – їх дуже багато», – зізналася пані Ірина, після чого передала слово Роману Лубківському.

«Сьогодні у Львові багато закладів, які є світильниками у царстві духа, як говорив Франко. Але, все-таки, «Львівська політехніка» – найбільший із них, тому що зосереджується на справах, котрі стосуються нашої спадщини, нашої культури, на справах міжнародних, на справах просвітянських, видавничих», – розпочав свою промову Роман Мар’янович.

Дослідник творчості Шевченка зазначив, що 200 років від дня народження українського сумління нації – це два віки нашої національної історії, але це ціла епоха українського буття. «Більша частина його належить неволі і лише 22, а через пару місяців 23 роки нашої незалежності. Цей вік асоціюються з часом, коли Тарас отримав відпускну після викупу з кріпацтва», – розповів Роман Лубківський. Нашим же документом про визволення, зауважує він, є Акт проголошення державної незалежності України. Так українська держава взяла на себе виконання Шевченкового наказу «в сім’ї вольній, новій спом’янути свого сина незлим, тихим словом».

«Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох», – цитує Роман Лубківський  Ліну Костенко та питає в аудиторії: «Чи не відчуваємо ми гіркого, ледь відчутного приступу туги, смутку, через те, що не було епохи для поетів? А сьогоднішня епоха, вже після Шевченка, чи є вона епохою для поетів? Ні, сто разів ні», – зізнається письменник.

Роман Мар’янович нагадує, що до свята 200-річчя потрібно привести до порядку пам’ятники на території кожного села, міста, містечка. Потрібно, щоб «Кобзар» Шевченка був у кожній хаті.

Насамкінець свого виступу Роман Мар’янович процитував головного редактора Всеукраїнської щоденної газети «День» Ларису Івшину, яка, на його думку, дуже точно оцінила сьогоднішній стан речей в Україні та шляхи його покращення: «Нас все ще розділяють. Ні, не два береги. А два «світи»: світ вільної дії і вільної думки та світ віджилих рабських догм і стереотипів».

Запрошений на зустріч доцент Франкового університету Богдан Тихолоз, окреслив п’ять світів Романа Лубківського: світ Подільської Атлантиди, малої Батьківщини Романа Мар’яновича, – село Острівець Теребовлянського району; світ рідного слова та українського письменства; світ національної культури та української історичної пам’яті; світ слов’янського неба, а також п’ятий, останній світ – кохання, родини, розділеної і взаємної любові.

Упродовж зустрічі присутні могли спостерігати за відеорядом світлин Романа Лубківського, що додавало заходу відвертості.

«Я бачу в Вас ідеолога культурної справи в Україні і ця ідеологія має наскрізь національний характер та наскрізь культурно ціннісний вектор, – поділився своїм баченням місії Романа Лубківського Роман Яців. – Ви тонко відчуваєте матерію творчості і в цьому проявляється Ваша ерудованість в культурних світових явищах».

Глибоку повагу до головного винуватця зустрічі висловив Роман Кураш.  У своїй промові пан Роман апелював до присутньої молоді: «Шевченко писав для вас. Ніколи не пізно взяти до рук «Кобзаря»: він завжди актуальний, оригінальний, неповторний, інтимний, свій. Він і прапор, і ікона, і той, хто кличе до боротьби, і до втаємничення».

На звершення Роман Лубківський поділився подальшими творчими та громадськими планами. Державний діяч заочно висловив подяку ректору Національного університету «Львівська політехніка» Юрію Бобалу, з яким планує реалізувати проект по відновленню одного із храмів – символу тоталітарної системи, символу несправедливості. Щодо діяльності на творчій ниві, то у близькій перспективі – переклад статті про Шевченка польською мовою, публікація книжки під назвою «Моя Шевченкіана» – збірник статей, виступів, публікацій.

Нагадаємо, що до святкування 200-ліття від дня народження Кобзаря залишається всього 4 місяці Шевченкіани. У зв’язку з важливістю та масштабністю події у ЛОДА було створено ювілейний комітет, проведено ряд урочистих заходів. Львівська політехніка має свою Шевченкіану: відбулася поїздка професорсько-викладацького складу товариства «Просвіта» та студентства «Львівської політехніки» шевченківськими місцями. З ініціативи МІОК стартував дуже емоційний проект з великим резонансом по Україні та світу, в межах якого українські діти у світі читають «Кобзар».

Наступна зустріч у рамках Шевченкіани Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою відбудеться уже 6 листопада, а її почесним гостем стане індійська правозахисниця Мрідула Гош.