Ubi Concordia ibi vicroria
Де згода, там перемога
Латинське прислів’я

20 жовтня 2011 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» з нагоди 60-ліття Української Ради Миру презентував діяльність Української Ради Миру,Грецького департаменту Української Ради Миру, Товариства української діаспори у Греції «Українсько-Грецька Думка» та двомовного грецько-українського збірника поезій та статей про творчість Тараса Шевченка під символічною назвою «Заповіт».

«Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов’язку віддати всю свою працю тому простому народові. Вихований у твердій школі, я відмалку засвоїв собі дві заповіді: перша — то саме почуття обов’язку, а друга — потреба безнастанної праці. Я бачив змалечку, що нашому селянинові ніщо не приходить без важкої праці; пізніше я зрозумів, що нам усім як нації ніщо не прийде задармо, що ні від кого ніякої ласки надіятися. Тільки те, що здобудемо своєю працею, те буде справді нашим придбанням. Нехай пропаде моє ім’я, але нехай росте і розвивається український народ».

Саме цією цитатою І. Франка, виголошеною у 1898 році під час святкування чверті століття його письменницької діяльності, розпочала презентацію Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Справді, ці слова Івана Франка залишаються актуальними і сьогодні, бо тільки спільними зусиллями українців в Україні та українців поза її межами ми можемо розбудувати європейську, сильну, незалежну державу.
Центральними постатями на презентації мали бути Галина Маслюк, директор Грецького департаменту Української Ради Миру, голова українського товариства у Греції «Українсько-Грецька Думка», та Дімітріос Теодоролєас, член Ради директорів Грецького департаменту Української Ради Миру.

Та часом обставини виявляються сильнішими за нас. Попри те, що наші гості були відсутні фізично, їхня присутність відчувалася в духовному вимірі. Бо всі, хто виступав, говорили про Галину Маслюк як випускницю Львівської політехніки, людину з сильною громадянською позицією, яка зуміла не тільки інтегруватися у грецьке суспільство, очолити організацію «Українсько-Грецька Думка», але й здобути незаперечний авторитет, серед українських громад світу.

Вітання з нагоди події надіслали Леонід Кравчук, перший Президент України, голова Української Ради Миру, та Гергіос Георгунтзос, Посол Греції в Україні.

У своєму вітанні Леонід Кравчук зазначив, що «Українська Рада Миру – одна з найстаріших всеукраїнських громадських організацій, мета якої – об’єднання зусиль громадськості на утвердження миру і злагоди в Україні та поза її межами, духовне згуртування нації, виховання молоді в дусі миру».

Учасників події привітали Юрій Бобало, професор, ректор Національного університету «Львівська політехніка», Ігор Держко, начальник головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації Львівської облдержадміністрації, Катерина Гороховська, в. о. начальника управління освіти Львівської міської ради.

Про історію діяльності Української Ради Миру та її здобутки учасники зустрічі дізнались із фільму, спеціально знятого Київською телерадіокомпанією у Греції з нагоди 60-річного ювілею.

Основні питання, які було обговорено, – роль закордонного українця, зокрема у Греції, у поширенні миротворчого руху в країнах Європи, питання укріплення дружніх стосунків між Україною та Грецією.

Ці питання було порушено у виступах Людмили Кечеджі, голови грецької общини «Еллінес» Львівської області, Ірини Евкарпіді, директора Західноукраїнського товариства грецької молоді у Львові, Богдана Якимовича, голови Львівського відділення громадської організації «Україна – світ».

І справді можна сказати: «Pax quaerenda est» – миру слід домагатися, домагатися спільними зусиллями, зокрема втілюючи українську ідею миру на чужих територіях, що успішно робить Галина Маслюк. Беззаперечним успіхом діяльності товариства «Українсько-Грецька Думка» є спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку в Афінах як знака української присутності на грецькій землі, а також видання творів Тараса Шевченка грецькою мовою. Великим досягненням є створення двох суботніх і недільних шкіл. Важливо те, що українці Греції розуміють роль освіти у збереженні національної ідентичності українця за кордоном.

Саме про роль двомовного видання вибраних творів, а також статей про українського генія – Тараса Шевченка під символічною назвою «Заповіт», який вийшов друком у Греції українською та грецькою мовами за фінансової підтримки Української Ради Миру, зазначила Ліна Глущенко, заступник декана з наукової роботи факультету іноземних мов Львівського національного університету ім. Івана Франка, директор Центру грецької мови і культури ім. Арсенія Еласонського, та Ева Гата, письменниця, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри прикладної математики Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Незабутню атмосферу зустрічі створили Соломія Антонюк, яка прочитала грецькою мовою «Заповіт» Т. Г. Шевченка, Юліяна Ковальська, членкиня грецької общини, яка виконала пісню композитора Мікіса Теодоракіса («Пісня про боротьбу за незалежність Греції»), а також Народна хорова капела студентів «Гаудеамус» Народного дому «Просвіта» Національного університету «Львівська політехніка» (директор, заслужений працівник культури України, Степан Шалата; керівник Роман Дзундза).

Віримо, що подія, яка відбулася у стінах Національного університету «Львівська політехніка», – це ще один крок до укріплення і зміцнення стосунків між дружніми українським та грецьким народами. МІОК цілеспрямовано працює над тим, щоби українське суспільство і львівська громада зокрема дізналися про українців за кордоном і усвідомили необхідність спільних дій і спільних кроків. А видання творів Т. Шевченка грецькою та українською мовами – це справді велика подія, і, як зазначає професор Римського університету Ла Сапієнца Оксана Пахльовська, лише шляхом введення наших культурних надбань у світовий культурний простір ми зможемо утвердитися у культурному житті світу як інтелектуальна нація.