25 червня 2025 року в актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулася відкрита зустріч представників академічного середовища, ЗМІ та зацікавленої громадськості з Маркіяном Ключковським, виконавчим директором Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Співорганізаторами зустрічі були Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) й Інститут права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка».

Володимир Ортинський, голова Вченої ради університету, що модерував подію, представив присутнім шановного гостя і передав слово Наталії Чухрай – д.е.н., професорці, проректорці з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків НУ «Львівська політехніка», яка привітала Маркіяна Ключковського, процитувавши слова чеського  політика та громадського діяча, дисидента, першого президента Чехії Вацлава Гавела: «Правда і любов повинні перемогти брехню й ненависть». Вона наголосила, що вся діяльність Реєстру якраз націлена на фіксування цієї правди і є внеском у відновлення справедливості.

Маркіян Ключковський  констатував, що 25 червня 2025 року – це 1218 день війни. І збитки, що їх завдала росія, вимірюються не лише заподіяними руйнаціями, але й знівеченими долями та втраченими людськими життями, зазначивши при цьому, що йдеться про страшні цифри, яких не знала Європа з часів ІІ Світової війни. Він розповів, що міжнародний Реєстр збитків – це інструмент, який діє згідно з нормами міжнародного права, і який створила Рада Європи. Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, є першою складовою всеохопного Міжнародного компенсаційного механізму, основним завданням якого є отримання та обробка заяв постраждалих і пов’язаних з ними доказів.

Доповідач наголосив, що заяви до Реєстру можна – і треба! – подавати вже зараз кожній людині, яка постраждала від агресії росії: на сьогодні відкрито вже 11 категорій втрат. Для юридичних осіб, зокрема підприємств, ця можливість з’явиться орієнтовно на початку осені. І хоча процес отримання компенсацій за рахунок репарацій є нешвидким, проте подавати заяви і наповнювати Реєстр критично важливо, адже «кожна подана заява – це цеглинка в майбутній процес репарацій», – зазначив доповідач. Росія мусить заплатити сповна. У тому числі й грішми.

Виконавчий директор Реєстру повідомив, що, за оцінкою Світового Банку, грошові втрати України від повномасштабного вторгнення росії сьогодні становлять орієнтовно 589 мільярдів доларів, і ця цифра не враховує потенційної компенсації за смерть родичів, тортури, сексуальне насильство, позбавлення свободи та інші завдані людям страждання – а це теж підлягає репараціям з боку агресора. Сукупні виплати, які вже зараз мала б здійснити росія як репарації українцям, Реєстр оцінює в 1 трильйон доларів.

Доповідач окреслив попередню ціну війни для України:

• від 80 000 до 100 000 українців втратили життя;
• у 3-5 разів більше – поранені;
• 70 000 осіб вважаються зниклими безвісти;
• до 600 000 житлових будинків зруйновано або пошкоджено;
• до 10 мільйонів переміщених осіб, понад 6 мільйонів – за кордоном;
• понад 170 000 випадків ймовірних воєнних злочинів, які скоїли російські війська, зафіксували та розслідують українські правоохоронці;
• близько 20 000 українських дітей депортувала або вимушено перемістила влада рф.

Маркіян Ключковський розповів про три способи створення механізмів репарацій: односторонні, суть яких – прийняття відповідальності, пом’якшення наслідків  (прикладом  є  Німецька  програма  компенсації  примусової  праці  в час ІІ Світової війни); двосторонні, які базуються на згоді обох сторін конфлікту на врегулювання вимог (ілюстрацією такого підходу є Ірансько-американський трибунал з претензій чи Претензійна комісія Еритреї й Ефіопії) та забезпечення дотримання міжнародного права з боку Ради Безпеки ООН (на взірець Компенсаційної комісії ООН Ірак-Кувейт). Проте, як зазначив доповідач, всі вони не працюють для України з однієї і тієї ж причини, ім’я якій – росія.

Виконавчий директор наголосив, що робота Реєстру має стати першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною. Він зазначив, що заяви, докази та пов’язану інформацію до Реєстру можуть подавати зацікавлені фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, включно з її регіональними та місцевими органами влади, державними й підконтрольними установами.

Доповідач детально зупинився на фундаментальних принципах підходу до претензій, якими є:

• винятково цифровий підхід щодо заяв, доказів та способу їх подання;
• звична, зручна та доступна система для заявників;
• здатність використовувати місцеві джерела даних;
• можливість доповнення заяв даними із зовнішніх джерел;
• безпека.

Особливий акцент було зроблено на тому, що для громадян України функція подання заяв доступна в додатку «Дія».

На завершення Маркіян Ключковський відповів на запитання учасників зустрічі.

Дякуємо Маркіянові Ключковському, Володимирові Ортинському, Наталії Чухрай, Ірині Софінській, Львівській політехніці й усім учасникам зустрічі за підтримку та активну участь у події.

Довідково:

Маркіян Ключковський є Виконавчим директором Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Його призначив на цю посаду Генеральний секретар Ради Європи 1 липня 2023 року після затвердження Конференцією учасників Реєстру на її першому засіданні.

Як Виконавчий директор Маркіян Ключковський представляє Реєстр та діє від його імені. Він несе щоденну відповідальність за керівництво та адміністрування роботи Секретаріату Реєстру, разом з яким забезпечує змістову, технічну, адміністративну та організаційну підтримку діяльності Конференції учасників та Ради Реєстру.

Крім того, він здійснює зв’язок з національними та міжнародними органами з питань, пов’язаних з діяльністю Реєстру, процесом збору заяв і доказів, а також відповідає за передачу заяв Раді Реєстру для їхнього внесення до Реєстру. Серед інших обов’язків він також готує щорічний бюджет Реєстру, який затверджується Конференцією учасників, та звітує про додаткові добровільні внески, отримані Реєстром.

Маркіян Ключковський має понад 20 років досвіду у сфері міжнародного права та вирішення спорів, що принесло йому визнання як одного з провідних українських юристів у цих галузях. Він здобув ступені бакалавра та магістра міжнародного права в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також ступінь магістра права в галузі міжнародного вирішення спорів у Школі права Університету Піттсбурга (США).

Світлини Наталії Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки