Коли 14 березня 2012 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» організував творчу зустріч з Марією Паньків, журналістом, українським громадським діячем у Польщі, автором трилогії про Українську Жінку в операції Вісла, напевно, ніхто не припускав, що трохи більше як за два місяці цей захід матиме продовження.

24 травня 2012 року на запрошення громадських організацій Червонограда та народного депутата Володимира В’язівського спілкування про Марію Паньків, операцію «Вісла» та українських жінок у визвольному русі продовжилось у рамках вечора пам’яті «Операція «Вісла» – трагічна сторінка в історії України». Подія відбулася у Народному домі міста Червонограда.

Заходи МІОКу вже давно стали відомими та звичними як для спільноти Львівської політехніки, так в цілому для громади Львова. А от проводити виїзні заходи випадає не так часто.

З особливою відповідальністю у МІОКу готувалися до вечора в Червонограді, адже Червоноград – це місто з непересічною долею. До України воно перейшло лише в 1951 році, і значну частину його мешканців складають переселенці з польських територій.

Директор МІОКу Ірина Ключковська розповіла червоноградцям про діяльність інституту. Оскільки стрижневою темою заходу була операція  «Вісла», пані Ірина зазначила: «Ми мусимо говорити, ми мусимо відчути біль наших братів та сестер, бо лише тоді ми будемо воскресати і збудуємо таку Україну, яку ми хочемо». Особливо вражаюче прозвучав вірш українки з Польщі Мілі Лучак у виконанні пані Ірини, який налаштував публіку на ноту розмови і не залишив нікого байдужим.

Про перебіг операції «Вісла» розповів голова об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа: «Ці дні нас повертають у трагічне минуле. Початок операції, що первісно мала мати назву «Wschód», припав на 28 квітня. Цьому передували масові арешти 22-25 квітня». Згадав пан Володимир також і концтабір Явожно, де загинуло понад 160 українців. «Акція «Вісла» провалилася, бо українці вижили, а зараз в Польщі проживає близько 30 000 українців, які відкрито декларують своє українство», – підсумував Володимир Середа.

Співробітник МІОКу, історик Андрій Яців розповів про роль жіноцтва у визвольному русі, про його моральний образ та світоглядні орієнтири.

Далі Ірина Ключковська представила дослідницьку працю Марії Паньків, сподвижниці українського культурного життя у Польщі, яка, на жаль, не змогла приїхати на подію, а працівники МІОКу Богдан Сиванич і Галина Шміло познайомили глядачів із доробком Марії Паньків, зачитавши уривки з книги «Віра – Надія – Любов».

Операція «Вісла» зачепила і родину Тетяни Шаленко, – голови Львівської обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства ім. О. Теліги. Вона розповіла про родинну реліквію – лист того часу, на якому збереглися сльози. У своєму виступі пані Тетяна наголосила на синдромі затаєного болю, який досі турбує українців. Тому ми не можемо визнати Голодомор, не можемо визнати на весь світ, що нас це болить. «Маємо пам’ятати важливі дати і йти на такі події, як до храму», – підсумувала вона.

Насамкінець, ініціатор зустрічі Володимир В’язівський зазначив, що травень багатий на святкові дні: від дня Матері до дня Героїв.  А не люблячи матері, не можна любити Україну. Добрим жестом стало те, що пан В’язівський викупив і подарував книжку Марії Паньків «Теофілія» місцевим бібліотекам.  Також він відзначив теплі серця глядачів, які прийшли на подію.

Саме заради тих теплих сердець і варто проводити такі заходи. Тож залишали Червоноград з радістю, що донесли в цей куточок України важливу інформацію, і з надією, що такі заходи і далі матимуть продовження.

Богдан Сиванич,
Молодший науковий співробітник МІОКу