Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, взяла участь та виступила на слуханнях у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України «Сучасний стан та шляхи врегулювання проблем у сфері захисту прав трудових мігрантів – громадян України», який відбувся 8 грудня 2010. Слухання відбулися на виконання Постанови Верховної Ради України від 19 січня 2010 року № 1807-ІУ  «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці».  Зазначаємо, що ініціатором Парламентських слухань з питань співпраці світового українства та України виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Подаємо виступ Ірини Ключковської на Слуханнях у Верховній Раді 8 грудня 2010 року.

Одним із дієвих засобів для вироблення стратегії взаємин України та діаспори є проведення наукових конґресів.

Метою таких форумів є розробка механізмів співпраці з діаспорою, а проведення таких заходів слід розглядати як інтегральну частину розвитку взаємовідносин держави та її співвітчизників за кордоном.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою уже провів три Міжнародних конґреси «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» (2006р., 2008р. ,2010р. за участю понад 1000 учасників з 28 країн світу), найвагомішим результатом яких було проведення парламентських слухань Верховної Ради України 14 жовтня 2009 року на тему: «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці», ініційованих Інститутом.

Робота конгресів базувалася на таких постулатах:

Підтримка світового українства – стратегічний напрям політики української держави;

Здобутки української діаспори – інтегральна частина досягнень України та світової цивілізації;

Українська діаспора – потенційний фактор суттєвого впливу на державотворчі процеси в Україні;

Українська діаспора – дієвий інструмент політичного, економічного,  культурного впливу в країнах проживання;

Українська діаспора – потужний засіб утвердження позитивного образу нашої держави у міжнародній спільноті.

Конґреси ставивили за мету:

• окреслити сучасні тенденції та явища в середовищі української діаспори;
• проаналізувати масштаби  новітньої хвилі еміграції, її втрати, здобутки, перспективи;
• оцінити вплив новітньої української діаспори на творення образу України у світі;
• вивчити можливі механізми залучення потенціалу сучасної діаспори до державотворчих процесів в Україні;
• узагальнити стан освіти українського зарубіжжя, як фактору збереження національної ідентичності українця за кордоном, та визначити шляхи її розвитку у сучасних реаліях.

На конгресах ««Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»  з питань «четвертої хвилі» працювали такі секції:

• Нова хвиля еміграції: здобутки, втрати, перспективи.
• Новітні явища світового українства в контексті східної діаспори та нової хвилі
• Соціальні аспекти четвертої хвилі еміграції: проблеми структурування, вростання у чужий грунт.

На ІІІ Конгресі  на 3-х пленарних та 22 секційних засіданнях Конференції з доповідями виступило понад 300 учасників, серед яких представники українських громадських, культурно-освітніх організацій, науковці, духовенство, політики, представники міністерств, відомств, вищих навчальних закладів. Конгрес, зокрема, ухвалив:

• Звернутися до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з клопотанням:
• Створити законодавчу базу для реалізації програм підтримки світового українства.
• Продовжити практику проведення Парламентських слухань з питань світового українства щорічно.
• На основі пропозицій від світового українства розробити, затвердити та реалізувати Державну програму співпраці з закордонними українцями на період від 2011 до 2015 року.
• При підготовці проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки передбачити належне фінансування програм для здійснення співпраці із закордонними українцями та їх громадськими організаціями.

Окрім цього Інститут провів 8 круглих столів з питань соціального та національного сирітства як наслідку трудової еміграції з України, у яких взяло участь понад півтисячі науковців, педагогів, юристів, соціальних педагогів та працівників, медиків, психологів, представників нової хвилі еміграції.

Проведення усіх цих широкомасштабних заходів дало можливість зробити наступні висновки: Сьогодні за межами України за різними оцінками перебуває від 4 до 7 млн. трудових емігрантів, що є значним  інтелектуальним, демографічним, політичним та культурним ресурсом нашої держави. У зв’язку з цим необхідно:

• розробити та прийняти систему нормативно-правових документів з метою реалізації прав людини та громадянина не тільки в Україні, а й за її межами та з метою підвищення міжнародного авторитету України. Адже саме трудові емігранти є носіями знань про нашу державу у країнах свого проживання;
• розробити і прийняти законопроект про правовий статус трудових мігрантів;
• прискорити розробку та прийняття законів «Про Концепцію державної міграційної політики» та «Про основні засади державної міграційної політики України», про регулювання міждержавної трудової міграції; про соціальний захист трудящих-мігрантів спрямованих, зокрема, на легалізацію процесів трудової міграції та ліквідацію її тіньового сектору;
• розглянути питання про ратифікацію міжнародних угод та міжнародних Конвенцій МОП, МОМ, ООН, спрямованих на дотримання основних гарантій прав трудових мігрантів;
• привести нормативно-правові норми України у відповідність до міжнародних;
• розробити механізми легального працевлаштування громадян України за кордоном на основі системи двосторонніх міждержавних угод та міжурядових договорів про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист, забезпечення реалізації їх прав;
• створити законодавчу базу для надання допомоги (інформаційної, фінансової, освітньої, юридичної, культурної та ін.) українцям зарубіжжя у збереженні їх національної ідентичності, позбавлення  відчуття національного сирітства;
• розглянути питання доцільності створення юдиного центрального державного органу з функціями державного управління міграційними процесами і розв’язання проблем, викликаних ними (наприклад, Державної міграційної служби України);
• розробити директивні документи державних органів щодо змісту та форм інформаційної роботи у справі попередження неврегульованої трудової міграції;
• розширити в Україні мережу центрів консультування  трудових мігрантів, забезпечити їх систематичне інформування про міграційну політику країн-реципієнтів;
• розробити стратегічну програму збереження національної ідентичності українців зарубіжжя у країнах перебування та створення умов для реінтеграції трудових мігрантів в українське суспільство;
• активізувати роботу щодо укладання двосторонніх та багатосторонніх договорів між Україною і країнами-реципієнтами щодо легалізації трудових відносин мігрантів, умов їх працевлаштування і соціального захисту;
• удосконалити систему надання українським трудовим мігрантам інформаційної, консультаційної та юридичної допомоги дипломатичними та консульськими представництвами України.