УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ ЮВІЛЕЮ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ У ЛЬВІВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ
До 140-х роковин від дня народження славетної співачки

Заходи, які проводить Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК), спрямовані на духовне зростання молоді, на пізнання героїчних сторінок історії, на виховання патріотизму та почуття національної гордості на прикладах великих попередників і сучасників. До яскравих імен подвижницького служіння мистецтву та своєму народові належить ім’я Соломії Крушельницької – примадонни найпрестижніших оперних театрів світу кінця IX – початку XX ст., виступати з якою за честь вважали неперевершені Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Її артистизмом, аристократичною вишуканістю, неповторним лірико-драматичним сопрано і тонким розумом захоплювалися найвідоміші митці й інтелектуали того часу.

З нагоди 140-річчя від дня народження великої артистки і української патріотки МІОК зініціював проведення 21 вересня 2012 року ювілейну академію під промовистою назвою «Соломія Крушельницька у світовій культурі: слідами нащадків». До проведення академії долучився Конгрес українців Естонії, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Урочистості відбулися під патронатом Міністерства культури України, Львівської облдержадміністрації та Львівської облради.

Розпочалися ювілейні заходи з церемонії покладання квітів на могилу славетної співачки на Личаківському цвинтарі. Відкрила церемонію директор МІОКу Ірина Ключковська, яка, зокрема, розповіла про ідею відомого скульптора Теодозії Бриж зобразити постать юного Орфея на надгробку співачки. З коротким словом про Ювілярку виступив заступник Львівської облдержадміністрації Олег Рудницький та голова постійної комісії Львівської облради Олег Качмарик. Зворушливо прозвучав спогад лауреата Шевченківської премії Євгена Безніска про історію виготовлення і встановлення пам’ятника Соломії Крушельницькій Теодозією Бриж, покійною дружиною художника. У покладанні квітів, крім керівництва області, взяли участь представники музеїв, навчальних закладів Львова і просто шанувальники творчості славетної співачки. З особливим пієтетом до покладання квітів долучилися учні Музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької. Урочистості і щемності надав церемонії музичний супровід у майстерному виконанні Галицького академічного камерного хору під орудою художнього керівника, народного артиста України Василя Яциняка. Розпочали свій виступ хористи «Прелюдією» Миколи Леонтовича, а знаменита «Мелодія» внучатого племінника Соломії Крушельницької Мирослава Скорика прозвучала як гімн невмирущій славі геніальної співачки.

Другою цікавою подією урочистостей стало відкриття творчих робіт нащадків роду Соломії Крушельницької у фойє головного корпусу Львівської політехніки, яку о 13.00 відкрила Ірина Ключковська. Авторів виставки представила науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької Олександра Кирик, яка у своєму слові подякувала МІОКу за надану можливість розгорнути виставку у стінах славної Політехніки. Про свої перші враження від виставки поділився лауреат Шевченківської премії України, поет Ігор Калинець, який виділив щирі та світлі роботи наймолодшої учасниці експозиції Софійки Мицик. Мистецтвознавчу характеристику експонованих творів дав проректор Львівської національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства Роман Яців. Виступи перемежовувалися майстерним виконанням музичних творів українських композиторів Камерним оркестром «Поліфонія» під батутою художнього керівника, лауреата Всеукраїнського конкурсу диригентів Назарія Яціва (мистецький керівник – заслужений діяч мистецтв України Степан Шалата).

Перед початком ювілейного засідання, яке розпочалося о 14.00 в Актовій залі Львівської політехніки, звучали українські пісні, солоспіви та арії з опер у виконанні Соломії Крушельницької. Відкриваючи ювілейну академію, Ірина Ключковська представила гостей з Естонії Віру Коник (голову Конгресу українців Естонії), Маре Літневську (представника Посольства Естонії в Україні і голову Товариства естонців в Україні) і Яніку Сілламаа (музиканта, співачку, керівника знаної рок-групи у Талліні), яка є нащадком роду Соломії Крушельницької.

У своєму вітальному зверненні до гостей і учасників ювілейної академії ректор Львівської політехніки, професор Юрій Бобало наголосив, що Університет «зберігає традицію виховання гармонійно розвиненої молодої людини», а життєвий подвиг Соломії Крушельницької є чудовим прикладом для наслідування.

Привітання святочній академії виголосили: заступник голови Львівської облдержадміністрації Олег Рудницький, заступник голови Львівської облради Остап Стахів, заступник міського голови Василь Косів, генеральний директор Львівського академічного національного театру ім. Соломії Крушельницької Тадей Едер, проректор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Віктор Камінський, член Шаляпінського центру в Москві, кінорежисер Віра Федорченко. Емоційно насиченим був виступ Тадея Едера, який підкреслив, що ювілейні урочистості розпочалися саме у Львівській політехніці через велику любов цього європейського університету до Великої Соломії. Він також наголосив, що у знаменитому Міланському театрі «La Scala» встановлено погруддя Соломії Крушельницької роботи скульптора Ярослава Скакуна, що є прецедентом в історії цього театру, оскільки ніхто з іноземних артистів такої честі не був до цього часу удостоєний. Погруддя Соломії Крушельницької того ж скульптора встановлено у Дзеркальній залі Львівської опери.

Заспівом до третьої частини академії став виступ голови Конгресу українців Естонії Віри Коник, яку аудиторії представила ведуча академічного розділу програми святкувань Наталія Гумницька. Віра Коник розповіла присутнім про родинну гілку Соломії Крушельницької в Естонії і її представника Яніку Сілламаа.

До виголошення доповідей були запрошені родичі Соломії Крушельницької.

Розпочав академічне засідання перекладач, письменник, викладач Андрій Содомора доповіддю «І зупинивсь у пісні часу лет…». У своїй глибоко філософській доповіді Андрій Содомора називає Соломію Крушельницьку українською Сапфо, яка зуміла підтвердити ідеал давніх греків і гармонійно поєднала красу внутрішню з красою зовнішньою, зреалізувала образ жінки, яка увібрала у собі співучі таланти усього українського жіноцтва.

Богдана Фільц, доктор філософії мистецтв, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, заслужений діяч мистецтв України виголосила доповідь «Музична україністика: сучасний вимір» і презентувала однойменну книжку свого авторства.
Про тріумф Соломії Крушельницької на найпрестижніших оперних сценах світу, про її співпрацю з відомими музикантами, солістами, диригентами і композиторами того часу, зокрема Дж. Пуччіні, Артуро Тосканіні, а також про талановитих нащадків роду геніальної українки, серед яких композитор Мирослав Скорик, розповіла музикознавець Лідія Гусар у доповіді «Соломія Крушельницька у світовій культурі: слідами нащадків». Сьогоднішній ювілей оперної примадонни відзначають в інших країнах також. Зокрема в Італії, в Музеї Джакомо Пуччіні в Торе дель Лаго (в 2-х кілометрах від вілли Соломії Крушельницької у Віареджо) відкрито бронзовий бюст нашій славетній землячці. Цікаво, що на церемонії відкриття була присутня внучка знаменитого Джакомо Пуччіні.

Зацікавлення у присутніх викликала стендова доповідь-презентація «Родовід Савчинських», яку запрезентував співавтор, викладач Інституту геодезії Львівської політехніки Володимир Тарнавський. У книжці йдеться про стародавній український козацький рід Савчинських, до якого належала і мати славетної Соломії Теодора Савчинська.

Учасники академії мали унікальну можливість переглянути мультимедійну доповідь наукового співробітника Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької Олександри Кирик «Традиційні зустрічі родини Соломії Крушельницької у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові», яка була насичена цікавим ілюстративним матеріалом, пов’язаним із родинними місцями Ювілярки, її близькими рідними і сьогоднішніми дуже відомими і менш відомими нащадками.

Наталя Гумницька подякувала доповідачам за змістовні доповіді і представила присутнім ведучу і автора програми ювілейного концерту, завідувача літературно-драматичним відділом Львівської опери Надію Труш.

Ювілейний концерт розпочала гостя з далекої Естонії (яка щойно влилася в родинне коло Соломії Крушельницької) двома аріями з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка – «А я дівчина Наталка» і «Чому вода каламутна…» і чотирма власними композиціями. Твори М. Лисенка акомпанувала Яніці концертмейстер Львівської опери Олександра Менцинська. І хоча, в силу об’єктивних обставин, жодної репетиції не відбулося, але талановиті музиканти справилися блискуче, за що вдячна публіка нагородила їх гучними оплесками. На ура були сприйняті цікаві вокальні композиції, які виконала Яніка на власні слова і музику.

Лауреат міжнародних конкурсів Іванна Гусар віртуозно виконала «Карпатську рапсодію» Мирослава Скорика і «Весняний романс» Богдани Фільц. Публіка щедро нагородила оплесками як саму виконавицю, так і автора романсу Богдану Фільц. Партію фортепіано майстерно виконала кандидат мистецтвознавства, доцент Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Наталія Вакула.

Особливо виразно й майстерно прозвучали оперні арії відомих композиторів у виконанні дипломанта міжнародного конкурсу Галини Вільхи і лауреата міжнародного конкурсу Віталія Загорбенського під блискучий акомпанемент Олександри Менцинської. Вдячна публіка була щедра на тривалі оплески і вигуки «браво».

Від організаторів ювілейної академії (МІОКу) схвильовані артисти отримали прекрасні букети троянд.

Директор МІОКу Ірина Ключковська завершила урочистості словами подяки учасникам академії, гостям, артистам і побажала усім частіших зустрічей із справжнім мистецтвом і його носіями, а студентській молоді брати приклад із життєвого подвигу Соломії Крушельницької, який вона здійснила в ім’я Мистецтва і рідної України.

Ювілейні святкування продовжили вистави в Львівській опері – «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (22 вересня), балет «Повернення Баттерфляй» Дж.Пуччіні-М. Скорика (23 вересня), а також урочистості та виставка «Скарби Соломіїного дому» у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові (23 вересня).

Наталя Гумницька