Цього року Віра Вовк приїхала до Львова, щоб презентувати нові видання і зустрітися з львів’янами, але, найважливіше, щоб звернутися до молоді.

Напередодні Квітної неділі публікуємо слова письменниці, які адресовані юним українцям. Адже саме цього дня традиційно звертаються до молоді, продовжуючи започатковану Папою Іваном Павлом ІІ і підтримувану УГКЦ традицію.

А ще цього року Бразилія, країна проживання письменниці, на кілька днів стане осередком молоді під час відзначення Світового Дня Молоді.

Я щиро вдячна за це свято, за всю увагу і любов, якими щедро обдаровує мене мій рідний Львів. Як довго живу, носитиму на собі його знамено: тут я хрещена в соборі Святого Юра, тут із рук мого хресного батька прийняла перше Святе Причастя, тут я вчилася в гімназії Рідної Школи імени Кукурудзів. Те, що з дитинства тут зачерпнула, було мені щитом і дороговказом на все життя.

Тепер, як і останнього разу, звертаюсь особливо до молоді, яка завжди була і буде мені найдорожча. Я мала великий привілей спілкуватися з молодими людьми впродовж сорока років моєї діяльности в різних високо шкільних установах, і до сьогодні з багатьома з них продовжуються контакти.

Дорогі! Як переконати вас, що ви мені найважливіші в світі ? Бажаю бачити вас щасливими, успішними в житті, блискучими всіми найкращими й найгіднішими прикметами, подиву гідними в колі молодих людей інших народів.

Знаю, що живете в трудних обставинах, знаю, що завжди порівнюєте себе з однолітками із Заходу, в яких кращі умовини для науки, праці і влаштування, що переживаєте різного роду розчарування. Україна, на жаль, не захоплює своїм сучасним обличчям.

Однак спитайте ваших батьків і дідів: коли обставини для молодих українців були сприятливі й вигідні? Ви мусите знайти в собі життєдайну силу, мусите перевершити старшу ґенерацію. Не оглядайтесь на молодь упорядкованих держав, що може дозволити собі, тим часом, на всякі витребеньки. Кажу «тим часом», бо з історії знаємо, чим покінчились витребеньки розпусних імперій. А ви не маєте часу. У вас – п’ять до дванадцятої. Треба рятувати Україну від неморальности, корупції, хабарництва, запроданості, егоїзму, лінивства. Це – єдина дорога до самозбереження. А щоб побороти всі ті пороки, які затроюють наше суспільство, мусите починати від вас самих, бо інакше не матимете успіху. Пам’ятайте, що ви є і будете обличчям України!

Усе в Божій долоні, але це, правдоподібно, наша остання зустріч. Я молюсь і обіцяю всі дні свого життя молитись за вас.

Щасти вам Боже!

Віра Вовк