Українці в світі.

8 грудня 2010 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Українці у світі».

Від МІОК у слуханнях взяла участь Ірина Ключковська. Подаємо матеріали, які підготував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою до слухань «Українці в світі».

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) ще у 2006 році започаткував уперше в Україні проект “Відкриймо для України українську діаспору”.

Мета проекту: ознайомити громадськість України  з діяльністю її діаспори, з конкретною роботою як окремих громад, так і особистостей, які  відкривають Україну для світу та   продовжують працювати для утвердження позитивного образу нашої спільної Батьківщини у країнах свого проживання.

Ця ініціатива була підтримана учасниками  організованих Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою у Львові Конгресів 2006, 2008, 2010 рр. “Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті”, які зібрали понад 1000 представників світового українства з 28 країн.  Учасники Конгресів обговорили, серед інших питань,  і роль українців у світовій цивілізації та дійшли висновку, що історія та культура діаспори – це інтегральна частина історії та культури України. Учасники Конгресів  висловили переконання у необхідності поширення знань про видатних діячів української культури, освіти та науки, які зробили свій внесок не лише для України, але й для світу.

В рамках проекту «Відкриймо для України українську діаспору» проведено понад 50 презентацій, деякі герої яких є сьогодні серед учасників парламентських слухань.  На жаль, проект Інституту «Відкриймо для України українську діаспору» за відсутністю коштів реалізується лише у Львові. Користуючись нагодою, звертаємося до громадськості з закликом поширити його у всіх регіонах України та виконати цю важливу просвітницьку місію.

У червні 2010 року МІОК висадив у Шевченківському гаю у Львові «Сад світового українства» як символ духовної єдності українців у всьому світі, як знак присутності світового українства в Україні. У Саду українці всіх країн, де вони проживають, мають своє дерево: дерево українців Канади, дерево українців Росії і ще інших 40 країн. Проект «Сад світового українства», що розрахований на кілька років, матиме для усіх нас велике пізнавальне значення. Люди, що приходитимуть в Сад, зможуть побачити і переконатися, що Україна не завершується на своїх кордонах. Український простір переступив їх  і сягнув усіх континентів, на яких живуть і працюють 20 млн. українців. Це вони  працею і стараннями утверджують добре ім’я нашої Держави у країнах свого проживання. І Україна мусить пізнати своїх синів і дочок, що не загубилися у світах і впродовж століть відчувають своє українство.

«Сад світового українства» – ще один крок на шляху реалізації Проекту Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою «Відкриймо для України українську діаспору»

Усвідомлюючи значення  цієї просвітницької роботи, ми підтримали проект «Українці у світі» Петра Ющенка, Народного депутата України, ще у 2008 році та безпосередньо долучилися до його реалізації на доброчинних засадах, підготувавши  інформацію про понад 100 видатних постатей світового українства, які сказали своє вагоме слово для світової цивілізації.

Вважаємо, що проект «Українці у світі» повинен стати частиною великого гуманітарного проекту розвитку України. Варто запозичити  міжнародний досвід країн, який вже давно реалізували подібні проекти, зокрема Російської Федерації та Республіки Польщі, наших найближчих сусідів із західного та східного кордонів, які прекрасно усвідомлюють, що націю виховувати слід не лише на історії поразок, але й на історії великих здобутків, пробуджуючи змалечку гордість за свою країну. Погляньмо лише на діяльність Фонду «Русский мир»! Недавно завершилась робота IV асамблеї цього фонду, присвячена вивченню мови, історії, культури. Показовим є і  гасло «Русский мир как цивилизация».

На нашу думку, слід розробити концепцію Проекту,  програму як конкретну її реалізацію, визначити канали поширення інформації. Якщо через освітні заклади, то прописати механізми, розробити навчальні програми для учнів середніх шкіл та окремо для вишів. Поширювати інформацію через ЗМІ, друковану поліграфічну продукцію, через організацію виставок, круглих столів, конференцій, симпозіумів, конгресів.

Бажаємо проекту гарного розвитку, а його організаторам цілеспрямованої, наполегливої та результативної праці.

В рамках проекту «Відкриймо для України українську діаспору» проведено презентації понад понад 50 презентацій.

1. Відкриття малознаних в Україні імен – одне з важливих завдань Інституту. Саме тому МІОК долучився до реалізації проекту Петра Ющенка «Українці у світі». Співробітники Інституту  підготували, згідно з вимогами проекту, 122 інформаційні довідки про видатних діячів української науки , культури та освіти у світі (додаток № 1, №2)

2. З метою висвітлення життя та діяльності української еміграції міжвоєнного періоду  та введення цієї інформації у культурний та науковий обіг МІОК підписав договір про співпрацю зі Слов’янською бібліотекою Національної бібліотеки Чеської Республіки.

Результатом співпраці стало проведення  13 жовтня 2009 року у рамках постійно діючого проекту «Відкриймо для України українську діаспору»  Міжнародної конференції «Василь Хмелюк: художник і поет. Повернення на Батьківщину», виставки «Василь Хмелюк – художник», та презентації факсимільного видання трьох раритетних поетичних збірок Василя Хмелюка здійсненого Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою. Оригінали збірок Інститут отримав від Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки . ( додаток №3)

3. Спільно з Міністерством культури та туризму  Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою  та Слов’янська бібліотека Національної бібліотеки Чеської Республіки запланували на грудень 2010 року проведення виставки несподівано виявлених у бібліотеці Праги великої збірки образотворчого мистецтва українських емігрантських митців міжвоєнної Чехословаччини.

4. У червні 2008 року МІОК провів ІІ Міжнародний Конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації» (Львів, 2008), на якому було обговорено, окрім інших, питання духовної спадщини української діаспори. В рамках Конгресу було проведено:

• Виставку мистецького плаката, присвячену темі української еміграції «Щедре українське серце – Україні й Світу!» (з 17 червня, 16.00 у фойє навчального корпусу №1 НУ «Львівська політехніка»). Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» провів конкурс мистецького плаката, присвячений темі української еміграції «Щедре українське серце – Україні й Світу»! Конкурс передбачав подолати негативний стереотип українців-іммігрантів за кордоном, показати їх великий громадянський і патріотичний чин, спрямований на утвердження позитивного образу України у світі та сприяння її входженню у європейську сім’ю народів як рівної серед рівних. На виставці представлені кращі роботи студентів Української академії друкарства, Львівської академії мистецтв, Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка».

• Виставку «Голодомор: геноцид голодом» (Канада) (з 17 червня, 16.00 в ауд.226 головного корпусу). На виставці були представлені копії автентичних фотографій 1933 року та документів, що підтверджують велику трагедію українського народу. Спонсори виставки у Канаді – Ліга українців Канади, Ліга українців Канади (жіноча). За підтримки Конгресу українців Канади (Торонто) та Посольства України в Канаді.

• Презентацію виставки творів українських художників-емігрантів «Повернені на Батьківщину» (19 червня – 12.00-13.00, 20 червня – 11.30-13.00 у Львівській галереї мистецтв, вул. Стефаника, 3). Серед експонентів виставки «Повернені на Батьківщину» такі відомі у всьому світі митці, як Галина Новаківська (Канада), Христина Куріца-Ціммерман (Австрія), Володимир Савчак (Австралія), Григорій Крук (Німеччина), Василь Масютин (Німеччина), Михайло Шувіра (Німеччина), М. (Михайло) Лядик (Англія), Павло Громницький (Чехо-Словаччина). Осердям виставки стала колекція унікальних мистецьких робіт, переданих у дар Львівській галереї мистецтв п. Марією Леонтович-Лошак із Праги, що містить твори Олени Кульчицької, Василя Касіяна, Івана Лошака, Марії Леонтович, скульпторів Михайла Бринського, Костя Стаховського та інших відомих митців, що жили і творили у Празі у міжвоєнний час.

• Виставку фотографій Люби Маркевич «Чорнобиль. Життя продовжується» (з 17 червня, 16.00 в ауд.226 головного корпусу НУ «Львівська політехніка»). Світлини пані Маркевич – голови комітету освіти, віце-президента Українського Інституту Модерного мистецтва з Чикаго, викладача українознавчих студій – передають глибину трагедії на Чорнобильській АЕС. Люба Маркевич відома в Україні як громадський діяч. Упродовж кількох років вона на доброчинних засадах викладала курс англійської мови для студентів та викладачів Національного університету «Львівська політехніка» та Інституту менеджменту.

• Відкриття виставки з фондів музею Соломії Крушельницької у Львові «Мої почування і моє серце були завжди українськими…» (19 червня, з 12.00 по 13.00 у Музеї Соломії Крушельницької). Виставка знайомила з архівними документами з приватних колекцій відомих українських митців, життя та творча кар’єра яких пройшли за межами України, зокрема, піаністок Любки Колесси, Дарії Гординської-Каранович, співаків Модеста Менцинського, Іванни Мигай, Мирослава Скала-Старицького, Іванни Синенької-Іваницької, Євгенії Зарицької та багатьох інших. На виставці прозвучать оригінальні записи музичних творів у виконанні відомих українських митців. Також представлено матеріали про контакти музею з представниками української діаспори.

• Показ документального фільму «Відродження королівства: скарби Галичини» (автори – Петро БЕЙГЕР, Христина СТОДІЛКА-ЦУРКОВСЬКА, продюсер – Даніель СТОДІЛКА (Канада) (18 червня, о 18.00 в актовому залі навчального корпусу №1 НУ «Львівська політехніка»). Фільм відкривав широкому загалу одне з легендарних міст Центральної Європи. Leopoli, Lemberg, Lwów, Lvov, a тепер Львів є казковим містом, що стоїть на перетині культур і відоме нам як Civitas Leoni, або місто Лева. У фільмі використано як відновлені тексти давньої української музики, так і сучасні твори Мирослава Скорика, які будуть справжнім відкриттям для глядачів. Фільм, текст до якого англійською мовою читає Маггі Гуцуляк, а українською – Леся Бонковська, демонструє також значний внесок не лише українців, але й австрійців, вірмен, євреїв та поляків у культурну та мистецьку спадщину Галичини та всієї Європи. Інтерв’ю з кураторами музеїв, істориками та іконографами відкривають спокусливе відчуття місцевої ідентичної, esprit de clocher, їхній світогляд та приховані скарби, які дивом збереглися після багатьох лихоліть. Цей фільм – перша англомовна документальна робота про Львів та Західну Україну.

• Презентацію «В іншому світлі: Антологія української літератури в англомовних перекладах Вірляни Ткач і Ванди Фіппс та в дійствах мистецької групи «Яра». (20 червня, о 9.30 у Львівській галереї мистецтв (Палац Потоцьких), вул. Коперника, 15). Презентація нового спільного українсько-американського видання – двомовної антології української літератури в англомовних перекладах Вірляни Ткач і Ванди Фіппс «В іншому світлі» / «In a Different Light». Автор-упорядник – Ольга Лучук, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, автор передмови – Наталія Пилип’юк, професор Альбертського університету в Едмонтоні (Канада). Опубліковано у видавництві «Срібне слово» у 2008 році за підтримки Наукового товариства ім. Т. Шевченка у США. Антологія містить твори 37 українських письменників (в оригіналі та перекладі), а також добірку українського фольклорного матеріалу: українські народні думи, обрядові пісні, легенди, замовляння тощо. У презентації беруть участь: автор-упорядник – Ольга Лучук, перекладачі – Вірляна Ткач і Ванда Фіппс, автори – Юрій Винничук, Олег Лишега, Тарас Лучук, Віктор Неборак, Людмила Таран. На презентації можна буде довідатися про мистецьку групу «Яра» (Нью-Йорк).

• Концерт «Українські солоспіви композиторів діаспори» (19 червня, о 16.30 у Музеї Соломії Крушельницької). Виконавці: солістка Львівської обласної філармонії Лілія КОСТРУБА, партія фортепіано – професор Львівської національної академії ім. М. Лисенка Лідія НІКОЛАЄВА. Прозвучать твори українських композиторів Ігоря Соневицького, Зиновія Лиська, Стефанії Туркевич, Нестора Нижанківського, Левка Лепкого, Богдана Весоловського.

• Показ п’єси «Голодомор» – «Арт-майдан» (Білорусь) (20 червня, о 16.00 у Львівському будинку органної та камерної музики). «Арт-Майдан» – український студентський експериментальний театр при Українській науково-педагогічній спілці Берестейщини «Берегиня». Існує вже 11 років, є дипломантом багатьох міжнародних театральних фестивалів. Виставу-реквієм «Голодомор» було показано вперше на 2-му Міжнародному симпозіумі «Українська театральна діаспора» (Київ, 2006), потім у багатьох школах і кінотеатрах Бреста, у Мінську, Чернівцях. Радіоверсію спектаклю записано Світовим радіо «Україна». Сценарій і постановка Лідії Дорошко. Спектакль побудовано виключно на літературно-художньому матеріалі.

• Презентацію діяльності Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар» і центру українських студій Уфимського філіалу Московського державного гуманітарного університету ім. М. О. Шолохова. Виступ народного хору української пісні «Кобзар» (20 червня о 16.30 у Львівському будинку органної та камерної музики). Виступ народного колективу «Українська пісня» (Карелія, Росія) (20 червня о 18.00 у Львівському будинку органної та камерної музики). Хор «Українська пісня» – лауреат трьох Всеросійських конкурсів ім. О. Кошиця, дипломант Міжнародного фестивалю «Берегиня». Колектив працює при Карельському республіканському Товаристві української культури «Калина» та Республіканському Центрі національних культур в Карелії. Художній керівник – Клара СТАСЮК, заслужена артистка Карелії, заслужений працівник культури Росії. Концертмейстер – Дмитро СТЕПАНОВ, лауреат всеросійських та міжнародних конкурсів народних інструментів.

5. В рамках ІІІ Міжнародного Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє» (Львів, 2010) відбулася низка заходів:

• Відкриття виставки творів українських художників із Латвії (художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької, вул. Листопадового Чину, 7, 22 червня о 16.00).  У виставці взяли участь 8 латвійських художників українського походження (Валерій Байда, Анатолій Бородкін, Валентин Даниленко, Олекса Краснов, Ейла Вікмане, Вікторія Косенко, Георгій Крутий, Орест Мисько). Керівник делегації – заступник Голови правління Спілки українців Латвії Анатолій Скальський. Наскільки різноманітні роботи цих художників, настільки різноманітні життєві та творчі долі самих авторів: вони різні за віком, місцем народження, різні вони і за своїми мистецькими школами. Серед учасників виставки є випускники мистецьких вищих навчальних закладів Львова, Риги, Москви, Санкт-Петербурга. На виставці представлені акварелі, графіка, олія, кераміка, вітражі. Різноманітні мистецькі стилі учасників та техніка виконання, різноманітні їх світогляди. Але всіх учасників виставки об’єднує те, що всі вони мають українське коріння, а також те, що їх творчі шляхи перетнулися в Латвії. Всі ці художники брали участь у двох виставках робіт художників українського походження «Єдність у різноманітті», які проводились у Ризі, та численних персональних виставках.

• Урочисте відкриття Саду Світового Українства (Музей народної архітектури та побуту у Львові, вул. Чернеча Гора, 1, 22 червня, о 18.00), засадженого працівника МІОК у квітні 2010 року. Висаджено 40 саджанців дерев. Українці кожної країни мають своє дерево.

• Виставка про Пилипа Орлика, до 300-ліття прийняття першої Конституції України, та виставка про діяльність Мінського міського громадського об’єднання українців «Заповіт» (вестибюль Головного корпусу університету, вул. С. Бандери, 12, 22-25 червня). Виставка присвячена увічненню пам’яті Пилипа Орлика, Гетьмана та автора Першої Конституції України.

• Виставка дитячих робіт учасників Міжнародного літературно-мистецького конкурсу для української молоді діаспори та України «Для тебе, Україно!» (актова зала навчального корпусу № 1 НУ «Львівська політехніка», вул. Карпінського, 2; ауд. 226 Головного корпусу НУ «Львівська політехніка», вул. С. Бандери, 12 23-25 червня).

• Концерт «У родинному колі» (актова зала навчального корпусу № 1 Національного університету «Львівська політехніка», вул. Карпінського, 2, 23 червня о 19.30). Святковий концерт за участю Героя України, Народного артиста України Василя Зінкевича та творчих українських колективів з Білорусі, Естонії, Латвії та Словаччини.

• Презентація мистецького видання «Соломія Крушельницька. Міста і слава» (Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької, вул. С. Крушельницької, 23, 24 червня, з 15.00 до 17.00). Це перше ілюстроване видання (профінансоване СФУЖО), присвячене Соломії Крушельницькій – українській співачці світової слави, яке поєднує науковий підхід (документальність, достовірність фактажу) з доступністю текстового матеріалу, який легко сприймається, незважаючи на велику кількість подій, історичних фактів та постатей, представлених у книзі. До книги долучено компакт-диск із записом оперних арій та пісень у виконанні Соломії Крушельницької. У книзі представлені оригінальні світлини, поштівки кінця ХІХ – початку ХХ століть, афіші, документи, портрети співачки – майже 300 ілюстрацій на 169 сторінках. Текстовий матеріал – спогади, епістолярій, рецензії на виступи артистки – розміщений у 17-ти розділах, кожен з яких присвячений певному місту, в якому жила, виступала й тріумфувала оперна Діва. Усі оригінальні документи та матеріали, що лягли в основу книги, зберігаються у фондовій збірці Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. Книга видана завдяки фінансовій підтримці Світової Федерації Українських Жіночих Організацій; ініціативі п. Юрія Николишина, директора видавництва «Апріорі»; перемозі у конкурсі соціально-культурних проектів Львівської міської ради. Видання буде цікавим як для шанувальників оперного мистецтва чи любителів мемуарної лектури, так і для дослідників-музикознавців та широкого загалу читачів.

• Спільний проект Міжнародного інституту освіти культури та зв’язків з діаспорою та Національно-культурної автономії м. Сургута «Українська родина» «Загублена в снігах Сибіру … Повернення. Пам’яті української актриси Ніни Певної» Виставка світлин з фотоальбому Ніни Певної (Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи, 2, 24 червня, о 18.30) та вечір пам’яті Ніни Певної за участю заслуженої артистки України Лесі Бонковської та Народного артиста України Степана Глови (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, 24 червня о 19.00). Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою повертає в духовний простір України ім’я Ніни Певної, зірки українського театру 20-30 рр. ХХ ст., репресованої органами КГБ, яка відбувала заслання в селищі Пєрєґрьобноє у Сибіру. Це стало можливим завдяки співпраці нашого Інституту з українською громадою міста Сургута. Розуміючи важливість повернення духовних скарбів на Батьківщину, Ганна Литвин, начальник культури адміністрації міста Сургута та Микола Ганущак, Голова товариства, провели величезну роботу та організували офіційну передачу архівних документів актриси Ніни Певної в Україну. Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, якому було довірено документи, усвідомлює велику відповідальність та робить усе можливе, щоб ім’я Ніни Певної увійшло в культурний та науковий обіг і зайняло своє достойне місце в історії українського театру. Реалізовуючи спільний проект «Загублена в снігах Сибіру … Повернення. Пам’яті української актриси Ніни Певної», Інститут уже здійснив ряд заходів. Матеріал про Ніну Певну опублікований в газеті «День».

• Фотовиставка «Вивіски у Львові: відмова від рідного», частина масштабної виставки світлин «Солов’їна наша мова» фотомитця із Чикаго (США) Роксоляни Тим’як-Лончини (актова зала Головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка», вул. С. Бандери, 12, 23 – 25 червня). Про виникнення ідеї створення фотовиставки «Солов’їна наша мова» красномовно говорить сама її автор «Це Україна! Чому я читаю по-українськи англійські слова в оголошеннях? Чи це модно?» Виставка фотографій з моїх подорожей Україною. Я поставила перед собою мету показати через світлини, наскільки засмічена наша мова англіцизмами-американізмами, словами-покручами. Ми не можемо бути сторонніми глядачами… Не стіймо осторонь!… Моїм найбільшим бажанням є через світлини розбудити любов і пошану до української мови в Україні і в діаспорі». Будучи практикуючим дантистом, пані Роксолана декілька разів приїжджала до України з місією «Медицина на колесах», лікувала дітей, читала лекції лікарям стоматологам. Саме враження з реального життя людей на Батьківщині своїх предків, її любов і небайдужість до їхньої долі спонукали пані Роксолану стати професійним фотожурналістом. Перша її фотовиставка була присвячена українським сиротам і експонувалася під назвою «Позбавлені барв».

• Виставка українських національних сценічних костюмів, організована приватним науково-виробничим підприємством «Фанел» (Вестибюль Головного корпусу НУ «Львівська політехніка», вул. С. Бандери, 12, 23 – 25 червня). Виставка українських національних сценічних костюмів, організована приватним науково-виробничим підприємством «Фанел» Приватне науково-виробниче підприємство «Фанел» – експерт з пошиття ексклюзивних українських національних сценічних костюмів. «Фанел» має більш як 14-річний досвід роботи і є кращим підприємством з розробки та виготовлення сценічних костюмів, найбільший цех в Україні з тамбурної вишивки. Підприємство готове виконати замовлення з будь-якого регіону України. Кожне замовлення виконується суто індивідуально, тобто повторення вишивки, колористичного рішення, взагалі дизайну костюмів, виключено. Клієнтами підприємства «Фанел» є: Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П. Вірського (Україна, Київ), керівник – народний артист України М. М. Вантух (www.virsky.com.ua), Народний ансамбль танцю «Волошки» (США, Вормінстер) – художній керівник Тарас Левицький (www.voloshky.com), професійний ансамбль танцю «Шумка» (Канада, Едмонтон) – художній керівник Гордон Горді (www.shumka.com), школа українського танцю «Барвінок» при церкві Успення Пресвятої Богородиці (Канада, Онтаріо) – художній керівник Федір Даниляк (www.barvinok.org) та інші.

Додаток №1
Українці у світі – Визначні постаті

01.    Андрійчук Рейнелл
02.    Антонович Дмитро
03.    Антонович Мирослав
04.    Банах Степан
05.    Бандера Степан
06.    Барка Василь
07.    Біланюк Олекса-Мирон
08.    Борковський Іван
09.    Бринський Михайло
10.    Бутович Микола
11.    Вахнянин Анатоль
12.    Винар Любомир
13.    Виноградський Сергій
14.    Віднянський Степан
15.    Витвицький Василь
16.    Вовк Віра
17.    Вовк Федір
18.    Вовк Юрій
19.    Волошин Августин
20.    Воропай Олекса
21.    Гаврилишин Богдан
22.    Гніздовський Яків
23.    Горбач Анна-Галя
24.    Горбач Олекса
25.    Гординський Святослав
26.    Грабар Андрій
27.    Грабовський Борис
28.    Грушевський Михайло
29.    Гусар-Струк Данило
30.    Дністрянський Станіслав
31.    Добжанський Феодосій  
32.    Дольницький Мирон
33.    Донцов Дмитро
34.    Драгоманов Михайло
35.    Зайцев Павло
36.    Залозецький М.
37.    Зарицька Євгенія
38.    Зілинський Іван
39.    Кандиба-Ольжич Олег
40.    Кістяківський Богдан
41.    Козак Едвард
42.    Колесса Олександр
43.    Коновалець Євген
44.    Кордуба Мирон
45.    Кошелівець Іван
46.    Кримський Агатангел
47.    Кричевська- Росандич Катерина
48.    Крук Григорій
49.    Кузан Мар’ян
50.    Курилик Василь
51.    Лапський Остап
52.    Левицький Кость
53.    Леонтович Володимир
54.    Лепкий Богдан
55.    Липинський В’ячеслав
56.    Липський Володимир
57.    Лісовський Роберт
58.    Лужницький Григорій
59.    Лятуринська Оксана
60.    Мазепа Галина
61.    Маланюк Євген
62.    Маланюк Ірина
63.    Маркусь Василь
64.    Менцинський Модест
65.    Мокрий Володимир
66.    Молодожанин Леонід
67.    Мороз Михайло
68.    Мороз Осип
69.    Мосендз Леонід
70.    Наріжний Семен
71.    Неприцький-Грановський Олександр
72.    Оглоблин Олександр
73.    Олесь Олександр
74.    Осадча-Яната Наталя
75.    Осьмачка Тодось
76.    Падох Ярослав
77.    Паращук Михайло
78.    Петлюра Симон
79.    Подолинський Сергій
80.    Пулюй Іван  
81.    Райчинець-Затовканюк Лідія
82.    Раковський Іван
83.    Рубчак Богдан
84.    Руденко Микола
85.    Рудницька Мілена
86.    Рудницький Михайло
87.    Рудницький Степан
88.    Русова Софія
89.    Самчук Улас
90.    Світлична Надія
91.    Сельський Роман
92.    Сеник Ірина
93.    Сисин Франк
94.    Сірополко Степан
95.    Сливоцький Адріян
96.    Смакула Олександр
97.    Смаль-Стоцький Степан
98.    Старосольський
99.    Стасів Остап
100.    Степанів Олена
101.    Субтельний Орест
102.    Теліга Олена
103.    Феденко Богдан
104.    Франко Іван
105.    Футей Богдан
106.    Хмелюк Василь
107.    Холодний Петро молодший
108.    Черкасенко Спиридон
109.    Чижевський Дмитро
110.    Чикаленко Євген
111.    Чикаленко Левко
112.    Шаповал Микита
113.    Шевченко Ігор
114.    Шелухин Сергій
115.    Штогрин Дмитро
116.    Шульгин Олександр
117.    Шумовський Павло
118.    Шухевич Роман
119.    Щербаківський Вадим
120.    Яковлів Анатоль
121.    Ярошевський Олександр
122.    Яцик Петро

Додаток №2 – зразок МАЛАНЮК IРИНА

(нар. 29.01.1919 р., м. Станіславів, нині Івано-Франківськ)

Видатна українська оперна та концертно-камерна співачка (меццо-сопрано).

Навчалася в українській приватнiй школi iм. М. Шашкевича та два роки в українській жіночій ґімназії. Захоплення музикою i вiдповiднi вокальні данi привели її до консерваторії при Польському музичному товаристві iм. Монюшка у Станiславi. У 1936 вона виступила в оперних фрагментах «Веселих кумушок» Нiколаї. Далi – навчання у знаменитого Адама Дiдура у Львовi (1937–39), потiм у А. Бар-Мiльденбург у Вiднi (1944). Удосконалювала майстернiсть в «Моцартеумi» у Зальцбурзi (1945).

Пiд час фашистської окупацiї повернулася до Станiслава, де виступала у концертах, виконувала твори М. Лисенка, Я. Лопатинського.

Солiстка оперних театрів Львова (1940–44), Граца (1945–47), Цюрiха (1947–52), Мюнхена (1952–70), Вiдня (1956–74). З великим успiхом виступала також на оперних сценах Мiлана («Ла Скала»), Рима («Констанца»), Неаполя, Флоренцiї, Венецiї, Палермо, Парижа («Гранд-Опера»), Лондона («Конвент-Гарден»), Брюсселя («Де ла Монне»), Берлiна, Вiсбадена, Кельна, Гамбурга, Штуттгарта, Мадрида, Барселони, Амстердама, Буенос-Айреса («Колон») та iн.
Вiдома виконавиця головних партій в операх В.-А. Моцарта, Р. Вагнера, Р. Штрауса i української вокальної музики. Була блискучою виконавицею вагнерiвських творів. У її репертуарі – арії Кармен (Бізе), леді Макбет (Верді), Одарки (Гулак-Артемовський), пісні Січинського, Людкевича, Степового та ін. Неабияку популярнiсть здобула i як камерна спiвачка (у 1957 удостоїлась у ФРН звання «камерної співачки» –  Kammersängerin). Виступала з концертами в багатьох містах Західної Європи та на американському континенті (США, Канада). Співала також на вагнерiвських (Байрейт, 1951–53) та моцартiвських (Зальцбург) фестивалях. Нагороджена в Австрiї «Почесним хрестом знання i мистецтва» (1965).

У 1970-89 рр. – професор камерного співу Вищої музичної школи в Грацу (Австрiя). У 1999 році запровадила тут на власнi кошти стипендiальний фонд для кращих випускникiв. У 1991, 1992 роках нарештi змогла побувати у Львовi та Iвано-Франківську. Знаменно, що презентацiя її мемуарів, видана у Львовi з нагоди 80–рiччя з дня народження, вiдбулася у мiстi її дитинства i юностi –  в Iвано-Франкiвську ( 2001).

Додаток №3
Ім’я Василя Хмелюка, українського маляра-постімпресіоніста, котрий жив і творив у Празі й Парижі в середині ХХ ст., сьогодні відоме лише фахівцям. Однак це був талановитий художник європейського рівня, що став однією з центральних постатей мистецького життя Парижа.

Разом з тим Василь Хмелюк був цікавим поетом-модерністом. Його перу належать лише три збірки поезій: «Гін» (1926), «Осіннє сонце» (1928), «Поезії 1926, 1928, 1923» (1928), які досі в Україні невідомі й недоступні пересічному українському читачеві. Тому цілком виправданим і логічним було перевидання творів Василя Хмелюка сьогодні.

Реалізація ідеї стала можливою завдяки співпраці між Інститутом, Слов’янською бібліотекою Національної бібліотеки Чеської Республіки, де зберігаються оригінали поетичних збірок Хмелюка, які й були передані МІОКу для публікації, та видавництвом «Львівської політехніки».

Саме презентацією факсимільного видання трьох раритетних поетичних збірок Василя Хмелюка розпочалася конференція.

«Сьогодні всі три збірки належать до колекційних, практично недосяжних раритетів. І тому я дуже радий, що оригінали всіх трьох поетичних збірок Василя Хмелюка збереглись у празькій Слов’янській бібліотеці в доброму стані і послужили для їхнього факсимільного видання» – зазначив директор Слов’янської бібліотеки Лукаш Бабка.

У Слов’янській бібліотеці Національної бібліотеки Чеської Республіки зберігається велика колекція української літератури – понад 70 тис. книг, і зібрання українських видань є третім за величиною після російського і польського. «Особливий інтерес у світі викликає колекція періодичних видань української еміграції, яка була дуже високо оцінена ЮНЕСКО», – додав Лукаш Бабка.

Публікацією цього видання хочемо відкрити для України ім’я Василя Хмелюка, поета, автора трьох збірок, більше знаного у колах світового українства як маляра-постімпресіоніста, твори якого зберігаються у музеях Лондона, Стокгольма, Люцерни, в галереї Оксфордського університету та приватних колекціях.

Серед гостей та учасників конференції – директор Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки Лукаш Бабка, мистецтвознавець з Праги Оксана Пеленська, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Дмитро Федасюк, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, завідувач відділу західноєвропейського мистецтва ХІV-XVIII ст. Львівської галереї мистецтв Оксана Козинкевич, генеральний директор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Ігор Кожан, директор видавництва Національного університету «Львівська політехніка» Іван Паров’як, завідувач кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Тарас Салига, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Микола Ільницький, доцент Львівської національної академії мистецтв Олесь Нога, львівський колекціонер Юрій Цвенґрош.

Під час конференції у дзеркальній залі Львівської галереї мистецтв усі охочі мали змогу ознайомитися з оригінальними полотнами Василя Хмелюка. Картини для експозиції надали Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького та львівські колекціонери Юрій Цвенґрош і Орест Голдованський. Атмосферу першої половини минулого сторіччя у залі створив струнний квартет Львівської національної музичної академії під орудою Тараса Менцинського, у виконанні якого прозвучали твори Василя Барвінського та Романа Сімовича.