17–20 лютого 2026 року в м. Барселона (Іспанія) відбувся міжнародний семінар «Mobile Workers in Europe. Protections, Rights and Representative Structures», присвячений сучасним викликам мобільності працівників у Європі, міграційної політики та розвитку транснаціональних зв’язків, а також ролі діаспорних структур у цьому процесі.

У події взяла участь Оксана П’ятковська, к.е.н., заступниця директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка».

Захід організували Європейський центр з питань працівників (EZA Europe) та організація ACLI у партнерстві з Patronato ACLI, Інститутом миру, розвитку та інновацій (IPSIA), Національним інститутом професійної підготовки (ENAIP), Міжнародною федерацією ACLI (FAI), Національною молодіжною радою ACLI. Участь Оксани П’ятковської у ньому стала можливою завдяки багатолітній співпраці МІОКу з агенцією «Дамо раду» (офіційного партнера Patronato ACLI в Україні), зокрема з її засновницею Яриною Хомцій.

Цей міжнародний кількаденний семінар об’єднав науковців, дослідників, політиків, дипломатів, представників громадського сектору, профспілкових організацій, бізнес-структур і торгово-промислових палат з Італії, Іспанії, Великої Британії, Франції, Словаччини, Нідерландів, Португалії, Румунії, Албанії, Марокко, Північної Македонії, Латвії, Хорватії та інших країн.

Оксана П’ятковська виступила ключовою спікеркою панельної дискусії «Social Needs of Migrants in Europe: Right to Leave, Stay and Come Back». У своїй доповіді вона представила кейс української вимушеної міграції до країн ЄС, акцентувавши на трансформації соціальних потреб мігрантів – від періоду екстреного переміщення у 2022 році та процесу поступової інтеграції, до етапу прийняття рішення про довгострокове перебування або можливе повернення.

Доповідачка окреслила специфіку діяльності українських діаспорних організацій у країнах Європи як важливої відповіді на переміни цих соціальних потреб мігрантів у часовій ретроспективі від 2022 року до сьогодні. Особливу увагу було приділено феномену повернення українських воєнних мігрантів. Оксана П’ятковська проаналізувала його у кількох вимірах: фізичне повернення та зміни умов щодо нього протягом 2022–2024 років (від питання безпеки до соціально-економічних і політичних пріоритетів мігрантів); відтерміноване повернення (так званий «міф повернення»); збереження і підтримка міцних зв’язків з Україною без фізичної релокації – через дистанційну зайнятість, грошові трансферти, громадянську та волонтерську активність, тимчасову мобільність і відвідини рідних в Україні.

«Зважаючи на нові виклики та обставини, зокрема те, що сучасні вимушені мігранти живуть між двома країнами, підходи у прийнятті рішень мають будуватися на переході від політики фізичного повернення до політики підтримки зв’язків і парадигми постійної мобільності. І саме діаспорні організації можуть відіграти ключову роль у цьому процесі», – підсумувала дослідниця.

Участь представниці МІОКу у цьому міжнародному заході була вкрай важливою, адже сприяла інтеграції українського питання у ширший європейський контекст мобільності працівників, а також дозволила продемонструвати дієві організаційні та інституційні спроможності української діаспори в підтримці своїх співвітчизників за кордоном, що є цікавим прикладом для інших діаспорних спільнот у Європі.